Ухвала суду № 86535296, 23.12.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/304/15-к

Номер провадження 1-кп/194/120/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

прокурора Ніколайчука В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 січня 2015 року за № 12015040400000011 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, згідно обвинувального акту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Тернівського міського суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 ч. 2 ст. 309 КК України.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2019 року було обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 січня 2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою до 60 днів, оскільки обвинувачений може переховування від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобівжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначивши, що в нього наявні міцні соціальні зв`язки та місце проживання.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу, суд виходить з того, що ОСОБА_1 , будучи судимим за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2013 року до покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, належних висновків для себе не зробив та знов обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, в сфері обігу наркотичних засобів. Достовірно знаючи, що відносно нього майже п`ять років розглядається кримінальне провадження за ч. 2 ст. 309 КК України та з 17 квітня 2019 року зазначене провадження перебуває на розгляді в Тернівському міському суді Дніпропетровської області після скасування вироку Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області, ухилявся від явки до суду, у зв`язку з чим суд вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, його слід утримувати під вартою, оскільки, ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст.177 КПК України не відпали.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів наразі не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та вони на теперішній час не зменшились, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовувався цей вид запобіжного заходу.

До того ж судом враховано, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Крім того, приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.

Отже, суд вважає виправданим продовження тримання під вартою.

Таким чином, виходячи з діючих норм кримінального процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою до 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 331, 371-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 строком по 19 лютого 2020 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя Ю.І. Соколова