Рішення № 86533774, 20.12.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1937/19

провадження №2/176/715/19

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2019 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гусейнова К.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом де просить ухвалити судове рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №9486, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. від 17 жовтня 2018 року, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 8023,74 грн. Стягнути з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 кошти, утримані з його заробітної плати та пенсії за виконавчим написом в сумі 8023,74 грн.

В обґрунтування позову вказує, що він є працюючим пенсіонером та по місцю роботи в ТОВ «Атомінвестбуд» його повідомили, що з його заробітної плати будуть утримуватись кошти на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. про звернення стягнення на заробітну плату боржника в розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 13087,24 грн., з яких: 11715,68 грн. – основна сума боргу, 1171,56 грн. – основна винагорода, 200,00 грн. – витрати на проведення виконавчих дій. Крім того, також здійснюються відрахування 20% від його пенсії з грудня 2018 року, однак дізнався він про це лише після отримання з Пенсійного фонду довідки в червні 2019 року, так як після чергового перерахунку пенсії не відчув змін в її розмірі. 20 липня 2019 року він отримав поштове відправлення приватного нотаріусу з копією постанови про відкриття виконавчого провадження та копією виконавчого напису №9486 від 17 жовтня 2018 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. згідно з яким було звернуто стягнення з нього, як із боржника за кредитним договором №26256019270732 від 12.05.2014 року, укладеним між ним та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого виявилось ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Вважає, що виконавчий напис №9486 від 17 жовтня 2018 року вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і як наслідок, неправомірно відкрито виконавче провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису. Його не було повідомлено ні про виконавчий напис нотаріуса, ні про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем ОСОБА_2 , як і відсутня безспірність розміру заборгованості. Крім того, строк стягнення заборгованості перевищує встановлений законом. У зв`язку із чим він вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, що змусило його звернутись до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Про розгляд справи, учасники справи повідомлені належним чином.

Від відповідачів, у встановлений ухвалою суду від 12.08.2019 року строк відзиву на позов не надходило.

Про розгляд справи відповідачі повідомлялись належним чином.

Від третьої особи, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. письмових пояснень щодо позову також до суду не надходило.

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідачі не подали відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що 17.10.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9486, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 26256019270732 від 12.05.2014 року, укладеним ним із АТ «Банк Ренесанс Капітал» правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 жовтня 2017 року по 11 жовтня 2018 року. Сума заборгованості складає 11285,68 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту – 5122,64 грн., прострочена заборгованість за комісією – 0 грн., прострочена заборгованість за процентами – 6058,62 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту 0 грн., строкова заборгованість за комісією 0 грн. строкова заборгованість за процентами 104,42 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 430 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» складає 11715,68 грн. (а.с.11)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. 08.11.2018 року було відкрито виконавче провадження ВП №57643983 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису. (а.с.10)

Від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та відповідача ПАТ «ПУМБ», копій документів, на підставі яких нею було вчинено виконавчий напис до суду не надходило.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюються Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Вказана обставина підтверджується копіями документів, наданих нотаріусом до суду, на підставі яких він вчинив виконавчий напис. Виписки із особового рахунку боржника серед цих документів немає.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи те що відповідачами не було подано у встановлений судом строк відзивів на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували їх можливі заперечення, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинно бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегля його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, кошти, які були утримані на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» повинні бути повернуті в повному обсязі, а саме 3856,22 грн. – утримані з пенсії позивача та 4167,52 грн., утримані із заробітної плати позивача (а.с.12-13), а всього 8023,74 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України за розгляд двох позовних вимог з належного відповідача ПАТ«Перший Український Міжнародний Банк» підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. та на користь держави судовий збір у сумі 768, 40 грн., сплату якого позивачу було відстрочено до ухвалення рішення по справі.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною №9486 від 17 жовтня 2018 року, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 11715,68 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, б. 4 код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 , у тримані із заробітної плати та пенсії кошти в сумі 8023,74 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, б. 4 код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_1 судові витрати в сумі 768,40 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, б. 4 код ЄДРПОУ 14282829) на користь держави судові витрати в сумі 768,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтоводський міський суд.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області К.А. Гусейнов