Рішення № 86533280, 20.12.2019, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6126/19

Провадження № 2/210/2439/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"20" грудня 2019 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙТЕК» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що17 жовтня 2018 року близько 00:00 години з ОСОБА_1 (далі - Позивач), слюсарем-ремонтником з ремонту та обслуговування гірничо-металургійного устаткування 5го розряду Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙТЕК» (далі - Відповідач) при виконанні монтажних робіт, обумовлених його робочими обов`язками, в приміщенні ремонтного вузла №2 Дробарної фабрики Гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» стався нещасний випадок.

В робочу зміну з 19:00 16.10.2018р. по 07:00 17.10.2018р. у складі бригади робітників ТОВ «ХАЙТЕК» Позивач виконував роботи з перефутировки конусу та ревізії вібромеханізму дробарного устаткування. Для таких робіт було необхідно застосовувати електромомстовий кран ДФ ГД ПАТ «АМКР», у зв`язку з чим до роботи бригади була залучена машиніст мостового крану ДФ ГД ПАТ «АМКР» ОСОБА_2 . Під час встановлення броні вібромеханізму дробарного устаткування за дорученням майстра стропальник затсропив броню та дав команду машиністу крана на підняття вантажу. Ні стропальник, ні машиніст крану не пересвідчились чи належним чином закріплено броню і при переміщенні відбулося її раптове зсунення з гаку крану. В той же час Позивач, направляючись за необхідними для виконання завдання інструментами, проходив неподалік місця встановлення броні, і вона, падаючи, вдарила його. Ударом Позивачу було майже повністю відсічено нижню частину лівої ноги, після удару вона трималась на декількох м`язах.

Актами розслідування форми Н-1 та форми Н-5 від 12.12.2018р. зазначений нещасний випадок комісією визнано таким, що пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААБ №023300 Позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності з 13.02.2019р.

В результаті вказаного нещасного випадку Позивачу було встановлено діагноз: відкритий ІІІ-В ступеню багатоосколковий перелом кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків. Позивачу було проведено дві операції - первинну хірургічну обробку відкритого; перелому лівої гомілки, накладено систему скелетного витягу, та КДО гомілки по Ілізарову, після чого він тривалий час перебував в лікарні на стаціонарному лікуванні. З огляду на виписку із медичної картки стаціонарного хворого №938, Позивачу було надано ряд лікувальних і трудових рекомендацій, виходячи з яких хворий є непрацездатним не менше чотирьох місяців.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №472 під час перебування на лікуванні у травматологічному відділенні КНП «КМЛ №11» з 22.05.2019р. по 01.06.2019р. Позивачу встановлено діагноз: «повільно консолідуючий в апараті Ілізарова, відкритий оскольчастий перелом кісток лівої гомілки. Хронічний післятравматичний остеомієліт кісток лівої гомілки. Запалення м`яких тканин в місцях проведення спиць».

В період з 31.07.2019р. по 15.08.2019р. Позивач після ургентної госпіталізації знову був вимушений перебувати на стаціонарі в травматологічному відділенні КНП «КМЛ №11» з діагнозом «повільно консолідуючий в апараті Ілізарова, відкритий оскольчастий перелом кісток лівої гомілки. Хронічний післятравматичний остеомієліт кісток лівої гомілки. Стадія загострення. Запалення м`яких тканин в місцях проведення спиць», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №716.

Таким чином, під час праці на ТОВ «ХАЙТЕК» з Позивачем стався нещасний випадок, - він отримав виробничу травму, внаслідок якої він позбавлений можливості вільно пересуватися, що призвело до негативних змін у його житті, необхідності лікування та втрати працездатності (протягом тривалого часу - в повному обсязі, після лікування - на 65%) та інвалідності ІІ групи, порушення звичайного життєвого ритму та нормальних життєвих зв`язків Позивача. Після настання нещасного випадку Позивач потребує додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з чим зазнає моральної шкоди. Постійно потребує: медикаментозного лікування, ВМП, відновлювальне лікування в реабілітаційному відділені санаторію, палиці, милиці

На підставі викладеногопросить суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 271245,00 гривень.

Сторони в судове засідання не викликались.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Так, у відзиві, поданому в строки та за встановленими правилами, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем не підтверджено факт отримання моральних страждань, розмір моральної шкоди не обґрунтований.

Позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що Нещасний випадок, що стався з Позивачем, відповідно до Акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом та Акту проведення розслідування нещасного випадку від 13.12.2018р., визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом. П.10 Акту форми Н-1 серед осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, крім Позивача визнано: ОСОБА_3 - майстра дільниці ТОВ «ХАЙТЕК», ОСОБА_4 - газорізальника (стропальника) ТОВ «ХАЙТЕК», ОСОБА_2 - машиніста крану ОСОБА_5 ».

Той факт, що в ході розслідування нещасного випадку було встановлено, що в крові Позивача після настання нещасного випадку виявлено етанол в концентрації 0,73 г/л, ним не приховувався, оскільки про це зазначено в Актах форми Н-1 та Н-5, копії яких ніш було долучено до позовної заяви. Тіш не менш, комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що причиною його настання став ряд порушень норм охорони праці, припущених декількома особами, в тому числі - працівниками ТОВ «ХАЙТЕК», що вказує на наявність протиправних дій з боку Відповідача, та причинно-наслідкового зв`язку між ними і шкодою, заподіяною Позивачу.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

З письмових матеріалів справи судом встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача (а.с. 32).

Згідно Акту №1 Форми Н-1 від 12 грудня 2018 року про нещасний випадок на виробництві, 17 жовтня 2018 року на ТОВ «ХАЙТЕК» стався нещасний випадок з Позивачем.

У пункті 6 вищевказаного акту зазначені обставини відповідно до яких стався нещасний випадок, а саме в зміну з 19:00 16.10.2018р. по 07:00 17.10.2018р. у складі бригади робітників ТОВ «ХАЙТЕК» Позивач виконував роботи з перефутировки конусу та ревізії вібромеханізму дробарного устаткування. Для таких робіт було необхідно застосовувати електромомстовий кран ДФ ГД ПАТ «АМКР», у зв`язку з чим до роботи бригади була залучена машиніст мостового крану ДФ ГД ПАТ «АМКР» ОСОБА_2 . Під час встановлення броні вібромеханізму дробарного устаткування за дорученням майстра стропальник затсропив броню та дав команду машиністу крана на підняття вантажу. В той же час Позивач, направляючись за необхідними для виконання завдання інструментами, проходив неподалік місця встановлення броні, і вона, падаючи, вдарила його (а.с.12).

У пункті 7 вказано акту зазначено причини настання нещасного випадку: психофізіологічна, алкогольне, наркотичне, токсикологічне сп`яніння; невиконання посадових обов`язків; невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

В результаті вказаного нещасного випадку Позивачу було встановлено діагноз: відкритий ІІІ-В ступеню багатоосколковий перелом кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків. Позивачу було проведено дві операції - первинну хірургічну обробку відкритого; перелому лівої гомілки, накладено систему скелетного витягу, та КДО гомілки по Ілізарову, після чого він тривалий час перебував в лікарні на стаціонарному лікуванні. З огляду на виписку із медичної картки стаціонарного хворого №938, Позивачу було надано ряд лікувальних і трудових рекомендацій, виходячи з яких хворий є непрацездатним не менше чотирьох місяців (а.с.29).

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №472 під час перебування на лікуванні у травматологічному відділенні КНП «КМЛ №11» з 22.05.2019р. по 01.06.2019р. Позивачу встановлено діагноз: «повільно консолідуючий в апараті Ілізарова, відкритий оскольчастий перелом кісток лівої гомілки. Хронічний післятравматичний остеомієліт кісток лівої гомілки. Запалення м`яких тканин в місцях проведення спиць» (а.с. 30).

Актами розслідування форми Н-1 та форми Н-5 від 12.12.2018р. зазначений нещасний випадок комісією визнано таким, що пов`язаний з виробництвом (а.с.18-26).

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААБ №023300 Позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності з 13.02.2019р. (а.с.28).

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення, серед інших питань, вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.ст.1, 3 ст. 43, ч. 1 та 2 ст. 46 Конституції України Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до вимог ст. 173 Кодексу законів про працю України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, відшкодовується в установленому законодавством порядком.

Відповідно до роз`яснень, наданими в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв`язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов`язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов`язків.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Стаття 1168 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок ОСОБА_6 про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, отже нема необхідністі встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком ОСОБА_6 . Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють моральні та фізичні страждання.

В рішенні Конституційного Суду України зазначено, що відповідно до статей 23, 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на

охорону здоров`я тощо.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Згода позивача на працю в тяжких умовах праці, не знімає обов`язку та відповідальності з відповідача за забезпечення належних умов праці.

Статтею 160 КЗпП України передбачено, що постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника.

Стаття 173 КЗпП України передбачає, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Також роботодавець здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва,використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці, та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Суд вважає, що саме діями відповідача спричинені моральні страждання, пов`язані із нещасним випадком на виробництві, які є прямим наслідком небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Позивач достатньо аргументував у позовній заяві та судовому засіданні моральні страждання, які спричинені йому внаслідок нещасного випадку на виробництві. Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений поясненнями сторін, дослідженими письмовими доказами по справі, копіями трудової книжки, довідки МСЕК, медичними документами. Сам факт ушкодження здоров`я, що призвело до втрати працездатності, свідчить про наявність моральних страждань.

Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз`яснення, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Тому при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги здійснення страхових виплат, вважає можливим стягнути на його користь 40000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙТЕК» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙТЕК» (ЄДРПОУ 32264603), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1 ), 40000,00 (сорок тисяч) гривень без відрахування з цієї суми податку з доходів фізичних осіб за спричинену моральну шкоду в зв`язку з втратою здоров`я на виробництві.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙТЕК» (ЄДРПОУ 32264603) в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. Є. Сільченко