Рішення № 8653066, 22.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 55/135-09

вх. № 3432/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Куткова Н.Б.;

відповідача - Соснова Т.В.;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Агросільпром", смт. Ювілейний

до ІП "Еолія", м. Харків

про стягнення 41444,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ „Агросільпром” звернувся до суду з позовом, з урахуванням прийнятих судом уточнень, про стягнення з відповідача – іноземного підприємства „Еолія” 35550,70 грн. основного боргу по оплаті товару, 4206,42 грн. пені за порушення грошових зобов*язань, 6400,80 грн. інфляційних нарахувань, 1349,80 грн. – 3% річних та відшкодування сплачених судових витрат по справі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзивах, наданих до справи, зокрема, посилаючись на недоведеність позивачем поставки товару на умовах договору № 149/03/08 від 12.02.08 р., в результаті чого, строк оплати є таким, що не настав, прострочення оплати відсутнє, що виключає право позивача на нарахування неустойки, інфляції та річних.

Ухвалою від 22.06.09 р. заява сторін про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч.1 ст. 69 ГПК України, задоволена, строк розгляду справи продовжено.

Ухвалою від 22.06.09 р. судом було відмовлено іноземному підприємству „Еолія” у прийняті зустрічної позовної заяви, яка була йому повернута, в зв*язку з тим, що вказана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України та, крім того, заявником не надано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.09 р. № 55/135-09, прийнятою за результатом розгляду апеляційної скарги іноземного підприємства „Еолія”, ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову залишена без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.09 р. № 55/135-09 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.09 р. та ухвала господарського суду Харківської області від 22.06.09 р. скасовані, а справа повернута до господарського суду Харківської області для вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову іноземного підприємства „Еолія”.

Ухвалою Верховного Суду України від 05.11.09 р. іноземному підприємству „Еолія” відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 28.09.09 р. у справі № 55/135-09, яку повернуто до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

01.02.10 р. до господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява іноземного підприємства „Еолія” до ТОВ „Агросільпром” про зобов*язання ТОВ „Агросільпром” надати іноземному підприємству „Еолія” наступні документи: товарно-транспортні накладні на поставку товару; сертифікат відповідності (якості) та якісне посвідчення на товар; докази того, що товаросупроводжуючі документи були надані „покупцю”; докази того, що поставка товару по видатковим накладним № 860 від 12.05.08 р., № 1001 від 27.05.08 р., № 1122 від 17.06.08 р., № 1216 від 02.07.08 р., № 1398 від 25.07.08 р., № 1574 від 13.08.08 р., № 1639 від 12.09.08 р., № 1792 від 17.09.08 р., № 1970 від 08.10.08 р., № 2130 від 29.10.08 р. та № 2342 від 24.11.08 р. здійснювалась саме на виконання договору поставки № 149/03/08 від 23.07.08 р., докази того, що товар було поставлено вчасно та в строки, передбачені договором.

Ухвалою від 02.02.10 р. зустрічна позовна заява іноземного підприємства „Еолія” була прийнята судом але у заявника було витребувано докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що є умовою подання позовної заяви, передбаченою ст. 57 ГПК України, яка повинна бути додержаною з урахуванням приписів ст. 60 ГПК України, відповідно до якої, подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позовів.

В зв*язку з невиконанням іноземним підприємством „Еолія” вимог суду та ненаданням витребуваних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до п.10 ст. 63 ГПК України, суд повертає зустрічну позовну заяву без розгляду.

В судовому засіданні була оголошена перерва з 15.02.10 р. до 03.03.10 р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору постачання № 149/03/08 від 12.02.08 р. ( далі – договір), позивач ( постачальник) зобов*язався в порядку та в строки, передбачені договором, передати у власність іноземного підприємства „Еолія” (покупця) товар, у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а покупець - зобов*язався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 2.1 договору, поставка конкретної партії товару здійснюється на підставі замовлення покупця ( відповідача), яке передається постачальнику (позивачу) електронною поштою, факсимільним зв*язком або засобами зв*язку, які забезпечують фіксацію тексту і дату замовлення, або іншим способом, прийнятним для покупця.

Згідно п. 2.7 договору, постачальник зобов*язаний надати належним чином оформлені документи на товар, що постачається, а саме: а) накладну на товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; б) товарно-транспортну накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; в) податкову накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; г) документи, що підтверджують якість товару.

Згідно п. 4.2 договору, при відсутності документів, які підтверджують якість товару, покупець вправі відмовитись від прийняття та оплати товару.

На виконання умов договору, позивачем, в період з 12.05.08 р. по 24.11.08 р. був переданий відповідачу товар на загальну суму 99798,90 грн., який останнім був частково оплачений (а.с. 33-38) та повернутий (а.с. 31-32) на загальну суму 58407,94 грн.

Відповідно до п.5.3 договору, відповідач зобов*язався здійснювати оплату товару протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару.

Не сплаченими залишились накладні № 1970 від 08.10.08 р. частково на суму 15951,70 грн., № 2130 від 29.10.08 р. на суму 6796,20 грн. та № 2342 від 24.11.08 р. на суму 12802,80 грн., всього на суму 35550,70 грн.

Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що дата отримання товару покупцем зазначається в товарно-транспортній накладній, про що покупець робить відповідну відмітку.

Згідно п. 3.3 договору, поставка вважається завершеною з моменту передачі відповідної партії товару покупцю, що засвідчується товарно-транспортною накладною, підписаною повноважними представниками сторін та необхідними товаросупровідними документами, вказаними в договорі. Тобто, підписавши товарно-транспортну накладну, покупець підтверджує факт отримання товару разом з товаросупровідними документами.

Надані позивачем до справи три вищезазначені видаткові накладні та вантажні квитанції № 0724079 від 08.10.08 р., № 0724759 від 29.10.08 р. та № 0282466 від 24.11.08 р. свідчать про передачу позивачем та прийняття відповідачем товару особам, повноваження яких підтверджено довіреностями на отримання товару за названими накладними.

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов*язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов*язок продавця доставити товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це.

Стаття 666 ЦК України встановлює, що в разі не передачі продавцем покупцеві приналежностей товару та документів, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу, або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Доказів звернення до позивача з претензіями щодо неналежного оформлення первинної та товаросупровідної документації по поставленому товару, відповідачем суду не надано.

Твердження відповідача про те, що товар був поставлений позивачем за спірними накладними не на умовах договору, так як про це не зазначено в накладних, спростовується дослідженням інших документів, що стосуються даних відправок.

Так, в рахунку № 1976 від 08.10.08 р., який вказаний в накладній № 1970 від 08.10.08 р. та в податковій накладній № 1967 від 08.10.08 р. зазначено умовою поставки договорі № 149/03/08 від 12.02.08 р.; в рахунку № 2137 від 29.10.08 р. , який вказаний в накладній № 2130 від 29.10.08 р. та в податковій накладній № 2127 від 29.10.08 р. зазначено умовою поставки договорі № 149/03/08 від 12.02.08 р.; в рахунку № 2350 від 23.11.08 р., який вказаний в накладній № 2342 від 24.11.08 р. та в податковій накладній № 2339 від 24.11.08 р. умовою поставки зазначено договір № 149/03/08 від 12.02.08 р.

Враховуючи підтвердження відповідачем факту отримання від позивача спірного товару, відсутність у останнього будь-яких претензій щодо поставленого товару, а також часткова оплата відповідачем вартості поставленого товару свідчать про те, що всі поставки були здійснені позивачем на виконання умов договору № 149/03/08 від 12.02.08 р. та, відповідно до замовлень відповідача.

Крім того, відповідачем не підтверджено наявність будь-яких інших господарських правовідносин міх позивачем та відповідачем протягом 2008-2009 років.

З огляду на викладене, суд вважає відповідача таким, що зобов*язаний був здійснити оплату отриманого за спірними накладними товару протягом 60 календарних днів з моменту отримання.

Так, товар за накладною № 1970 від 08.10.08 р., отриманий 13.10.08 р., відповідач був зобов*язаний оплатити до 13.12.08 р.; товар за накладною № 2130 від 29.10.08 р., отриманий 03.11.08 р., відповідач зобов*язаний був оплатити до 29.12.08 р.; товар за накладною № 2342 від 24.11.08 р., отриманий 29.11.08 р., підлягав оплаті до 29.01.09 р.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 35550,70 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 149/03/08 від 12.02.08 р., за накладною № 1970 від 08.10.08 р. - з 13.12.09 р., за накладною № 2130 від 29.10.08 р. - з 29.12.09 та за накладною № 2342 від 24.11.08 р. - з 29.01.09 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 35550,70 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 7.2 вищевказаного договору, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 4206,42 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 259,21 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши інфляційні нарахування та виявивши помилку в розрахунку. суд вважає за необхідне вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань задовольнити частково, в сумі 6110,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву ІП "Еолія".

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Іноземного підприємства „Еолія” (вул. Академіка Павлова, 120, м. Харків, 61054, код ЄДРПОУ 34330143, п/р 26002000122007 у відділенні №2 ВАТ "Укрексімбанк", МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросільпром” (вул. Совхозна, 56Б, с.м.т Ювілейна, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52005, код ЄДРПОУ 24239651, п/р 26006300001846 у Дніпропетровській філії АКБ "Форум", МФО 306878) 35550,70 грн. основного боргу по оплаті товару, 4206,42 грн. пені за порушення грошових зобов*язань, 6110,20 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 1349,80 грн., 472,17 грн. державного мита та 234,56 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 290,60 грн. інфляційних нарахувань, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 29 березня 2010 року.