Рішення № 86529322, 21.12.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2019м. ДніпроСправа № 904/4662/19За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта", м. Дніпро

про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 4 051 грн. 01 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 07.10.2019 № 201811,1148745, в якому просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 4 051 грн. 01 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що ним сплачено страхову суму потерпілому внаслідок ДТП власнику автомобіля Renault Logan державний номер НОМЕР_1 за його зверненням. Згідно судового рішення винним у ДТП визнано водія автомобіля Hyundai Matrix державний номер НОМЕР_2 , що є забезпеченим транспортним засобом згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2657258, укладеного між сторонами. Оскільки відповідач не задовольнив заяву позивача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, останній змушений звернутися до суду із даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою господарського суду від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; зокрема, запропоновано позивачу надати до суду належним чином засвідчену копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2657258.

Позивач надав до суду пояснення від 04.11.2019 № 1148745,201811,2, в яких зазначив, що може надати лише витяг з єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, який знаходиться у вільному доступі у мережі інтернет; просив суд направити письмовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України про надання копії полісу № АМ/2657258.

Ухвалою господарського суду від 19.11.2019 зобов`язано Моторне (транспортне) страхове бюро України у визначений судом строк надати до суду належним чином засвідчену копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2657258, виданого Товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство" Домінанта".

06.12.2019 на адресу суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро України від 02.12.2019 № 9-0/39896, яким надано витребувані судом документи.

Відповідач вимоги суду не виконав та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 21.10.2019 завчасно надіслана відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

На адресу суду повернувся конверт з ухвалою від 21.10.2019, що направлялись на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв`язку «Повернуто за закінченням строку зберігання».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Більше того, суд наголошує, що за змістом ст. ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, невиконання вимог суду, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - позивач, страховик) та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № RZ.18850 від 09.10.2017. За цим договором застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу марки Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

22.08.2018 у м. Одесі по вул. Велика Арнаутська, 49 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Hyundai Matrix, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 19.10.2018, яка набрала законної сили 30.10.2018, ДТП сталася внаслідок порушення водієм автомобіля Hyundai Matrix, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 знаку 5.16 ПДР України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобілю Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , завдано механічних пошкоджень, його власнику заподіяно матеріальний збиток.

Відповідно до ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , склала 8 608,27 грн.

На підставі страхового акту позивача №UA2018082200004/L01/03 від 01.11.2018 страхове відшкодування в розмірі 4 051,01 грн. виплачено на користь страхувальника, ОСОБА_1 , шляхом перерахування коштів, що підтверджується платіжним дорученням від 02.11.2018 № 22575

Цивільно-правова відповідальність винної в скоєнні ДТП особи - водія ОСОБА_3 , на момент ДТП застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (далі - відповідач) відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2657258, відповідно до якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія Hyundai Matrix, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі-застрахований автомобіль).

Позивач направив на адресу відповідача заяву № 1148745, 201811 від 06.05.2019 на виплату страхового відшкодування, яка повернута на адресу позивача у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 96-98).

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик, керуючись нормами нього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників Наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Не погашення відповідачем страхового відшкодування стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Таким чином, предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язання в частині своєчасної сплати страхового відшкодування.

Як встановлено приписами ч.1. ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Умовами абзаців а, ґ підпункту 38.1.1. ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33,1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (протягом трьох робочих днів).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідачем суму боргу в порядку регресу не сплачено, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростовано.

Статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Суд вважає обґрунтованими доводи Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" щодо набуття ним права зворотної вимоги до страховика винної особи - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" внаслідок виплати позивачем страхового відшкодування в сумі 4 051 грн. 01 коп. на підставі страхового акта №UA2018082200004/L01/03 від 01.11.2018.

Разом з цим, позивачем не враховано, що полісом серії № АМ/2657258 встановлено франшизу в сумі 1 000,00 грн, тому страхове відшкодування в сумі 4 051 грн.01 коп. підлягає зменшенню на зазначену суму.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 3 051 грн. 01 коп. є правомірними і підлягають задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Василя Макухи, буд. 1, ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) 3 051 грн. 01 коп. (три тисячі п`ятдесят одну грн.. 01 коп.) коштів виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, 1 446 грн. 80 коп. (одну тисячу чотириста сорок шість грн. 80 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 21.12.2019

Суддя І.А. Рудь