Рішення № 8652907, 22.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 55/232-09

вх. № 7688/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Андрійчук Н.В.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномодуль", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод", м. Харків

про стягнення 345510,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномодуль", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод", м. Харків, 232368,08 грн. основного боргу, 70898,97 пені, 2323,68 грн. штрафу, 34919,62 грн. індексації, 5000 грн. витрат, сплачених за послуги фахівця залученого для складання претензії, позовної заяви та представництва у господарському суді, а також судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 1 від 13.02.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 жовтня 2009 р.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що поставка товару здійснювалась на позадоговірній підставі, щодо суми заборгованості у розмірі 232368,08 грн., позивач визнає її, проте звертає увагу на те, що строки оплати за товар у накладних сторонами не обумовлювались.

23 листопада 2009 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, у зв"язку з необхідністю надання додаткових документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 р. було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи та продовжено її розгляд за межі, передбачеін ч. 1 ст. 69 ГПК України.

16 березня 2010 року позивач через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача борг у сумі 232368,08 грн., штраф у сумі 2323,68, пеню у сумі 19101,65 грн., індекс інфляції у сумі 61310,50 грн., 3% річних у сумі 12978,88 грн., судові витрати та відшкодування послуг адвоката в сумі 4050,00 грн.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

16 березня 2010 р. представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив суд перенести розгляд справи, у зв"язку з неможливістю з"явитись у судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 22.03.10 р. підтримувала уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справі повідомлений був належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

13 лютого 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техномодуль", м. Харків (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Машгідропривод", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 1, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити на умовах, визначених договором, підшипники, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в узгоджених рахунках. Пунктом 3.1. договору передбачено, що відповідач здійснює оплату кожної партії товару за відповідним рахунком шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом строку дії рахунку або напротязі 15-ти банківських днів з моменту передачі товару. Пунктом 8.5 договору передбачено, що за порушення зобов"язання по оплаті переданого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, штраф в розмірі 1% від неоплаченої суми шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Пунктами 7.1 та 7.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 р.У разі, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати договір за 15 календарних днів до його закінчення, цей договір вважається пролонгованим на строк- один рік.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 745302,10 грн., що підтверджується накладними № 2503001 від 25.03.08 р., № 0304004 від 03.04.08 р., № 0904001 від 09.04.08 р., № 2204002 від 22.04.08 р., № 0505001 від 05.05.08 р., № 1905003 від 19.05.08 р., № 2005002 від 20.05.08 р., № 2605002 від 26.05.08 р., № 0506001 від 05.06.08 р., № 1206001 від 12.06.08 р., № 2706001 від 27.06.08 р., № 1007002 від 10.07.08 р., № 1007005 від 10.07.08 р., № 0108001 від 01.08.08 р., № 1908001 від 19.08.08 р., № 2008001 від 20.08.08 р., № 0109001 від 01.09.08 р., № 0209002 від 02.09.08 р., № 0909006 від 09.09.08 р., № 1209004 від 12.09.08 р., № 2309001 від 23.09.08 р., № 2509006 від 25.09.08 р., № 2909001 від 29.09.08 р., № 0710004 від 07.10.08 р., № 1010006 від 10.10.08 р.,№ 1710001 від 17.10.08 р., № 2210001 від 22.10.08 р., № 0511001 від 05.11.08 р., № 0511002 від 05.11.08 р., № 0212002 від 02.12.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що поставки товару за накладними, доданими до позовної заяви, здійснювались саме на виконання умов договору № 1 від 13.02.08 р., ніяких інших правовідносин в усній чи письмовій формі між сторонами більше не існувало. Крім того, в підтвердження наведеного позивач також надав до суду довідку від 09.12.09 р. № 1884/23-35587037, надану ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Техномодуль" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ "Машгідропривід" за період- березень 2008 р. по червень 2008 р.. По данним зустрічної перевірки, яка проводилась в грудні 2008 р. підтверджено, що підшипники в перевіряемому періоді відвантажувались саме по договору № 1 від 13.02.08 р., а також часткова оплата, відповідача здійснювалась саме в рамках цього договору(належним чином засвідчена копія довідки додана до матеріалів справи, том 1, арк. справи 153-159).

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей серії ЯПЖ № 446686/37 від 12.06.08 р., ЯОС № 468293/94 від 27.06.08 р., ЯОС № 468331/132 від 10.07.08 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Техномодуль", м. Харків.

Позивачем були виставлені відповідачеві до оплати рахунки-фактури № 2503001 від 25.03.08 р., № 0304004 від 03.04.08 р., № 0904001 від 09.04.08 р., № 2204002 від 22.04.08 р., № 0505001 від 05.05.08 р., № 1905003 від 19.05.08 р., № 2005002 від 20.05.08 р., № 2605002 від 26.05.08 р., № 0506001 від 05.06.08 р., № 1206001 від 11.06.08 р., № 2706001 від 27.06.08 р., № 1007002 від 10.07.08 р., № 1007005 від 10.07.08 р., № 0108001 від 01.08.08 р., № 1908001 від 05.08.08 р., № 2008001 від 20.08.08 р., № 0109001 від 19.08.08 р., № 0209002 від 28.08.08 р., № 0909006 від 04.09.08 р., № 1209004 від 12.09.08 р., № 2309001 від 23.09.08 р., № 2509006 від 25.09.08 р., № 2909001 від 29.09.08 р., № 0710004 від 07.10.08 р., № 1010006 від 10.10.08 р., № 1710001 від 17.10.08 р., № 2210001 від 22.10.08 р., № 0511001 від 04.11.08 р., № 0511002 від 05.11.08 р., № 0212002 від 22.11.08 р.

У вказаних рахунках зазначено, що строк оплати- 5 банківських днів.

Як вказує позивач в уточненій позовній заяві, порядок надання рахунків обумовлюється п. 1.2 договору, яким передбачено надання рахунків позивачем на підставі заявки відповідача. Згідно розпорядження товариства позивача № 1 від 13.02.08 р. щодо виконання договору № 1 від 13.02.08 р. з товариством відповідача менеджеру по збуту Нікітіній О.Г. доручено забезпечення виконання зазначеного договору шляхом прийому заявок від представників відповідача телефоном, факсом. Після прийому заявки, відповідно до розпорядження № 1 від 13.02.08 р., Нікітіна О.Г. зобов"язана виготовити необхідні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні та забезпечити відправку товару після підписання зазначених документів керівником товариства позивача(до уточненої позовної заяви додаються документи, з яких вбачається прийом Нікітіною О.Г. телефоном заявок на поставку товару від комерційного директора товариства відповідача, на підставі яких були підготовлені рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких додані до матеріалів справи).

Як було вищезазначено, сторони в договорі встановили строк оплати товару- протягом строку дії рахунку або напротязі 15-ти банківських днів з моменту передачі товару.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково на суму 512934,02 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до матеріалів справи(том 1, арк. справи 59-134).

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 232368,08 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розглянувши заперечення відповідача з посиланням на те, що поставка товару здійснювалась на позадоговірній підставі, суд приймає до уваги те, що позивачем надано до матеріалів справи достатньо документів в підтвердження того факту, що поставки товару за накладними, доданими до позовної заяви, здійснювались саме на виконання умов договору № 1 від 13.02.08 р., зокрема довідку ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 09.12.09 р. № 1884/23-35587037, крім того, враховуючи письмові пояснення позивача стосовно того, що інших правовідносин між сторонами не існувало, суд вважає заперечення відповідача необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, враховуючи те, що відповідач визнав суму основного боргу, про що зазначив у своєму відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі –232368,08 грн. правомірна та обгрунтована, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 61310,50 грн. та 3% річних у сумі 12978,88 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні(розрахунок перевірений судом).

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як вже було раніше зазначено, пунктом 8.5 договору передбачено, що за порушення зобов"язання по оплаті переданого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки від простроченої суми за кожен день прострочки платежу, а також штраф в розмірі 1% від неоплаченої суми.

Суд зазначає про те, що у відповідності до ст.627 ЦК України, в якій вказано: відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору : сторони мають право врегулювавти ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов"яковість сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.

Враховуючи вимоги ст.526 ЦК України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов"язань у відповідності до умов укладеного між сторонами договору № 1 від 13.02.08 р. і на теперешній час зобов"язання відповідачем виконано неналежним чином в порушення вимог ст.629 ЦК України, враховуючи передбачену сторонами у договорі відповідальність у вигляді стягнення пені та штрафу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 19101,65 грн. та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань у розмірі 2323,68 грн. підлягають задоволенню, як правомірні та обгрунтовані(судом перевірено розрахунок штрафних санкцій).

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмову від позову в частині стягнення з відповідача 51797,32 грн. пені та 950 грн. вартості послуг адвоката, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Через невиконання відповідачем взятих на себе зобов*язань, для представництва та захисту своїх порушених прав в господарському суді, позивач уклав з ТОВ "Правовий центр "Альфа-Омега" договір № 48 про надання юридичних послуг від 23.11.2009 року. Відповідно до наказу № 54/2 від 23.11.2009 року про забезпечення виконання договору № 48 про надання юридичних послуг від 23 листопада 2009 року, здійснення представництва інтересів позивача в господарському суді Харківської області було доручено адвокату Корецькій Ларисі Вікторівні. Право на заняття адвокатською діяльністю Корецькою Л.В. підтверджується свідоцтвом № 1543 від 14.05.2008 р. Сплата за договором № 48 про надання юридичних послуг здійснена 24.11.2009 року., що підтверджується платіжним дорученням № 981 від 24.11.09 р.

Таким чином, заявлена позовна вимога щодо стягнення витрат у сумі 4050,00 грн., сплачених за отримання адвокатських послуг підлягає задоволенню, оскільки згідно ст.ст.44,49 ГПК України до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату послуг адвоката. Подібний статус мають виключно особи, визначені у ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", зокрема ті, хто одержав свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити про те, що справа розглядається з вересня 2009 р., розгляд справи було неодноразово відкладено, ухвалою господарського суду Харківської області було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, надано сторонам достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та надання документів в обгрунтування своєї позиції по справі, у зв"язку з чим вважає вказане клопотання безпідставним та дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст.627 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машгідропривід" ( 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 14, код 34953135, п/р № 2600730120672 у АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномодуль» (61189, м. Харків, вул. Шарикова, 44/45, код 35587037, п/р № 260098055879501 у ХОФ АКБ "Укрсоцбанку", МФО 351016) 232368,08 грн. основного боргу, 2232,68 грн штрафу, 19101,65 грн. пені, 12978,88 грн. 3% річних, 61310,50 грн. інфляційних, 4050,00 грн. вартості послуг адвоката, 3279,91 грн. витрат по сплаті державного мита та 224,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 51797,32 грн. пені та 950 грн. вартості послуг адвоката провадження у справі припинити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 24 березня 2010 року.