Ухвала суду № 8652828, 26.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" березня 2010 р.Справа № 02-2/17-104

УХВАЛА

Суддя          Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали Комунального підприємства "Тернопільелектротранс", м. Тернопіль, до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, про розірвання договору №13/08 від 15.07.08р. оренди майна, що належить до комунальної власності та стягнення 2706,13 грн. заборгованості по орендній платі, в тому числі пені, інфляційних втрат та 3% річних, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає подані матеріали заявнику без розгляду, виходячи з такого.

·          Не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із змінами та доповненнями) встановлено ставки державного мита, що сплачуються з позовних заяв, що подаються до господарських судів. Так, розмір ставок державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102грн.00коп.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500грн.00коп.).

Окрім того, пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що державне мито із позовних заяв немайнового характеру оплачується за ставками у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн.). Якщо в одній позовній заяві об’єднано вимоги майнового та немайнового характеру, то у відповідності до п. 36 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру, відповідно 102 грн. та 85 грн.

Як вбачається з позовних матеріалів, підприємством в позові №18/155 від 19.03.2010р. об’єднано вимоги майнового та немайнового характеру (розірвання договору та стягнення боргу), однак з доданого заявником до позовної заяви платіжного доручення № 443 від 22.03.2010р. (на суму 136,00 грн.), випливає, що державне мито сплачено підприємством в дохід державного бюджету в меншому розмірі, а саме 136,00 грн. замість необхідних в даному випадку 187,00 грн.

Разом з тим, у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок суми заборгованості по орендній платі із зазначенням помісячно періоду виникнення боргу та кінцевого строку сплати, з урахуванням проведення часткової сплати за оренду приміщення.

За таких обставин справи, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно п.п. 3, 4 ст. 63 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 32-34, 36, 44-47, 54, 61, п.п. 3, 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву №18/155 від 19.03.2010р. (вх. № 0531 від 23.03.2010р.) до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Тернопіль, про розірвання договору №13/08 від 15.07.08р. оренди майна, що належить до комунальної власності та стягнення 2706,13 грн. заборгованості по орендній платі, в тому числі пені, інфляційних втрат та 3% річних, разом з доданими до неї документами (всього на 20-ти аркушах) Комунальному підприємству "Тернопільелектротранс", м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 7, без розгляду.

2. У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. № 7-93, державне мито в сумі 136,00 грн., перераховане заявником до державного бюджету на рахунок 31111095700002 УДК у м. Тернополі, банк одержувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119, згідно платіжного доручення № 443 від 22.03.2010р., підлягає поверненню.

3. Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя