Ухвала суду № 8652804, 18.03.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"18" березня 2010 р.Справа № 02-2/17-098

УХВАЛА

Суддя          Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції", м. Бережани Тернопільської області, до Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", м. Бережани Тернопільської області, про: розірвання договору №202 від 02.06.08р. оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Бережани, вул. Тернопільська, 12А; зобов’язання відповідача звільнити вказане приміщення; стягнення 13468,11 грн. заборгованості та 1715,24 грн. пені та інфляційних втрат, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає подані матеріали заявнику без розгляду, виходячи з такого.

·          Не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із змінами та доповненнями) встановлено ставки державного мита, що сплачуються з позовних заяв, що подаються до господарських судів. Так, розмір ставок державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102грн.00коп.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500грн.00коп.).

Окрім того, пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що державне мито із позовних заяв немайнового характеру оплачується за ставками у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 грн.). Якщо в одній позовній заяві об’єднано вимоги майнового та немайнового характеру, то у відповідності до п. 36 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру, відповідно 102 грн. та 85 грн.

Однак, як вбачається з доданих заявником до позовної заяви квитанцій № 345 від 10.03.2010р. (на суму 67,00 грн.) та № 107 від 10.03.2010р. (на суму 85,00 грн.), державне мито по розгляду майнової вимоги сплачено заявником в доход державного бюджету в меншому розмірі ніж 1% від суми позову, а саме 67,00 грн. замість необхідних 151,83 грн.

Разом з тим, у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок суми заборгованості по орендній платі із зазначенням помісячно періоду виникнення боргу та кінцевого строку сплати, з урахуванням проведення часткової сплати за оренду приміщення.

Окрім того, в порушення приписів п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява Товариства не містить ідентифікаційного коду суб’єкта господарської діяльності відповідача у справі.

За таких обставин справи, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно п.п. 3, 4 ст. 63 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 32-34, 36, 44-47, 54, 61, п.п. 3, 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву без номеру від 09.03.2010р. (вх. № 0480 від 16.03.2010р.) до Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", м. Бережани Тернопільської області, про розірвання договору №202 від 02.06.08р. оренди нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Бережани, вул. Тернопільська, 12А; зобов’язання відповідача звільнити вказане приміщення; стягнення 13468,11 грн. заборгованості та 1715,24 грн. пені та інфляційних втрат, разом з доданими до неї документами (всього на 14-ти аркушах) Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції", м. Бережани Тернопільської області, вул. Тернопільська, 12А, без розгляду.

2. У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. № 7-93, державне мито в загальній сумі 152,00 грн., перераховане заявником до державного бюджету на рахунок 31111095700002 Держбюджету м. Тернопіль, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119, згідно квитанцій № 345 від 10.03.2010р. (на суму 67,00 грн.) та № 107 від 10.03.2010р. (на суму 85,00 грн.), підлягає поверненню.

3. Після усунення обставин, що спричинили повернення позовних матеріалів, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя