Рішення № 8652575, 17.03.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" березня 2010 р. Справа № 11/34

За позовом Приватне підприємство «Розвій» м.Рівне

до відповідача: Відкрите акціонерне комерційний банк «Надра» в особі філії у м.РІвне

про розірвання договору банківського рахунку та відшкодування 22 709 грн.00 коп. збитків

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-           Щербяк Ю.В., адвокат (довір.б/н від 28.01.2010р.);

від відповідача- Іванюк І.В., представник (довір.№1-11-1977 від 08.02.2010р.).

Представники сторін не заявили клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу.

В судовому засіданні оголошувались перерви.

Суть спору: Позивач-Приватне підприємство «Розвій»звернувся до суду з заявою про розірвання договору банківського рахунку №414, укладеного 14.09.2004р. з Відповідачем-Відкрите акціонерне комерційний банк «Над-ра»в особі філії у м.Рівне та стягнення з останнього 22 709 грн. збитків та покласти 1 500 грн. витрат на послуги адвоката.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зокрема зазначив, що на піставі укладеного з Відповідачем до-говору банківського рахунку №414 від 14.09.2004р. –подав платіжне доручення №1636 від 06.11.2009р. про пере-рахування 876,30 грн. орендної плати за землю в жовтені 2009р. та платіжне доручення №1637 від 06.11.2009р. на суму 981,67 грн. податку за землю за жовтень 2009 року. Вказані платіжні доручення були прийняті банком.

Відповідачем здійснено списання коштів з рахунку Позивача у сумі 876,30 грн. за оренду землі за жов-тень 2009р. та 981,67 грн. податку за землю за жовтень 2009р., але в той же день –зараховано ціж самі кошти на рахунок Позивача із призначенням платежу: "Повернення непроведених сум у зв’язку з переносом в картотеку платежів".

Надалі, Позивач звернувся до Відповідача про перерахування коштів у сумі 22 709,00 грн. з поточного рахунку на депозитний. Однак, Відповідач ніяким чином не відреагував на вказаний лист.

Водночас, Відповідач повідомив, що причиною неперерахування коштів з поточного рахунку Позивача є те, що в Надра Банку працює тимчасова адміністрація, яку призначено НБУ відповідно до постанови №59 від 10.02.2009р., якою в Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 10.02.2010 року.

Вважаючи, що мораторій не поширюється на операції по банківському рахунку, Позивач вважає дії Від-повідача неправомірними.

Крім того, в листопаді-грудні 2009 року Відповідачем списано з рахунку Позивача 1 000, грн. за розра-хунково-касове обслуговування банківського рахунку Позивача.

Після звернення Позивача для з’ясування підстав списання коштів у сумі 1 000,00 грн. стало відомо, що вказані кошти списані Відповідачем за ніби-то розрахунково-касове обслуговування згідно тарифів Банку. Однак, із вказаними тарифами Позивач не ознайомлений та не погоджується з ними.

          Відповідач-Відкрите акціонерне комерційний банк «Надра»в особі філії у м.Рівне надав суду клопотан-ня про передачу даної справи за підсудністю до господарського суду м.Києва, в зв’язку з тим, що філія не упов-новажена представляти інтереси юридитчної особи, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Артема,15, що під-твердив копіями довіреностей, довідок ЄДР та положенням про філію ВАТ КБ «Надра»Рівненське РУ.(арк.спра-ви 26-41).

          Дане клопотання суд відхилив, виходячи з того, що згідно ч.4 ст.15 ГПК України, якщо юридичну особу предс-тавляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.(ч.4 ст.15 ГПК Укра-їни).

Отже, якщо позов до юридичної особи виник з питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташо-ваного поза місцезнаходженням юридичної особи, такий позов може бути пред’явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу.

Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, поло-женням про відособлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівнику або представнику цього підрозділу, але, при цьому стороною у справі виступає юридична особа.

Враховуючи, що згідно п.1.4 Положення про філію Відкрите акціонерне комерційний банк «Надра»Рів-ненське регіональне управління, остання не є юридичною особою, входить до складу Банку на правах відокрем-леного структурного підрозділу, знаходиться у його безпосередньому підпорядкуванні, виступає від імені Банку перед третіми особами, установами, підприємствами і організаціями всіх форм власності –суд вважає, що позов правомірно заявлений до юридичної особи і підлягає розгляду за місцем знаходження його відособленого під-розділу.

Крім того, довіреністю №1-11-1997 від 08.02.2010р. Відкрите акціонерне комерційний банк «Надра»на-ділило представника по даній справі –Іванюка Ігоря Васильовича правами, надани законодавством позивачу, відповідачу, кредитору, стягувачу...цивільному позивачу та відповідачу.(арк.справи 27, 32).

Відповідач також не визнав позову з підстав, зазначених у відзиві від 03.03.2010р., надав докази вико-нання платіжних доручень Позивача, заперечив завдання останньому збитків.(арк.справи 46-51).

Відповідач пояснив затримку перерахування коштів за призначенням з поточного рахунку Позивача введен-ням в ВАТ КБ «Надра»тимчасової адміністрації відповідно до постанов Правління НБУ №59 від 10.02.2009р., №452 від 05.08,2009р., №60 від 10.02.2010р., яка на даний час продовжує виконання плану фінансового оздоровлення ВАТ КБ «Надра»та дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, що передбачений ст.85 Закону України «Про банки і бан-ківську діяльність».

Зважаючи на те, що на рахунку клієнта наявні кошти, вважає закриття рахунку неможливим. В свою чергу на існуючий залишок платіжні доручення про перерахування коштів до банку Позивачем не подавалися.

На підставі вищевикладеного, Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

що Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»-банк в особі директора філії у м.Рівне та Приватне підприємство «Розвій»-клієнт 14.09.2004р. уклали договір банківського рахунку №414 і Додаткову угоду №1 до нього (надалі в тексті –Договір). Відповідно до пп. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 4 Договору, банк відкриває клієнту по-точний рахунок в гривнях для зберігання коштів та здійнення розрахунково-касових операцій за допомогою пла-тіжних документів відповідно до умов Договору і законодавства України та зобов’язується приймати та зарахо-вувати грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Позивача про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені Інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженої Постановою НБУ №492 від 12.11.2003р.

Згідно п.8.1 - Договір вступає в силу з моменту його підписання і є безстроковим. Договір підписано ди-ректором філії ВАТ КБ «Надра» Рівненське РУ та комерційним директором ПП «Розвій», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 8-10).

Змін та доповнень до Договору протягом його дії сторони не вносили, що стверджується матеріалами справи.

Фактично, 06.11.2009р. Позивач подав Відповідачу для виконання платіжне доручення №1636 про пере-рахування до бюджету коштів у сумі 876,30 грн. за оренду землі за жовтень 2009 року та платіжне доручення №1637 від 06.11.2009 року на суму 981,67 грн. –податок за землю за жовтень 2009 року. Зазначені платіжні дору-чення були прийняті Відповідачем до виконання, що стверджується відбитком його штампу у верхньому правому куті платіжних доручень: «одержано банком 06 лис 2009».(арк.справи 13).

Проте, згідно банківської виписки за 06 листопада 2009р. Відповідачем здійснено як операцію зі списан-ня коштів з рахунку Позивача у сумі 876,30 грн. за оренду землі за жовтень 2009р. та 981,67 грн. - податку за зем-лю за жовтень 2009р. так і операцію по зарахуванню вказаних сум коштів на рахунок Позивача із призначенням платежу –«повернення непроведених сум у зв’язку з переносом до картотеки платежів».

Крім того, в листопаді-грудні 2009 року Відповідачем списано з рахунку Позивача 04 грн. 00 коп. комісії та 1 000 грн. за розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку ПП «Розвій».

Фактично, платіжні доручення №1636, №1637 від 06.11.2009р. та №1826, №1827 від 11.12.2009р.. вико-нані Відповідачем лише 29.01.2010 року, що стверджується відбитком його штампу у нижньому правому куті даних платіжних доручень: «проведено банком 29 січ 2010».(арк.справи 48, 49, 49-зворот).

В зв’язку з невиконанням платіжних доручень згідно умов Договору, Позивач 22.02.2009р. направив Відповідачу пропозицію №305 і додаткову угоду до Договору про розірвання договору та повернення залишків коштів на рахунку в сумі 22 709 грн., яку банк залишив без задоволення, що стверджується матеріалами спра-ви.(арк.справи 11, 14-16).

Згідно виписки Відповідача, станом на 01.03.2010р., залишок коштів на рахунку Позивача складає 17585 грн. 96 коп.

В судовому засіданні 24.03.2010р. Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої змен-шив заявлені грошові вимоги просив, зокрема стягнути з Відповідача 17585 грн. 96 коп. коштів, що належать ПП «Розвій», а також 1504 грн. 00 коп. збитків.(арк.справи 56-57).

Оскільки, заяву подано до винеесння рішення у справі, вона відповідає стст. 22,78 ГПК України – суд прийняв її до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є до-говори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України,– зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв діло-вого обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

У статті 334 ГК України закріплено правовий статус банків. Банки – це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб. Банки у своїй діяльності керуються цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність, іншими законодавчими актами.

Згідно статтей 1066, 1071 ЦК України, за договором банківського рахунка, банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, Вико-нувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших опера-цій за рахунком.

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та вста-новлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими кош-тами на власний розсуд.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує обставини, за яких –сторони уклали договір банків-ського рахунка, умовами якого передбачено зберігання банком коштів клієнта та здійнення розрахунково-касо-вих операцій за допомогою платіжних документів. Банк порушив доручення клієнта, здійснивши фактичне їх виконання через 54 та 84 дні. З огляду на таке, клієнт письмово запропонував банку розірвати Договір та повер-нути кошти, проте дану пропозицію залишено без задоволення.

Відповідальність за порушення строків розрахунків передбачена, зокрема ст.343 ГК України. Так, у разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошо-вих коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій, а за від-сутності угоди про розмір пені – в розмірі, встановленому законом.

Проте, Позивач заявив про розірвання Договору.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, ст.1075 ЦК України, за заявою клієнта договір банківського рахунка розривається у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Обгрунтовуючи позов в частині розірвання Договору Позивач в судовому засіданні 17.03.2010р. зокрема вказав, що невиконання Відповідачем зобов’язань за Договором, навіть після порушення даної справи в суді і небажання укласти мирову угоду –істотно впливає на інтереси Позивача, подальша співпраця з Відповідачем втратила комерційний сенс, а подальше використання Відповідачем належних ПП «Розвій»коштів є невиправда-ним.

Вбачається, що списання Відповідачем 06.11.2009р. коштів з рахунку Позивача з подальшим їх зараху-ванням на той же рахунок, суперечить умовам Договору та вимогам Закону України «Про банки та банківську ді-яльність», Інструкції «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженої Постановою НБУ №492 від 12.11.2003р.

Пояснення Відповідача, що причиною таких дій є те, що в Надра Банку працює тимчасова адміністрація, призначена Національним банком України відповідно до постанови №59 від 10.02.2009р., якою введено морато-рій на задоволення вимог кредиторів до 10.02.2010р. не заслуговує на увагу і спростовується постановою Прав-ління Національного банку України від 05.08.2009р. №452, якою мораторій на задоволення вимог кредиторів продовжено з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), дого-ворами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Матеріали справи свідчать, що Правлінням Національного банку України прийнято постанову №59 від 10.02.2009р., за якою в ВАТ КБ «Надра»з 10.02.2009р. призначена тимчасова адміністрація строком на один рік з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку уведений мораторій на задоволен-ня вимог кредиторів строком на шість місяців до 10.08.2009.(арк.справи 17-19).

Поняття та зміст мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного Національним банком України стосовно комерційного банку, регулюються ст.2 та ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Так, відповідно до визначення термінів, що вживаються у ст.2 вищезазначеного Закону, мораторій – це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових пла-тежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпе-чення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), засто-сованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Статтею 85 Закону встановлено, що мораторій вводиться Національним банком України під час здійс-нення тимчасової адміністрації, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку та на строк не більше шести місяців.

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністра-тором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв’язку із зобов’язан-нями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Із наведених вище норм вбачається, що за своїм змістом мораторій є спеціальним заходом, що спрямова-ний на відновлення фінансового стану банку за рахунок тимчасового припинення останнім виконання майнових зобов’язань перед кредиторами.

Враховуючи викладене у сукупності, господарський суд вважає що Договір підлягає розірванню, оскіль-ки неналежне виконання платіжних доручень від 11 листопада та 11 грудня 2009р., відмова у розірванні договору банківського рахунку і поверненні залишку коштів – суперечать вимогам діючого законодавства і порушують права Позивача.

Крім того, вимога Позивача в частині стягнення залишку коштів стверджується Договором, платіжними дорученнями, листуванням сторін, банківськими виписками і підлягає задоволенню на підставі стст. 173, 174, 188, 193, 334, 343 Господарського кодексу України, стст. 11, 16, 509, 526, 651, 1066, 1068, 1071, 1073, 1075 Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Інструкції «Про порядок від-криття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженої Постановою НБУ №492 від 12.11.2003р.

Несвоєчасним виконанням платіжних доручень Відповідач завдав Позивачу майнових збитків.

Разом з тим, підтримана Позивачем у судовому засіданні 17.03.2010р. заява про уточнення позовних вимог, якою на підставі ст.22 ГПК України він просить стягнути з Відповідача 1004 грн. 00 коп., які вважає збитками (арк. справи 50-51) –не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Збитками, згідно чч.2, 3 ст.22 ЦК України, –є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або по-шкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного пра-ва (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено від-шкодування у меншому або більшому розмірі.

Обов’язок щодо доведення розміру збитків, яких особа зазнала покладається на неї.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказу-вання, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(ст.34 ГПК України).

Однак, Позивачем не надано доказів, що стверджують протиправність дій Відповідача зі списання плати за обслуговування згідно встановвлених у банку тарифів та нарахування комісії.

Так, з поданих Відповідачем документів вбачається, що з 30.05.2009р. у ВАТ КБ «Надра»збільшено та-рифи, зокрема на розрахунково-касове обслуговування, згідно яких – за ведення поточного рахунку до сплати підлягає 500 грн. на місяць за умови відсутності зовнішніх безготівкових та готівкових надходжень на рахунок клієнта. При цьому, в разі наявних протягом звітного місяця зовнішніх та безготівкових та готівкових надход-жень на рахунок –плата складає лише 09 грн. 90 коп.(арк.справи 50-51).

З огляду на те, що протягом двох звітних місяців листопада-грудня 2009р. зовнішніх та безготівкових та готівкових надходжень на рахунок Позивача не було –нарахування Відповідачем 1004 грн. комісії і плати за розрахунково-касове обслуговування вбачається суду обгрунтованим, а вимога –безпідставною.

Доказів повернення залишку коштів Відповідач суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 17585 грн. 83 коп. Договір належить розірвати. В решті позову –відмовити.

Наслідком розірвання Договору в даному випадку є обов’язок Відповідача перерахувати 17585 грн. 96 коп. залишку грошових коштів Позивача за його вказівкою на інший рахунок.

Відповідно до ст.44 ГПК України –судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають спла-ті... за послуги адвоката...інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. Суми, які підлягають сплаті за проведення су-дової експертизи, послуги перекладача, адвоката…покладаються: при задоволенні позову –на відповідача, при відмові в позові –на позивача…(ч.5 ст.49 ГПК України).

Вимога щодо покладення на Відповідача 1500 грн. судових витрат стверджена договором на правову допо-могу від 27.01.2010р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №396 від 01.12.2003р., квитанцією № 013238 від 27.01.2010р. на суму 1 500 грн., сплачених за адвокатські послуги. Проте, з урахуванням часткового задово-лення позову –дана вимога також підлягає частковому задоволенню.(арк.справи 23-24, 56).

Вирішуючи спір, господарський суд розглянув самостійну немайнову вимогу про розірвання Договору і дій-шов висновку про її обгрунтованість.

Згідно до підпункту «в»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 «Про державне мито»(далі –Декрет) із позовних заяв, що виникають під час розірвання господарських договорів, що пода-ються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (тобто 85 грн.).

З платіжних доручень №93 та №95 від 28.01.2010р. на суму 102 грн. 00 коп. та 125 грн. 09 коп., якими Позивач оплатив держмито з позовної заяви вбачається, що сплачена сума державного мита не відповідає розміру, встановле-ному законом, оскільки сплачена лише з 22709 грн. 00 коп. майнової вимоги.(арк.справи 5, 6).

Суд вбачає за необхідне стягнути з Позивача недоплачену суму державного мита із заявленої немайнової вимоги.

На Відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 22, 33, 43, 44, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати Договір банківського рахунку №414, укладений 14 вересня 2004р. Відкритим акці-онерним товариством Комерційний банк «Надра»в особі директора філії у м.Рівне та Приватним під-приємством «Розвій».

3. Стягнути з Приватного підприємства «Розвій», яке знаходиться у м.Рівне, вул.Дворецька, 143 (код 13987841) в доход Державного бюджету України 85грн. 00коп. державного мита.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», яке знаходиться у м.Київ, вул.Артема,15 (код 20025456) на користь Приватного підприємства «Розвій», яке знаходиться у м.Рівне, вул.Дворецька, 143 (на розрахунковий рахунок 26000247038001 в РФ КБ «Приватбанк»МФО 333391 код 13987841) 17 585грн. 83коп. залишку коштів, 260грн. 86коп. витрат по сплаті державного мита, 197грн. 26коп. витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового про-цесу та 1253грн. 78 коп. витрат на послуги адвоката.

5. В решті вимог –в задоволенні позову відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "24" березня 2010 р..