Рішення № 86524220, 05.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16067/19

Провадження № 2/761/5163/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.,

за участю :

секретаря судового засідання - Мусійчук В.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи

ОСОБА_3 - Зубакової В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва подано позов ОСОБА_4 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про зняття арешту з майна.

Ухвалою від 18 квітня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачу на праві власності належить ј частка квартири за адресою : АДРЕСА_1 . Позивачу стало відомо, що на квартиру в 2003 та в 2006 роках накладені арешти, але при зверненні до Шевченківського ДВС йому було усно повідомлено, що матеріали виконавчих проваджень знищені за закінченням строку зберігання та запропоновано звернутись до суду.

Тому позивач просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , Ѕ частини якої належить ОСОБА_4 , ј частина - ОСОБА_3 , ј частини - ОСОБА_2 , накладений : постановою Відділу державної виконавчої служби у Шевченківському районі б/н від 01.07.2003 року, номер запису про обтяження 381239; постановою Державної виконавчої служби у Шевченківському районі міста Києва серія та номер НОМЕР_1 від 08.09.2006 року, номер запису про обтяження 381402.

У судовому засіданні представник позивача, третя особа ОСОБА_2 , представник третьої особи ОСОБА_3 позов підтримали та просили суд його щзадовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, про місце, дату то час судового розгляду належним чином повідомлений, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Суд, вислухавши пояснення та всебічно дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що позивачу та третім особам на праві власності належить квартира за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на квартиру АДРЕСА_2 , накладений арешт постановою Відділу державної виконавчої служби у Шевченківському районі б/н від 01.07.2003 року, номер запису про обтяження 381239; постановою Державної виконавчої служби у Шевченківському районі міста Києва серія та номер АА№855347 від 08.09.2006 року, номер запису про обтяження 381402.

10.08.2016 року Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві позивачу надано відповідь про те, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 суми боргу закінчено на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Чинний Закон України «Про виконавче провадження» містить статтю 59, якою визначено порядок і підстави зняття арешту, в тому числі викладено вичерпний перелік підстав, який надає державному виконавцеві самостійно знімати арешт; також передбачено можливість особи у всіх інших випадках звертатися до суду за зняття арешту.

Отже, згідно ст. 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження»: «Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини».

Відповідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

При цьому, ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 258, 263, 265, 273, 274, 354 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (м. Київ, вул. Саксаганського 110, ЄДРПОУ 34967593), треті особи : ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про зняття арешту з майна- задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , Ѕ частини якої належить ОСОБА_4 , ј частина - ОСОБА_3 , ј частини - ОСОБА_2 , накладений : постановою Відділу державної виконавчої служби у Шевченківському районі б/н від 01.07.2003 року, номер запису про обтяження 381239; постановою Державної виконавчої служби у Шевченківському районі міста Києва серія та номер НОМЕР_1 від 08.09.2006 року, номер запису про обтяження 381402.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 21.12.2019 року.

Суддя