Рішення № 8652400, 29.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.10                                                                                           Справа№ 3/29

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства „Консалтингова фірма „Прометей”, м. Сквира

До відповідача: Мале приватне підприємство „НАТАН”, м. Борислав

Про стягнення 18366,15 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Тичковський А.П. - представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Приватним підприємством „Консалтингова фірма „Прометей” до Малого приватного підприємства „НАТАН” про стягнення 18366,15 грн.

В судовому засіданні 29.03.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 18297,00 грн.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 29.03.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.04.2009 року між Приватним підприємством „Консалтингова фірма „Прометей” філія „Львівський молочний комбінат” (Продавець) та Малим приватним підприємством „НАТАН” (Покупець) було укладено договір купівлі –продажу № 131.

На виконання умов договору позивач з 10.07.2009 року по 20.07.2009 року поставив відповідачу товар загальною вартістю 18297,00 грн. за які відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання не виконав.

Позивачем відповідачу 14.09.2009 року була направлена претензія про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 18366,15 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 131 від 01.04.2009 року позивач з 10.07.2009 року по 20.07.2009 року поставив відповідачу товар на суму 18297,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 29720 від 10.07.09 р., №0 від 10.07.09 р., №30049 від 13.07.09 р., №30298 від 14.07.09 р., №30299 від 14.07.09 р., №30542 від 15.07.09 р., №30974 від 17.07.2009 р. та №31402 від 20.07.09 р.

Відповідно до п.6.2 Договору № 131 оплата за отриманий товар здійснюється Покупцем за умови отримання від Продавця належно оформлених у встановленому чинним законодавством порядку накладної, податкової накладної, документа, що підтверджує якість товару (якщо він необхідний для даного товару).

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 18297,00 грн. за отриманий товар.

Позивачем відповідачу 14.09.2009 року була направлена претензія №ЮР-49 про оплату заборгованості, однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача в сумі 182,97 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства „НАТАН” (82300, Львівська область, м.Борислав, вул. Дрогобицька, 53, код ЄДРПОУ 30980406) на користь Приватного підприємства „Консалтингова фірма „Прометей” (09000, Київська область, Сквирський район, с. Сквира, вул.Леніна, 19/13, код ЄДРПОУ 30668980) –18297,00 грн. – заборгованості, 102,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства „НАТАН” (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Дрогобицька, 53, код ЄДРПОУ 30980406) в доход державного бюджету 80,97 грн. –державного мита.

4. В частині стягнення 69,15 грн. –відмовити.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.03.2010 року.

Суддя