Рішення № 86523654, 06.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27953/18

Провадження № 2/761/1826/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Савенко О.І.,

за участі представника позивача: Бобко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2018 року зазначена позовна заява надійшла до суду та була розподілена судді Рибаку М.А.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м.Києва Марчук М.В. щодо повторного автоматичного розподілу справи №01-08-169 від 20.02.2019 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 20.02.2019 року в провадження судді Притули Н.Г. надійшла зазначена цивільна справа.

В позовних вимогах, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.04.2019 року позивач просить: стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 20 754,90 грн.; суму інфляційних нарахувань - 2213,33 грн. та три відсотки річних - 659,35 грн., а також судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 29 від 15.08.2012р.), житловий будинок по АДРЕСА_2 переданий на обслуговування та експлуатацію експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр», яке прийняло вказаний будинок в подальшу експлуатацію, що підтверджується актом приймання-передачі та протоколом засідання правління АТ ХК «Київміськбуд».

Як зазначає позивач, ним як балансоутримувачем вказаного будинку надаються послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаною адресою.

Проте, у зв`язку з несплатою комунальних послуг, станом на 26.03.2019 р. відповідач має заборгованість в сумі 20 754,90 грн. На даний час заборгованість не погашена та завдає збитків товариству, у зв`язку із чим відповідачу нараховуються інфляційні нарахування 2213,33 грн., та 3% річних 659,35 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалив про заочний розгляд справи, так як представник позивача не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, приходить до висновку паро задоволення позовних вимог, за наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 47 від 05.12.2012р.), житловий будинок по АДРЕСА_2 переданий на обслуговування та експлуатацію експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр», яке прийняло вказаний будинок в подальшу експлуатацію, що підтверджується актом приймання-передачі від 05.12.2012 року.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно відповідних договорів, позивач здійснює надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку по АДРЕСА_2 .

Згідно із розрахунком заборгованості доданим позивачем до позовної заяви, розмір заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги станом на 26.03.2019 року становить 20 754,90 грн.; інфляційні нарахування 2213,33 грн., та 3% річних - 659,35 грн.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Статтею 66 Житлового кодексу України визначено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (ст. 68 ЖК України).

Відповідно до п. п. 4, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року № 572, власник житла та наймач квартири зобов`язаний за рахунок власних коштів оплачувати всі витрати, пов`язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території. Власники та наймачі квартир зобов`язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.

Згідно із п.5) ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, у відповідності до положень п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20.06.2012 року в справі №6-68цс12, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в п.10 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч.2 ст. 625 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до доданого представником позивача до позовної заяви розрахунку, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання складають 2213,33 грн. та 659,35 грн. відповідно.

Оскільки судом було встановлено, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг в будинку по АДРЕСА_2 , які були надані відповідачу, що є власником квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку, при цьому, останній зобов`язання щодо сплати житлово-комунальних послуг у встановлені строки не виконував, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позов в частині вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягає задоволенню, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ «Перший український експертний центр» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 20754,90 грн.

Також, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі 2213,33 грн. та 659,34 грн., оскільки правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280-283, 352, 353-354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (ЄДРПОУ 36844047, яке знаходиться за адресою: вул. М. Берлінського, 15, м. Київ) заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 20754 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) гривни 90 копійок; 3% річних у розмірі 659 (шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 35 копійок та інфляційну складову боргу в сумі 2213 (дві тисячі двісті тринадцять) гривень 33 копійки та судовий збір у розмірі 1762 гривни 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2019 року

Суддя: Н.Г.Притула