Рішення № 86522261, 13.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12484/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 34 274,37 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 20 березня 2012 року кредитного договору №26250018661229, видано кредит у сумі 34 274,37 грн. 19 липня 2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилось шляхом приєднання до ПАТ «Перший український міжнародний банк», який в свою чергу став правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал». Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 23 липня 2019 року складає 34 274,34 грн., з яких: 26 758,47 грн - заборгованість за кредитом; 7 465,90 грн. - заборгованість за процентами; 50,00 грн - заборгованість за комісією; 0,00 грн - штрафні санкції.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

02 жовтня 2019 року представником позивача отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 21 вересня 2019 року, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень також подано не було.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, які на них ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦПК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20 березня 2012 року між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №26250018661229 (шляхом пропозиції укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта)) (далі - договір), відповідно до умов якого АТ «Банк Ренесанс Капітал» зобов`язався надати відповідачеві кредит з лімітом овердрафту в сумі 16895,00 грн, зі строком користування овердрафтом 36 місяців, з процентною ставкою за користування овердрафтом - 0,0001% річних при здійсненні розрахункових операцій в торговельно-сервісній мережі та 24% річних при здійсненні інших дебетових операцій по рахунку, а також за користування несанкціонованим овердрафтом, страхова сума дорівнює сумі овердрафту, страховий тариф - 0,90% (а.с.8).

Також сторонами вищевказаного договору підписані Загальні умови відкриття та порядку ведення карткового рахунку та договору страхування (далі - загальні умови)(а.с.9-10).

Відповідно до п. 1.1. Статуту АТ «ПУМБ», останній є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» і АТ «Банк Ренесанс Капітал», в результаті реорганізації АТ «Банк Ренесанс Капітал`шляхом приєднання до Банку, згідно рішення загальних зборів акціонерів Банку (протокол № 68 від 14 березня 2015 року) та згідно рішення єдиного акціонера АТ «Банк Ренесанс Капітал»(рішення № 2 від 14 березня

2015 року) (а.с.35-64) та відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.16-34).

Згідно пункту 2.1. загальних умов, банк зобов`язується відкрити Рахунок і видати Клієнту Картку та протягом строку її дії забезпечувати можливість здійснювати операції з її використанням, надавати інші послуги згідно з Договором, а Клієнт зобов`язується оплачувати послуги Банку у відповідності до цього Договору та чинних Тарифів.

Банк має право на умовах, визначених договором та протягом строку його дії, встановити клієнту ліміт овердрафту та строк користування овердрафтом, а також змінювати їх, письмово повідомивши про це клієнта, шляхом направлення письмового повідомлення, не пізніше 5 днів до дати встановлення/зміни (п.3.3.3. договору).

Пунктами 3.2.7., 3.2.8. загальних умов визначено, що клієнт зобов`язаний щомісячно здійснювати погашення заборгованості за Овердрафтом, що виникла у Розрахунковому періоді, шляхом поповнення Рахунку на кожну Розрахункову дату коштами у розмірі, що є не меншим Мінімального платежу. Щомісячно в повному обсязі сплачувати Проценти за користування Овердрафтом й Несанкціонованим овердрафтом, нараховані штрафні санкції (за наявності), а також погашати іншу заборгованість, що виникла у Розрахунковому періоді, шляхом поповнення Рахунку на кожну Розрахункову дату коштами у відповідному розмірі.

Позивачем стверджується в позовній заяві, що на підставі кредитного договору №26250018661229 відповідачеві видано кредит у сумі 34274,37 грн і станом на 23 липня 2019 року заборгованість складає 34 274,34 грн, з яких: 26 758,47 грн - заборгованість за кредитом; 7 465,90 грн. - заборгованість за процентами; 50,00 грн - заборгованість за комісією.

В той же час позивачем не надано суду будь-яких доказів відкриття відповідачеві рахунку і видачі йому картки, дати її вручення відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, зміни ліміту овердрафту.

У наданій позивачем виписці з рахунка ОСОБА_1 за кредитним договором №26250018661229 зазначається заборгованість відповідача перед банком станом

на 23 липня 2019 року в сумі 34274,37 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 17581,28 грн; прострочена заборгованість за комісією - 50,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 7 465,90 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту - 9177,20 грн. (а.с.15)

При цьому в даній виписці також вказано, що станом на 06 червня 2019 року заборгованість перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором №26250018661229 становить 34274,37 грн, та суми виплати, що здійснені стягувачем за вчинення виконавчого напису.

З наведеного вбачається, що позовна заява та долучені до неї документи містять суперечливі відомості щодо розміру (ліміту) встановленого овердрафту.

Так, згідно договору він становить 16895,00 грн, згідно тверджень позовної заяви кредит видано в сумі 34 274,34 грн, а згідно виписки з рахунка сума заборгованості в тому ж розмірі (34 274,34 грн) складається із простроченої та строкової заборгованості за сумою кредиту, простроченої заборгованості за процентами та простроченої заборгованості за комісією.

При цьому дана виписка не містить відомостей про те, коли утворилася заборгованість та чи здійснювались погашення і коли саме.

З урахуванням наведених вище суперечностей в наданих позивачем доказах та повідомлених представником позивача у позові обставинах, а також з урахуванням того, що вищезазначена виписка з рахунка за формою та змістом фактично не є випискою по рахунку (особливо з урахуванням посилання в ній на «суму плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису»), суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження як видачі відповідачеві кредитних коштів, так і на підтвердження розміру заборгованості.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03 квітня

2019 року в справі №221/5089/16-ц, - у матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи позивача щодо розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 28 серпня

2019 року в справі №755/16198/15-ц, - застосувавши при ухваленні судових рішень принцип диспозитивності та справедливості, суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог. Безпідставними є доводи касаційної скарги, що факт отримання відповідачем кредитної картки підтверджується підписанням відповідачем заяви позичальника, а її користування підтверджується випискою по картці, оскільки у цій заяві відсутні відомості про отримання відповідачем кредитної картки, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на які посилається банк у касаційній скарзі. Оскільки в матеріалах справи відсутня виписка по рахунку, то не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що у цій виписці містяться відомості як про зняття коштів, так і про погашення кредиту.

Крім того, слід зауважити, що кредитним договором від 20 березня 2012 року встановлено строк користування овердрафтом 36 місяців.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку, на який надається позика.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18; від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18;

від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позовної заяви Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул. Андріївська, буд. 4; адреса для листування: 02002, м.Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 8-Б, ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: