Рішення № 8652187, 07.12.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-3847/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Чоха К.О.

за участю : позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Фтранс», треті особи – ОСОБА_3, Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Закритого Приватного підприємства «Ф-Транс», третя особа – ОСОБА_3, про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП (а.с. 6-8).

13 серпня 2009 року ухвалою суду було визначено правильне найменування відповідача, як Дочірньє підприємство «Фтранс», а також до участі у справі в якості третьої особи було притягнуто Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» (а.с. 60).

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на те, що 31 грудня 2008 року ОСОБА_3, який знаходився з відповідачем у трудових відносинах, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц» (д/н НОМЕР_1), порушив правила дорожнього руху та скоїв ДТП, внаслідок якого пошкодив автомобіль «Лянча Тема» (д/н НОМЕР_2), яким керував позивач, чим завдав останньому матеріальної та моральної шкоди, добровільно відповідач заподіяну шкоду не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 17096,86 грн., моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. та 1153,10 грн. у рахунок відшкодування судових витрат (а.с. 6-8).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та на їх задоволені наполягав.

Представник відповідача у судовому засіданні факт дорожньо-транспортної пригоди за участю належного відповідачу автомобіля та під керуванням його співробітника визнала, проте проти задоволення позовних вимог заперечувала, з тих підстав, що завдана матеріальна шкода не підтверджена фактичними витратами, експертна оцінка складена с порушеннями законодавства, розмір моральної шкоди не обґрунтований належним чином, тому просила відмовити у задоволенні позову (а.с. 53-56).

Третя особа – ОСОБА_3, у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 37, 41, 62, 71, 74, 77).

Третя особа – НАСК «Оранта», представника у судове засідання не направила, надала до суду заяву, в якій просила виключити її зі складу учасників по справі (а.с. 79, 80).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що автомобіль «Лянча Тема» (д/н НОМЕР_2), на момент дорожньо-транспортної пригоди належав ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯАС № 143310, виданого Дніпропетровським МРЕВ УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 18 квітня 1996 року, що підтверджується копією зазначеного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 11).

Також встановлено, що автомобіль «Мерседес Бенц» (д/н НОМЕР_1), на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у фактичному володінні відповідача на підставі Договору фінансового лізингу №2794-08/08 від 01.08.2008 року, тимчасового реєстраційного талону, виданого Дніпропетровським МРЕВ УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 11.08.2008 року що підтверджується копіями зазначених документів (а.с. 66, 68-70).

Встановлено, що ОСОБА_3 на момент зазначеної дорожньо-транспортної пригоди перебував з відповідачем у трудових відносинах, а саме займав посаду водія, що підтверджується копіями наказів №29-к від 31.10.2009 року та №11-к від 10.02.2009 року, а також копією подорожнього листа серії 02-ААГ № 568128 (а.с. 63-65).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 31 грудня 2008 року о 22годині 00 хвилин, перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц» (д/н НОМЕР_1), рухався по вулиці Шосейна в м. Підгороднє де не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Лянча Тема» (д/н НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 14).

Встановлено, що ОСОБА_3 було визнано винним у скоєні адміністративних правопорушеннь, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, зазначені обставини підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2009 року (а.с. 14).

Також встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу в результаті вказаної ДТП, відповідно до висновку експертної оцінки складає 17096,86 грн., що підтверджується копією зазначеного висновку (а.с. 18-34).

Встановлено, що між ДП «Фтранс» та НАСК «Оранта» було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, за яким відповідачем не був сплачений страховий платіж, що підтверджується копією відповідного страхового полісу ВВ№8120975 від 02.10.2008 року та письмовою відмовою НАСК «Оранта» у виплаті страхового відшкодування позивачу №702-ввз від 30.03.2008 року (а.с. 15, 67).

У судовому засіданні також встановлено, що позивачем за послуги з оцінки розміру заподіяних збитків було сплачено 400,00 грн., що підтверджується квитанцією від 21 квітня 2009 року (а.с. 35).

Судом встановлено, що позивачем за отримання ним правової допомоги при розгляді даної справи було сплачено 300,00 грн., що підтверджується квитанцією № 453 від 27 квітня 2009 року (а.с. 38).

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідача стосовно стягнення з відповідача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31 грудня 2008 року, приймаючи до уваги ті обставини, що розмір завданої шкоди підтверджений відповідним висновком експерта та складає 17096,86 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму завданої матеріальної шкоди, а саме стягнути з Дочірнього підприємства «Фтранс» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31 грудня 2008 року – 17096 (сімнадцять тисяч дев’яносто шість) грн. 86 коп.

Вирішуючи позовні вимоги позивача до відповідача стосовно завданої моральної шкоди, яка полягає у перенесених душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку із пошкодженням його майна, внаслідок вказаної транспортної пригоди. Таким чином, враховуючи ступінь душевних страждань позивача, суд вважає можливим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн., а у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивачу - відмовити.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України і приймаючи до уваги, що позивача звільнено від сплати судового збору, а також результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: 250,00 грн. – збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 400,00 грн. – витрати на оплату експертної оцінки, 300,00 грн. – юридична допомога, а разом – 950,00 грн., також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 187,97 грн., який складається з 170,97 грн. відповідно до п.п.«а», п.1, ст. 3 Декрету «Про державне мито», та з 17,00 грн. п.п.«ж», п.1, ст. 3 Декрету «Про державне мито».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Стягнути з Дочірнього підприємства «Фтранс» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Симферопольська, буд. 17, оф. 202, ЄДРПОУ 34986160) на користь ОСОБА_1 (52001, Дніпропетровська обл., м. Підгороднє, вул. Молодіжна, буд. 9) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31 грудня 2008 року – 17096 (сімнадцять тисяч дев’яносто шість) грн. 86 коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди – 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., у рахунок повернення судових витрат – 950 (дев’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп., а разом – 19046 (дев’ятнадцять тисяч сорок шість) грн. 86 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Фтранс» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Симферопольська, буд. 17, оф. 202, ЄДРПОУ 34986160) на користь держави судовий збір у розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 97 коп.

ОСОБА_1 у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур