Рішення № 8652157, 18.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.10 Справа№ 24/9

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт.Щирець

Про стягнення 1573,07грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача Свідрик Г.Р. представник

Від відповідача не зявився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 1573,07грн., в т.ч.: 1113,43грн. боргу за спожиту електричну енергію, 118,26грн. пені, 282,81грн. втрат від інфляції та 58,57грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2006 року сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №19952, відповідно до умов якого позивач зобовязується постачати відповідачу електроенергію, а останній зобовязується її оплачувати. Як зазначено у позовній заяві, станом на 01.12.2009 року заборгованість відповідача за електроенергію становить 1113,43грн.

За порушення виконання грошового зобовязання, на підставі п.4.2.1 договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 118,26грн. яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з червня по листопад 2009 року.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 282,81грн. втрат від інфляції та 58,57грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримує, просить стягнути з відповідача 1113,43грн. основного боргу, 118,26грн. пені, 282,81грн. втрат від інфляції та 58,57грн. 3% річних.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 03.02.2010року та 02.03.2010року поштових відправлень за №5216020 та №5109657.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

16.11.2006 року сторонами укладено договір про постачання електричної енергії №19952, відповідно до умов якого позивач зобовязується постачати до торгового кіоску відповідача в смт. Щирець електричну енергію, а останній зобовязується оплачувати її вартість.

Згідно із додатком №2 „Порядок розрахунків” до вказаного договору, розрахунковим періодом вважається період з 10 числа попереднього місяця до 9 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Остаточний розрахунок за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку.

Додатком №9 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до договору передбачено, що покази розрахункових засобів обліку знімаються візуально 9 числа кожного місяця представником споживача. У випадку відсутності представника споживача на дату зняття, представник електропостачальної організації самостійно знімає покази розрахункових засобів обліку. На підставі знятих показів розрахункових засобів обліку виставляється рахунок за спожиту електроенергію.

Як вбачається з матеріалів справи, за квітень 2007р. відповідач спожив 119 квт/год електроенергії (попередні показники лічильника 17036, кінцеві 17155) на суму 92.57грн., яку відповідач оплатив 20.04.2007р. повністю (покази лічильника , рахунок на оплату та виписка банку з рахунка клієнта є у матеріалах справи).

07.05.2007р. відповідач подав заяву про те, що до кінця року кіоск не буде працювати, тому просить не нараховувати оплату за електроенергію ( заява у матеріалах справи).

В лютому 2008р. представником позивача зняті показники лічильника в кіоску відповідача, які становили 19327 кв./год.( покази лічильника у матеріалах справи)

13.02.2008р. позивач надіслав відповідачу рахунок за лютий 2008р. на оплату 2174 квт./год. (19327 17155 + 2 квт./год. втрати) електроенергії в сумі 1113,43грн., що підтверджено реєстром відправлених рахунків та поштовою квитанцією № 325/ 82669-83100 (рахунок на оплату та докази його надсилання відповідачеві додані до матеріалів справи).

Згідно із п.6 додатку №2 до договору тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Доказів оплати електроенергії в сумі 1113,43грн. відповідач суду не подав.

За прострочення виконання грошового зобовязання на підставі п.4.2.1 договору №19952 від 16.11.2006року позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 118,26грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.06.2009року по 30.11.2009року.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 282,81грн., які нараховані за період з березня 2008 року по жовтень 2009 року, та 3% річних в сумі 58,57грн. за період 01.03.2008року по 30.11.2009року. Розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (ст.610 ЦК України).

Виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання ( п.1ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобовязання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в частині стягнення основного боргу, втрат від інфляції та 3 % річних позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення пені в сумі 118,26грн., яка нарахована з червня по листопад 2009р., позовні не підлягають до задоволення, оскільки нарахування пені за цей період суперечить п.6 ст.232 ГК України, згідно із яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Оскільки рахунок на оплату електроенергії за лютий 2008р. на суму 1113,43грн надісланий 13.02.2008р., з урахуванням строку доставки кореспонденції та строку оплати рахунків, встановлених договором ( 5 операційних днів), відповідач зобовязаний був оплатити електроенергію до 23.02.2008р. Отже, нарахування пені припиняється 23.08.2008р. Відтак, нарахування пені за період червня по листопад 2009р.є безпідставним.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 81160, Львівська область, Пустомитівський район, АДРЕСА_1, на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, ідентифікаційний код 00131587, адреса: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, - 1113,43грн. боргу, 282,81грн. втрат від інфляції, 58,57грн. 3% річних., 94,33грн. державного мита та 218,25грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

2. В стягненні пені відмовити.

Суддя