Рішення № 8651615, 04.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.10 Справа № 15/60/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція –103”, 69009, м. Запоріжжя, вул.. Теплична, 17

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон”, 69065, м. Запоріжжя, пл.. Інженерна, 1, оф. 512

про стягнення 60 000,00 грн. основного боргу за договором № 19 від 28.09.2009, 15 420,00 грн. пені, 422,47 грн. річних відсотків

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача – Мачулян Н.М., дов. від 06.05.2009 року

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція –103” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон” про стягнення 60 000,00 грн. основного боргу за договором № 19 від 28.09.2009, 15 420,00 грн. пені, 422,47 грн. річних відсотків.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2010 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 22.02.2010.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 04.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 28.09.2009 року ТОВ «Денкон»та ТОВ «Стальконструкція –103»укладено договір № 19 на виконання підрядних робіт. Відповідно до умов договору позивач доручив, а відповідач зобов’язався виконати роботи по монтажу металоконструкції об’єкта: ТОВ «Катеринопольський елеватор». Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором щодо оплати підрядних робіт виконав в повному обсязі, а відповідач в порушення умов договору зобов’язання щодо виконання підрядних робіт виконав частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 60000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 15420,00 грн. пені, нарахованої за період з 02.11.2009р. по 04.02.2010р. та 422,47 грн. процентів річних, нарахованих за період з 02.11.2009 року по 04.02.2010р..

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 28.09.2009 року ТОВ «Денкон»та ТОВ «Стальконструкція –103»укладено договір № 19 на виконання підрядних робіт. Відповідно до умов договору позивач доручив, а відповідач зобов’язався виконати роботи по монтажу металоконструкції об’єкта: ТОВ «Катеринопольський елеватор».

Відповідно до п. 4.1 договору замовник проводить оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином: 20000,00 грн. передплата в день підписання договору; 50000,00 грн. протягом двох днів з моменту підписання акту проміжного приймання змонтованих металоконструкцій під подальші роботи; 50000,00 грн. протягом двох днів з моменту підписання актів приймання виконаних робіт, форми КБ -2в і Довідок КБ -3.

Як свідчать вивчені матеріали позивачем 02.10.2009 року здійснено попередню оплату в розмірі 50000,00 грн. та 11.12.2009 року в розмірі 10000,00 грн., про що свідчать банківські виписки наявні у матеріалах справи.

Відповідачем в порушення умов договору частково виконано підрядні роботи, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 60000,00 грн..

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 60000,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 422,47 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 02.11.2009 року по 04.02.2010 р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення 15420,00 грн. пені, 02.11.2009 р. по 04.02.2010р. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 7.2 договору у відповідності до якого встановлено пеню у розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Суд вважає вимоги про стягнення з відповідача пені такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193, 231 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон” (69065, м. Запоріжжя, пл.. Інженерна, 1, оф. 512, ЄДРПОУ 32498568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція –103” (69009, м. Запоріжжя, вул.. Теплична, 17, ЄДРПОУ 35421566) 60000,00 грн. основного боргу, 15420,00 грн. пені, 422,47 грн. річних відсотків та 994,42 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 09.03.2010р..