Рішення № 86509723, 10.12.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/17791/19

Провадження № 2/520/5280/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Салтан Л.В.,

при секретарі Дідур В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою АТ «ОТП БАНК» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2019 року представник позивача АТ «ОТП БАНК» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 1357625 грн. 27 коп. та витрат пов`язаних із зверненням до суду, посилаючись на невиконання відповідачами договірних умов.

Представник позивача АТ «ОТП БАНК» надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 липня 2008 року між АТ «ОТП БАНК» і відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір за № ML-507/066/2008, за яким позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 60000 доларів 00 центів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, 22 липня 2008 року між банком та ОСОБА_4 - поручителем - був укладений договір поруки за № SR-507/066/2008, за яким поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за невиконання боржником своїх зобов`язань за договором про надання кредиту.

Відповідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Банк виконав свої зобов`язання щодо надання позичальникові кредитних коштів, однак ОСОБА_3 свої зобов`язання з повернення кредиту в обумовлені кредитним договором строки не виконала.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 встановлено, що ст. 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 , ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики . Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, вказані суми підлягають стягненню з відповідачів солідарно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає в рівних частках з кожного судові витрати у розмірі по 10183 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 2, 4-6, 76-83, 141, 263-265, 274-279, 280-289, 354-355 ЦПК України, ст. 526, 553, 610, 611, 612, 624, 625, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву АТ «ОТП БАНК» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з: ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , якого зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «ОТП БАНК», код за ЄДРПОУ 21685166, заборгованість за кредитним договором за № ML-507/066/2008 від 22 липня 2008 року, станом на 12 квітня 2019 року у загальній сумі 1357675 (один мільйон триста п`ятдесят сім тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , якого зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «ОТП БАНК», код за ЄДРПОУ 21685166, судовий збір у розмірі 10183 (десять тисяч сто вісімдесят три)грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «ОТП БАНК», код за ЄДРПОУ 21685166, судовий збір у розмірі 10183 (десять тисяч сто вісімдесят три)грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2019 року.

Головуючий Салтан Л. В.