Рішення № 86508720, 12.12.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1769/19

12 грудня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в cкладі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

з участтю відповідача: ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна цивільну справ у за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивують тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банкіських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 04.12.2012 р., згідно якої отримав кредит у розмірі 2100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті, складає договір. Це підтверджується його підписом у анкеті-заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Згідно п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Договору ліміт та його зміна встановлюється за рішенням та ініціативою Банку. Умови та правила надання банківських послуг опубліковано публічно невизначеному колу осіб на офіційному сайті позивача. Позичальник погодився на укладення договору приєднання у визначеній формі та спосіб підписання. Банк надав відповідачу набір засобів доступу до картрахунку та до пристроїв самообслуговування. Однак відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином не виконавши зобов`язання, у зв`язку із чим станом на 15.07.2019 року утворилася заборгованість в сумі 19824,49 гривень, що складається з наступного: 0,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 900,49 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 15462,67 гривень - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 2041,12 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500,00 гривень - штраф (фіксована частина), 920,21 гривень штраф (процентна частина).

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього поступила заява, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав. Стверджує, що ним повернуто банку всю заборгованість за тілом кредиту. Просить в задоволенні позову відмовити.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.09.2019 р. по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог, та з`ясувавши фактичні обставини справи, дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банкіських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 04.12.2012 р., згідно якої отримав кредит у розмірі 2100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 9).

В долученій представником позивача копії довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», визначені: базові відсоткова ставка на місяць; розмір щомісячних платежів; комісія за кредитне обслуговування у разі зняття кредиту готівкою, тощо (а.с. 10).

Відповідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 04.12.2012 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 15.07.2019 року утворилася заборгованість в сумі 19824,49 гривень, що складається з наступного: 0,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 900,49 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 15462,67 гривень - нарахована пеня за прострочене зобов`язання, 2041,12 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500,00 гривень - штраф (фіксована частина), 920,21 гривень штраф (процентна частина)(а.с. 5-8).

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті - заяві позичальника ОСОБА_1 від 04.12.2012 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 04.12.2012 року, посилався на Умови та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Зазначеним Витягом, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (04.12.2012 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02.09.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» розміщений на сайті: https://privatbank.ua, який містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами від 04.12.2012 року шляхом підписання заяви-анкети.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами за порушення термінів виконання договірних зобов`язань (Постанова Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).

Стосовно доводів представника позивача щодо обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом на підставі копії довідки про умови кредитування в якій визначені: базові відсоткова ставка на місяць; розмір щомісячних платежів; комісія за кредитне обслуговування у разі зняття кредиту готівкою, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» розміщені на сайті: https://privatbank.ua не є невід`ємною частиною спірного договору.

У довідці, підписаній відповідачем, відсутні встановлений строк повернення кредитних коштів та відповідальності за його порушення, між сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Таким чином, у суду відсутня можливість встановлення процентної ставки, перевірення наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості щодо нарахованих відсотків за відсутності досягнення домовленості між сторонами, строку виконання зобов`язання.

Крім того фактично отримані та використані позичальником кошти повернуті відповідачем в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк».

Висновки суду:

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача 900,49 гривень - заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. заборгованості за нарахованими відсотками, 15462,67 гривень - нарахованої пені за прострочене зобов`язання, 2041,12 грн. - нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500,00 гривень - штрафу (фіксована частина), 920,21 гривень штрафу (процентна частина).

Згідно розрахунку станом на 15.07.2019 р. заборгованість за тілом кредиту становить 0,00 гривень, а тому в задоволенні позову слід відмовити .

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі до суду позову про стягнення з відповідача заборгованості на суму 1921,00 грн. сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. згідно платіжного доручення № PROM8B63G1 від 08.08.2019 р.

Однак враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, то відповідно і в задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору також слід відмовити.

На підставі ст.ст. 207, 549, 551, 652, 626, 633, 634, 638, 526, 549, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1 «Д», адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 50).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення

виготовлено 20.12.2019 р.