Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
04 березня 2010 р. Справа 5/207-08
за позовом:Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м.Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801)
до:Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" ( 21012, м.Вінниця, пров.Щорса, 24, код ЄДРПОУ 03338649)
про стягнення 9 354 829,68 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Грищенюк Д.І. - за дорученням
відповідача : Бабійчук О.А. - за дорученням
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", м. Вінниця 8047140,26 грн., у тому рахунку 4 896 068,30 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору на транспортування природного газу №115-703 від 29.11.2005 року щодо розрахунку за надані послуги по транспортуванню газу; 1 740 627,16 грн. - інфляційних втрат; 142 067,53 грн. - 3% річних; штраф в розмірі 342 724,78 та 925 652,49 грн. пені.
Ухвалою суду від 26.08.2008 року, постановленою суддею Бенівським В.І., порушено провадження у даній справі.
Згідно ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від 15.04.2009 року, якою відмовлено у прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.03.2009 року про призначення справи до розгляду, 05 травня 2009 року матеріали справи №5/207-08 разом із супровідним листом №2282 від 16.04.2009 року повернуті до господарського суду Вінницької області.
09.04.2009 р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість у сумі 8 959 093,57 грн., у тому числі: 4 619 241,46 грн. основного боргу, 1 676 970,20 грн. інфляційних втрат, 278 035,45 грн. - 3% річних, 1 148 179,71 грн. пені, 1 236 666,75 грн. - 7% штрафу.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Вінницької області від 12.05.2009 року, в зв'язку з перебуванням судді Бенівського В.І. на лікарняному, справу №5/207-08 передано на розгляд судді Кожухар М.С.
Ухвалою суду від 15.05.2009р. суддею Кожухар М.С. справу №5/207-08 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 23 червня 2009 р..
23.06.2009 р. судове засідання не відбулося, так як 21.05.2009р. справу № 5/207-08 направлено до Вищого господарського суду України за його запитом для скерування до Верховного Суду України.
Ухвалою суду від 10.09.2009р. розгляд справи призначено на 01.10.2009р.
01.10.2009р. судове засідання не відбулося, так як 24.09.2009р. справу № 5/207-08 направлено до Вищого господарського суду України за його запитом.
03.11.2009 р. дана справа повернута до господарського суду Вінницької області та ухвалою суду від 05.11.2009р. призначена до розгляду на 26.11.2009р.
26.11.2009р. судове засідання не відбулося, так як 20.11.2009р. справу № 5/207-08 разом з апеляційною скаргою ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" направлено до Житомирського апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 18.12.2009 р. судове засідання призначено на 21.01.2010 р..
21.01.2010 р. представником позивача в судовому засіданні подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 4 619 241,46 грн. основного боргу, 1 963 363,17 грн. інфляційних втрат, 387 378,59 грн. - 3% річних, 1 236 666,75 грн. - 7 % штрафу, 1 148 179,71 грн. пені.
У зв'язку з ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів в судових засіданнях 21.01.2010 р., 26.01.2010 р. та 18.02.2010 р. оголошувались перерви.
В судове засідання 04.03.2010 р. з'явились представники позивача та відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.
Відповідач у відзиві № 07-15-28 від 14.01.2010 р. заборгованість перед позивачем в сумі 4619241,46 грн. визнав, разом з тим проти позову заперечив, посилаючись:
- на пропуск позивачем строку позовної давності,
- на мораторій, що введений на задоволення вимог кредиторів відповідача у справі № 10/176-05 про банкрутство ВАТ "Вінницягаз";
- на те, що розрахунки здійснювались згідно з Алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Постановою НКРЕ України від 12.07.2000 р. № 759.
Заслухавши надані в судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 р. порушено провадження у справі № 10/176-05 за заявою ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" про банкрутство ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Розгляд даної справи продовжується до цього часу, що стверджується матеріалами справи № 10/176-05.
29.11.2005 р. між ДК "Укратрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Виконавець) та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Замовник) укладено договір № 115-703 на транспортування природного газу для потреб населення.
Відповідно до п.1.1. Договору Виконавець зобов'язується здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу, надалі - газу, від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій, надалі - ГРС, а Замовник зобов"язується сплатити за транспортування газу встановлену плату.
Виконавець здійснює транспортування газу Замовника, в тому числі по кварталах: І кв. - 271604 тис. куб. м; ІІ кв. - 78318 тис.куб. м; ІІІ кв. - 37033 тис.куб.м; ІV - 211113 тис.куб.м. Всього - 598068 тис.куб.м. (п.2.1. Договору).
Згідно п.2.2. В І, ІІ та ІV кварталах поточного року встановлюється нерівномірний по місяцях кварталів розподіл обсягів транспортування газу, з урахуванням ресурсів газу та пропускної спроможності магістральних трубопроводів Виконавця. В ІІІ кварталі поточного року встановлюється рівномірний по місяцях кварталу розподіл обсягів транспортування газу.
Можливі зміни квартальних, місячних обсягів подачі газу встановлюються за домовленістю сторін за 15 днів до початку кварталу, місяця (п.2.3. Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору Замовник передає газ Виконавцю в загальному потоці в обсягах, зазначених в пунктах 2.1 та 2.2 даного договору, на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи Виконавця, а саме: -на газовимірювальних станціях на кордоні України; -на пунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України; -на пунктах виміру витрат газу підземних сховищ газу.
Послуги по транспортуванню газу оформлюється Виконавцем і Замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу (п.4.1. Договору).
Акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за відповідний місяць у двох примірниках Виконавець направляє Замовнику до 10-го числа, наступного за звітним місяця
Замовник протягом 10-ти днів з дати одержання акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу зобов'язаний повернути Виконавцю один примірник оригіналу підписаного та скріпленого печаткою акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту (п.4.2. Договору).
Згідно п. 4.3. Договору акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Диференційований тариф на транспортування 1000 куб.м газу по магістральних трубопроводах Виконавця встановлюється в розмірі 23,50 грн., крім того ПДВ - 4,70 гри., всього в розмірі 28,20 грн. (п.5.1. Договору).
Тариф на транспортування газу, зазначений в пункті 5.1 даного договору, може змінюватись за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України . У випадку зміни тарифу. новий тариф є обов'язковим для сторін за даним договором з моменту введення його в дію. Зміна тарифу оформлюється додатковою угодою до даного договору(п. 5.2. Договору).
Розділом 6 передбачено порядок та умови проведення розрахунків.
Так, відповідно до п.6.1. Договору, вартість наданих Виконавцем Замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 4.1 даного договору.
Замовник здійснює оплату транспортування газу шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця, в порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕ від 12.07.2000 р. № 759 "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за поставлений природний газ" із змінами та доповненнями. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється Замовником протягом місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу (п. 6.2. Договору).
В платіжних дорученнях Замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. У випадку якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначений звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, то Виконавець, дотримуючись принципу пріоритетності, зараховує кошти, що надійшли від Замовника, в першу чергу, як погашення заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах (п.6.3. Договору).
Відповідно до п. 7.1. Договору Виконавець і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по даному договору несуть взаємну відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством України.
За несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в п.6.2. даного договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,5 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.3. Договору).
Згідно п.10.1. Договору всі зміни і доповнення до даного договору повинні бути зроблені в письмовій тюрмі і підписані повноважними представниками сторін.
До вимог, що випливають з даного договору, застосовується позовна давність у три роки (п.10.5. Договору).
Даний договір набирає чинності з 01.01.2006 р. і діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31 грудня 2006 року, а в частині проведення розрахунків за послуги - до 31 січня 2007 року (п.11.1. Договору).
18.01.2006 р. Сторонами підписаний протокол узгодження розбіжностей (а.с.12-13, т.1).
21.02.2006 р. Додатковою угодою № 1 до Договору Сторони змінили п. 6.2. Договору (а.с. 14, т.1).
Додатковою угодою № 2 від 31.05.2006 р. до Договору змінено п.5.1. Договору (а.с.15, т.1).
Відповідно до Додаткової угоди №3 від 31.10.2006 р. до Договору внесено зміни до п.2.1., 6.2. та 11.1. Договору (а.с.16, т.1).
Додатковими угодами № 4 від 28.12.2006 р., № 6 від 13.07.2007 р. та № 7 від 30.07.2007 р. змінено п.5.1. Договору (а.с.17, 19, 20, т.1).
15.02.2007 р. Сторони підписали Додаткову угоду № 5 до Договору, якою п.6.2. Договору доповнено третім абзацом (а.с.18, т.1).
На виконання умов Договору, позивач транспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 605 468,554 тис. куб. м.
Загальна вартість наданих у 2007 році послуг з транспортування газу становить 28 849 397,37 грн.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг з транспортування газу в 2007 р. виконав частково, внаслідок чого на день звернення позивача до суду (18.09.2008 р.) заборгував 4 896068,3 грн. 04.09.2008 р. ним погашено 276826,84 грн. боргу.
Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 619 241,46 грн.
Наведене
- Договором № 115-703 на транспортування природного газу для потреб населення від 29.11.2005 р. та Додатковими угодами до нього;
- протоколом узгодження розбіжностей;
- актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу (а.с.21-32, т.1);
- відзивом відповідача на позовну заяву (а.с.27, т.2);
- банківськими виписками (т.3);
- матеріалами справи № 10/176-05;
- іншими матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов такого висновку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов"язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержавння вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Заборгованість відповідача з оплати за транспортування газу в сумі 4 619 241,46 грн. стверджується матеріалами справи та підтверджується відповідачем.
Заперечення відповідача на позов з посиланням на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, не приймається судом до уваги оскільки статтею 259 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
У даному випадку, умовами договору, укладеного між сторонами у справі - №115-703 від 29.11.2005 р., а саме пунктом 10.5. договору, встановлено, що до вимог, що випливають з даного договору, застосовується позовна давність 3 роки.
Таким чином, у відповідності до чинного законодавства, сторони у справі скористались правом, наданим ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України та встановили застосування позовної давності у 3 роки.
Також не заслуговують на увагу заперечення відповідача з посиланням на те, що у відповідача відсутні зобов"язання по оплаті транспортування газу, так як вони повинні здійснюватисть відповідно до затвердженого Алгоритму розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕ від 12.07.2000 р. № 759, оскільки застосування Алгоритму розподілу коштів не звільняє відповідача від обов"язку здійснювати розрахунки за транспортування газу відповідно до умов укладеного договору.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 619 241,46 грн. боргу підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1 963 363,17 грн. інфляційних втрат за період з січня 2007 року по грудень 2009 року, 387 378,59 грн.- 3% річних, 1 148 179,71 грн. - пені за період з 01.01.2007 р. по 31.07.2008 р. та 1 236 666,75 грн. - 7 % штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Разом з тим, щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1 148 179,71 грн. та 7 % штрафу з простроченої суми, у розмірі 1 236 666,75 грн. слід зазначити наступне.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005р. порушено провадження у справі №10/176-05 про банкрутство ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та, відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
У відповідності до абз.2 ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
За змістом ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів (обов"язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов"язковим, але пені, штраф та інші фінасові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов"язань не застосовуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов"язаний із його суттю (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", п. 17).
До такого ж висновку дійшла і колегія Верховного суду України в ухвалі від 08.07.2009 року (номер в ЄДР судових рішень 4283696).
Враховуючи викладене, у позові в частині стягнення 7% штрафу та пені слід відмовити.
У пункті 50 Постанови № 15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" зазначено, що оскільки на передбачені ст. ст. 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив, що він відповідає умовам договору та чинному законодавству України.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 963 363,17 грн. інфляційних втрат за період з січня 2007 року по грудень 2009 року та 387 378,59 грн.- 3% річних підлягають задоволенню.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 115, 116 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (21012 м. Вінниця, пров.Щорса,24, ідент.код 03338649, р/р 260053021146 в АКБ «Укрсоцбанк» МФО 302010) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021 м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідент. код 30019801 р/р 26009001200001 в ОПЕРУ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 300023) 4619241,46 грн. боргу, 1963363,17 грн. інфляційних втрат, 387378,59 грн. - 3% річних, 19753,82 грн. витрат на сплату держмита та 182,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 березня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (01021 м. Київ, Кловський
узвіз, 9/1)
3 - відповідачу - ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012 м.Вінниця,
пров.Щорса, 24)
Судове рішення № 8650590, Господарський суд Вінницької області було прийнято 04.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5/207-08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: