Рішення № 8650246, 02.03.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 березня 2010 р.           Справа 13/19-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с.Піщане, вул.Колгоспна,51, код ЄДРПОУ 13958710)

до:Відкрите акціонерне товариство "Птахокомбінат"Бершадський" (24412, Вінницька область, Бершадський район, с.Війтівка, вул.Леніна,170, код ЄДРПОУ 04366719)

про стягнення 305261,98 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Таранкова О.О., довіреність

          відповідача : не з'явились

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 15.01.2010 р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" до Відкрите акціонерне товариство "Птахокомбінат"Бершадський" про стягнення 305261,98 грн. боргу, що включає в себе 291417,98 грн. - основної суми боргу; 8431,16 грн. - пені; 1053,90 - 3% річних; 4358,94 грн. - інфляційних збитків та призначено до слухання, проте через неявку представника відповідача судове засідання було відкладено на 02.03.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву та доказів витребуваних ухвалами суду, не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 11.02.2010 р. №1139р-1140р. та рекомендоване поштове повідомленням про отримання відповідачем ухвали суду №263146 отримане 15.02.10 р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

01.09.2009 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №01/09/09, відповідно до умов якого, позивач (продавець) зобов'язався передати (поставити) в обумовлений договором та додатками до договору (а.с.19-24) строк, вартість та кількість товар, а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти та сплатити за товар певну грошову суму, відповідно до умов договору та додатків до договору.

Позивачем, на виконання договору купівлі-продажу та додатків до договору, було відпущено товар на загальну суму 1849146,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи обопільно підписаними видатковими накладними №СП-0000530 від 09.09.09 р. на суму 112860, 00 грн.; №СП-0000554 від 19.09.09 р. на суму 109350,00 грн.; №СП-0000561 від 22.09.09 р. на суму 120060,00 грн.; №СП-0000564 від 24.09.09 р. на суму 115605,00 грн.; №СП-0000573 від 28.09.09 р. на суму 100040,00 грн.; №СП-0000575 від 29.09.09 р. на суму 103197,00 грн.; №СП- 0000582 від 01.10.09 р. на суму 101967,00 грн.; №СП- 0000589 від 01.10.09 р. на суму 100327,00 грн.; № СП-0000596 від 04.10.09 р. на суму 97848,00 грн.; №СП-0000597 від 05.10.09 р. на суму 99387,00 грн.; №СП-0000598 від 05.10.09 р. на суму 84424,00 грн.; №СП-0000602 від 06.10.09 р. на суму 100521,00 грн.; №СП-0000605 від 07.10.09 р. на суму 99670,50 грн.; №СП-0000620 від 11.10.09 р. на суму 101393,00 грн.; №СП-0000624 від 12.10.09 р. на суму 98359,00 грн.; №СП-0000640 від 17.10.09 р. на суму 105370,00 грн.; №СП-0000656 від 22.10.09 р. на суму 101557,00 грн.та №СП-0000657 від 22.10.09 р. на суму 97211,00 грн., також дорученнями на отримання продукції, товарно-транспортними накладними та податковими накладними, наявними у матеріалах справи (а.с.25-78)

Відповідно до п.7.1 договору, розрахунок за продукцію повинен здійснюватись відповідачем по факту поставки товару позивачем.

Відповідач, взяті на себе зобов'язання виконав частково, розрахунок з позивачем за отриманий товар здійснив в загальній сумі 1563310,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.80-88) та банківськими виписками (а.с.97-112).

Відповідачем оплата повністю не була здійснена за отриманий товар по наступним видатковим накладним: №СП-0000640 від 17.10.09 р. на суму 105370,00 грн., проте шляхом перерахування переплачених коштів з попередніх оплат було зараховано 8301,50 грн., таким чином по даній накладній його борг склав 97068,50 грн. ; по накладній №СП-0000656 від 22.10.09 р. на суму 101557,00 грн., оплата здійснена не була та по накладній №СП-0000657 від 22.10.09 р. на суму 97211,00 грн., відповідачем було частково здійснено проплату в розмірі 10000,00 грн.

Таким чином борг відповідача за отриманий товар склав 285836,50 грн., що також підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2009 р. на дану суму.

Позивачем при нарахуванні суми боргу, керуючись ст.534 ЦК України, в якій зазначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу, було здійснено перерахунок основної суми боргу шляхом вирахування із сплачених відповідачем коштів нараховану пеню, 3% річних та інфляційних витрат, за несвоєчасне виконання зобов'язань.

В зв'язку із здійснення таких перерахунків позивачем була виставлена відповідачу сума основного боргу в розмірі 291417,98 грн.; нараховано пеню в розмірі 8431,16 грн.; 1053,90 грн. - 3% річних та 4358,94 грн. - інфляційних нарахувань.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що при підписанні сторонами акту звірки взаєморозрахунків, сплачені відповідачем кошти в сумі 1563310,00 грн. були зараховані позивачем саме в рахунок погашення основного боргу, що складала в сумі 1849146,50, а не штрафних санкцій, в зв'язку з чим сума основної заборгованості відповідача перед позивачем склала 285836,50 грн.

Щодо посилання позивача на норму ст.534 ЦК України, при здійсненні перерахунку є хибним, так як дана стаття передбачає правила виконання грошового зобов'язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. В такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості.

З огляду на зміст вищевказаної статті, регульовані нею правовідносини стосуються зобов"язань, що виникають за кредитним договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дії позивача по продажу товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вищезазначеними накладними, свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриману продукцію в розмірі 285836,50 грн.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем на суму 285836,50 грн. суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 285836,50 грн. - основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, пропорційно сумі задоволених вимог.

Не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 5581,48 грн. основної суми боргу, як безпідставно нарахована і її нарахування недоведене позивачем.

Також підлягає частковому задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 8431,16 грн. - пені, виходячи з наступного:

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

П.8.4 договору вказано, що за порушення грошових зобов'язань за договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день порушення виконання.

Отже, вивчивши всі обставини у даній справі, суд приходить до висновку стягнути з відповідача 5114,43 грн. - пені, з покладанням на відповідача судових витрат, пропорційно сумі задоволених вимог, щодо стягнення 3316,73 - пені, вимога задоволенню не підлягає, як невірно нарахована.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1053,90 - 3% річних та 4358,94 грн. - інфляційних збитків, згідно наданого розрахунку.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом, дослідивши та вивчивши всі обставини у даній справі, приходить до висновку що вимога про стягнення з відповідача 1053,90 - 3% річних та 4358,94 грн. - інфляційних збитків підлягає частковому задоволенню, а саме стягнення 639,30 грн. - 3% річних та 1795,11 грн. - інфляційних збитків, з покладанням на відповідача судових витрат, пропорційно сумі задоволених вимог, щодо стягнення 414,6 грн. - 3% річних та 2563,83 грн. - інфляційних збитків, задоволенню не підлягає, як невірно нараховані.

          Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 534, 551, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерноготовариства "Птахокомбінат"Бершадський" (24412, Вінницька область, Бершадський район, с.Війтівка, вул.Леніна,170, код ЄДРПОУ 04366719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с.Піщане, вул.Колгоспна,51, код ЄДРПОУ 13958710) 285836,50 грн. - основної суми боргу; 5114,43 грн. - пені; 639,30 грн. - 3% річних; 1795,11 грн. - інфляційних збитків; 2933,85 грн. - витрат на державне мито та 226,82 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 5581,48 грн. - основного боргу; 3316,73 - пені; 414,6 грн. - 3% річних та 2563,83 грн. - інфляційних збитків.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 березня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с.Піщане, вул.Колгоспна,51)

3 - відповідачу (24412, Вінницька область, Бершадський район, с.Війтівка, вул.Леніна,170)