Рішення № 8650233, 02.03.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 березня 2010 р. Справа 11/23-10

за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах Міністерства

оборони України в особі державного підприємства «732 Вінницький

ремонтний завод», м. Вінниця

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

с. Стадниця Вінницького району

про стягнення 26476,95 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

прокурор А. Москаленко;

від позивача А. Сохацький за довіреністю № 13 від 25.01.2010р.;

від відповідача ОСОБА_1 підприємець;

інші ОСОБА_3.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь державного підприємства «732 Вінницький ремонтний завод»заборгованості з орендної плати по договору оренди транспортних засобів від 01.02.2009 р. у розмірі 26 176, 95 грн., з яких: 12 955, 20 грн. - основна сума боргу, 11560,58 грн. пеня, 938, 00 грн. інфляційні, 1 023, 17 грн. 3% річних.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного 01.02.2009р. між державним підприємством Міністерства оборони України «732 Вінницький ремонтний завод»(за договором Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за договором Орендар) договору оренди транспортних засобів, останній було надано в оренду автомобілі КАМАЗ-353212, державний номер НОМЕР_1 та причеп ГКБ 8350, державний номер НОМЕР_2, КАМАЗ 5410, державний номер НОМЕР_3, напівпричіп ОДАЗ 9370, державний номер НОМЕР_4.. Відповідно до п. 4.1 договору розмір щомісячної орендної плати складає 11000 грн.. В звязку з неналежним виконанням Орендарем зобовязань за договором в частині сплати орендної плати, утворилась заборгованість в розмірі 12955,20 грн. та нараховано штрафні санкції.

В процесі розгляду справи позивач за погодженням з прокурором подав заяву про зменшення позовних вимог в частині основного боргу до 10000 грн. з тих підстав, що за час експлуатації транспортних засобів відповідачем проведено ряд ремонтних робіт. Крім того, в даній заяві позивач відмовляється від позову в частині стягнення пені, інфляційних і річних.

Судом розяснено процесуальні наслідки його дій.

Оцінивши подані докази, суд приймає дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач в заяві від 02.03.2010р. визнає позовні вимоги в частині стягнення 10000 грн. боргу.

Зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог, суд розглядає справу з урахуванням положень ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судом встановлено наступне.

01 лютого 2009 року між державним підприємством Міністерства оборони України «732 Вінницький ремонтний завод» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди транспортних засобів, а саме: автомобілів КАМАЗ-353212, державний номер НОМЕР_1 та причеп ГКБ 8350, державний номер НОМЕР_2, КАМАЗ 5410, державний номер НОМЕР_3, напівпричіп ОДАЗ 9385, державний номер НОМЕР_5, КАМАЗ 35410, державний номер НОМЕР_6, напівпричіп ОДАЗ 9370, державний номер НОМЕР_4.

За умовами договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння транспортні засоби обумовлені даним договором та проводить орендну плату у відповідності до положень п. 4.1 цього договору.

На виконання умов договору позивач за актами прийому-передачі передав, а відповідач прийняв обумовлені договором транспортні засоби.

Відповідно до п. 4.1 договору плата за оренду встановлюється в розмірі 11000 грн. в місяць в т.ч. ПДВ за три транспортні засоби.

Як свідчать матеріали справи та пояснення учасників процесу, відповідачем виконувались договірні зобовязання з порушенням строків визначених договором, в звязку з чим утворилась заборгованість в розмірі 10000 грн. за період з 01.03.2009р. по 30.04.2009р..

31.03.2009р. Орендарем повернуто Орендодавцю наступні транспортні засоби: КАМАЗ державний номер НОМЕР_6, і КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 з причепами. В квітні 2009 року повернуто транспортний засіб КАМАЗ державний номер НОМЕР_3.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення 10000 грн. боргу по орендній платі є обгрутованою та підлягає задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи визнання відповідачем позову в частині основного боргу та зважаючи, що викладені вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а тому позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Прийняти відмову від позову в частині стягнення пені, інфляційних та трьох

відсотків річних.

3.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (Вінницька область, Вінницький район, АДРЕСА_1 5, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь державного підприємства «732 Вінницький ремонтний завод»(21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 67, код 08316910) 10000 (десять тисяч) грн. боргу по орендній платі.

4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (Вінницька область, Вінницький район, АДРЕСА_1 5, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) до Державного бюджету України 100 (сто) грн. - державного мита та 89 (вісімдесят девять) грн. 13 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Провадження у справі в частині стягнення 11560,58 грн. пені, 938, 00 грн. інфляційних та 1 023, 17 грн. трьох відсотків річних припинити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7.Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 03.03.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокуратура (21007, м. Вінниця,вул. Червоноармійська, 105)

3 - позивачу (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 67)

4 - відповідачу (Вінницька область, Вінницький район, АДРЕСА_1 5)