Рішення № 86496508, 19.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 грудня 2019 р. № 520/12109/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської селищної ради про визнання дій або бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дію або бездіяльність Шевченківської селищної ради протиправною щодо ненадання публічної інформації за запитом від 30.08.2019 року, оскільки дії Шевченківської селищної ради суперечать вимогам закону;

- зобов`язати Шевченківську селищну раду протягом 5-ти днів надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 30.08.2019 року;

- стягнути з Шевченківської селищної ради кошти на відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі трьох мінімальних зарплат на користь ОСОБА_1 , заподіяної його протиправною дією або бездіяльністю.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача із письмовим запитом стосовно отримання публічної інформації про кількість та розміри здійснених преміювань та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення та іншого за рахунок публічних коштів з бюджету у 2015 році, 2016 році, 2017 році, 2018 році та 2019 році селищному голові ОСОБА_2 . В порушення приписів ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою передбачено задоволення запиту не пізніше п`яти днів, станом на момент звернення позивача до суду відповіді на вказаний запит отримано не було. На думку позивача, зазначені дії або бездіяльність відповідача є протиправними та неконституційними. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останнім вказано, що відповідач із позовом не погоджується, оскільки позивачу було надано відповідь. При цьому, представником відповідача вказано, що запитувана позивачем інформація є загальнодоступною у зв`язку з чим у наданій позивачу відповіді зазначено посилання на інтернет-сторінки, на яких позивач може ознайомитись із запитуваною інформацією.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

В позовній заяві позивач вказує на те, що він опинився в скрутному становищі, в загрозливому для життя стані і потребував невідкладної допомоги.

Також, позивачем зазначено, що він звернувся за підтримкою до громади селища, через Шевченківську селищну раду на ім`я селищного голови, як розпорядника коштів громади (бюджету), але допомоги так і не дочекався.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що 30.08.2019 року позивач звернувся до Шевченківської селищної ради Харківської області з запитом про надання публічної інформації, у якому просив надати наступну інформацію: «Скільки разів і у яких розмірах в грошах було здійснено преміювань та надано матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення та іншого за рахунок публічних коштів, з бюджету у 2015 році, 2016 році, 2017 році. 2018 році та 2019 році селищному голові ОСОБА_2 ».

Матеріали справи свідчать, що відповідно до поштового повідомлення про вручення запит до відповідача надійшов 30.08.2019 року.

Як вказано позивачем, йому не було надано жодної відповіді всупереч передбаченому законодавством, а саме Законом України «Про доступ до публічної інформації», обов`язку надання відповіді на запит про надання публічної інформації у п`ятиденний строк.

Вважаючи вказані дії, бездіяльність відповідача стосовно ненадання відповіді на запит про надання публічної інформації протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що представником відповідача у наданому до суду відзиві на позов вказано, що на запит позивача від 30.08.2019 року, зареєстрований в журналі реєстрації інформаційних запитів за вхідним №02-27/11, Шевченківською селищною радою 04.09.2019 року за вихідним № 1038 була надана запитувана інформація, яка була направлена позивачу, як і попередній лист, поштою на його адресу.

На підтвердження вказаних обставин представником відповідача до відзиву на позов долучено копію сторінки з журналу вихідної кореспонденції. Також представником відповідача вказано, що жодних звернень ОСОБА_1 щодо ненадання відповіді на запит від 30.08.2019 року до селищної ради не надходило.

Крім того, як зазначив представник відповідача запитувана інформація міститься у вільному доступі на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а отже селищна рада жодним чином не могла порушити права позивача на доступ до неї.

Так, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що відповідач у відповідь на запит позивача від 30.08.2019 року склав лист від 04.09.2019 року №1038, зі змісту якого вбачається повідомлення ОСОБА_1 на його запит від 30.08.2019 року про обставини того, що інформація про надання селищному голові премії та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення та іншого (посадовий оклад, виплата за ранг посадової особи місцевого самоврядування, виплати за вислугу років) знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до електронних декларацій селищного голови за відповідними посиланнями по роках, а саме 2018 рік, 2017 рік, 2016 рік, а також вказано, що в 2015 році селищний голова отримав заробітну плату, а також заохочувальні виплати в розмірі 115175 грн.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що згідно із приписами ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України “Про інформацію” публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних: на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Положеннями п. 6 ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію

Згідно з положеннями ст.16 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно із положеннями ч.5 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з частинами 1-3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" , розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

З аналізу наведених норм закону вбачається, що публічна інформація, крім встановлених законом випадків, є відкритою, а доступ до неї може забезпечуватися шляхом надання розпорядником інформації, до яких належать і суб`єкти владних повноважень, у встановлені законом строки інформації за відповідними запитами, зокрема, фізичних осіб. Перелік підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію є вичерпним.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації, а саме публічної інформації про кількість та розміри здійснених преміювань та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення та іншого за рахунок публічних коштів з бюджету у 2015 році, 2016 році, 2017 році, 2018 році та 2019 році селищному голові ОСОБА_2 .

Також позивач прохав надати відповідь у визначений законом термін на його поштову адресу, вказану у запиті.

Як вказує представник відповідача відповідь на зазначений запит була надана листом від 04.09.2019 року №1038, яка була направлена засобами поштового зв`язку позивачу.

При цьому, на підтвердження вказаної обставини представником відповідача до відзиву на позов долучено копію сторінки з журналу вихідної кореспонденції та вказав, що позивач з приводу не отримання відповіді на запит від 30.08.2019 року до відповідача не звертався.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, надаючи оцінку доводам представника відповідача суд зазначає, що наявна в матеріалах справи копія сторінки з журналу вихідної кореспонденції не дає суду підстав встановити, що зазначена відповідь була направлена засобами поштового зв`язку на поштову адресу позивача, зазначену у запиті про отримання публічної інформації, оскільки є тільки свідчення реєстрації відповідного документу у системі діловодства розпорядника інформації.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження надіслання позивачу відповіді від 04.09.2019 року №1038 на запит ОСОБА_1 про отримання публічної інформації від 30.08.2019 року.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.04.2018 року по справі №826/20150/15.

Крім того, суд зазначає, що зі змісту відповіді від 04.09.2019 року №1038 вбачається посилання на обставини того, що запитувана позивачем інформація знаходиться у відкритому доступі, а також зазначення загальних відомостей про запитувану позивачем інформацію стосовно 2015 року.

З приводу вказаного суд зазначає, що приписами ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відтак, доводи представника відповідача стосовно надання позивачу належної відповіді на запит про отримання публічної інформації від 30.08.2019 року листом від 04.09.2019 року №1038 та не порушення вказаним листом прав позивача є необґрунтованими та недоведеними, оскільки така відповідь не містить в своєму змісті запитуваної ОСОБА_1 інформації.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Шевченківської селищної ради щодо надання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 30.08.2019 року.

Водночас, з огляду на встановлення судом порушень прав позивача в частині надання відповіді на запит від 30.08.2019 року, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Шевченківської селищної ради надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 30.08.2019 року в межах норм чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Шевченківської селищної ради кошти на відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі трьох мінімальних зарплат на користь ОСОБА_1 , заподіяної його протиправною дією або бездіяльністю суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем під час розгляду справи не доведено, в чому безпосередньо полягає завдана йому моральна шкода, та з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, то у суду відсутні підстави вважати дані позовні вимоги правомірними та обґрунтованими.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківської селищної ради (вул. Центральна, буд. 9, смт. Шевченкове, Шевченківський р-н, Харківська обл., 63601) про визнання дій або бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Шевченківської селищної ради щодо надання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 30.08.2019 року.

Зобов`язати Шевченківську селищну раду надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 30.08.2019 року в межах норм чинного законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.