Рішення № 86496166, 21.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 р. Справа № 480/3120/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/3120/19 за позовом Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000525012 від 10.01.2019 про зобов`язання сплатити штраф в сумі 318 536,06 грн.

Позовні вимоги Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства обґрунтовує наступним. 20.12.2018 відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року, січень-березень 2016 року, жовтень та листопад 2018 року. За результатами перевірки складено акт №327/18-28-50-12/03352716 від 20.12.2018, на підставі якого Головним управлінням ДФС у Сумській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про сплату штрафу. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, зокрема, відповідачем порушено строк прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Тому, на думку позивача, є підстави для його скасування.

Крім того, позивач зазначив, що ДФС України несвоєчасно збільшено реєстраційний ліміт за рахунок субвенції, що позбавило можливості підприємству своєчасно реєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Ухвалою суду від 28.08.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі №480/3120/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні 22.10.2019 о 10 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Головне управління ДФС у Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву (а.с.40-44) зазначило, що акт перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, був направлений позивачу поштою та отриманий ним 26.12.2018, а не 20.12.2018, як стверджує позивач. Отже, податкове повідомлення-рішення від 10.01.2019 №0000525012 прийняте Головним управлінням ДФС у Сумській області на 9-й робочий день з дня, наступного за днем вручення акту камеральної перевірки, тобто в межах встановленого п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України строку.

Щодо несвоєчасного збільшення ДФС реєстраційного ліміту за рахунок субвенції відповідачем зазначено, що відповідно до даних електронного рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ в період складання податкових накладних за період з 31.12.2015 по 01.03.2016 до граничного терміну їх реєстрації - 16.03.2016 відсутній ліміт для реєстрації податкових накладних. Лише 03.10.2018 підприємством проведено поповнення електронного рахунку на 3 100 000 грн., в результаті чого від`ємна реєстраційна сума була погашена та збільшилась позитивна сума реєстраційного ліміту, яка склала 1 554 440 грн., а отже, відповідно, з 12.11.2018 позивач почав реєстрацію податкових накладних за грудень 2015, січень-березень 2016.

Враховуючи наведені обставини, ГУ ДФС у Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 22.10.2019, занесеною до протоколу, задоволено клопотання відповідача та допущено заміну Головного управління ДФС у Сумській області його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 43144399), відкладено підготовче засідання на 19.11.2019 об 11 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 19.11.2019, занесеною до протоколу, у зв`язку з неявкою представника позивача, відкладено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 04.12.2019.

Ухвалою суду від 04.12.2019, занесеною до протоколу, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.12.2019 об 11 год. 00 хв.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибули, надали суду заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами Головного управлінням ДФС у Сумській області проведено камеральну перевірку Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року, січень-березень 2016 року, жовтень та листопад 2018 року, за результатом якої складено акт від 20.12.2018 №327/18-28-50-12/03352716 (а.с.45-58).

Вказаний акт перевірки був направлений позивачу поштою та отриманий уповноваженою особою Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства 26.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4161508152300 (а.с.58, зворот.).

На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2019 №0000525012, яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 8,00 грн. від 16 до 30 календарних днів в розмірі 10% в сумі 1,60 грн. та на суму ПДВ 636 148,49 грн. на 366 і більше календарних днів в розмірі 50% в сумі 318 074,26 грн., всього 318 536,06 грн. (а.с.12).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.191 Податкового кодексу України контролюючі органи контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів та платежів.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права контролюючих органів, так відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 вказаної статті, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків.

За приписами ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль як систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Стаття 62 Податкового кодексу України визначає способи здійснення податкового контролю:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, враховуючи положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управління ДФС у Сумській області відповідно до вимог підпункту 19-1.1.1, 19-1.1.2 підпункту 19-1.1 пункту 19-1 статті 19 розділу І, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, в порядку статті 76 глави 8 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних накладних за грудень 2015 року, січень-березень 2016 року, жовтень та листопад 2018 року.

Судом встановлено, що за результати камеральної перевірки складено акт від 20.12.2018 №327/18-28-50-12/03352716.

Акт перевірки був направлений поштою рекомендованим листом з повідомленням на адресу позивача і отриманий ним 26.12.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.58, зворот.).

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

При цьому, позивач заперечення на акт перевірки не подавав.

Враховуючи, що акт перевірки отриманий позивачем 26.12.2018, контролюючим органом правомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення 10.01.2019, тобто на 9-й робочий день з дня наступного за днем вручення позивачу акта перевірки.

Щодо несвоєчасного збільшення ДФС реєстраційного ліміту за рахунок субвенції, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України під час розрахунку показника "Сума поповнення рахунка" також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування датку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Одночасно, відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

Таким чином, джерелом поповнення електронного рахунку платника можуть бути не виключно кошти:

- з рахунків платника податку, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

- суми податку, зазначені у податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 01 липня 2015 року у зв`язку з застосуванням касового методу податкового обліку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПКУ не забезпечено перерахування потрібної суми коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для своєчасної реєстрації податкових накладних за період з 31.12.2015 року по 01.03.2016 та порушено граничні строки реєстрації податкових накладних за жовтень та листопад 2018 року.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення № 0000525012 від 10.01.2019, посилається на те, що відповідачем несвоєчасно збільшено реєстраційний ліміт за рахунок субвенції з державного бюджету на електронний рахунок підприємства в розмірі 1 520 442,85 грн., при цьому позивачем не надано доказів того, що вказаної суми субвенції після її реєстрації ДФС України було б достатньо для реєстрації податкових накладних. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства намагалось своєчасно зареєструвати податкові накладні за грудень 2015 року, січень-березень 2016 року, однак отримувало відмову податкового органу у зв`язку з відсутністю ліміту для реєстрації податкових накладних.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 0000525012 від 10.01.2019 відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик