Рішення № 86496102, 21.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 р. Справа № 480/4678/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині не виплати індексації грошового забезпечення з липня 2015 року по лютий 2018 року на час виключення із списків особового складу;

- зобов`язати Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з липня 2015 року по лютий 2018 року на час виключення із списків особового складу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до 04.04.2018 позивач проходив військову службу за контрактом у Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. З липня 2015 року по лютий 2018 року індексація його грошового забезпечення не здійснювалась у зв`язку із чим позивач просить суд зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов проти вимог заперечував, зазначив, що виплата індексації грошового забезпечення проводилася до травня 2015 року, але в подальшому було припинено її нарахування та виплату в зв`язку із тим, що було відсутнє фінансування установи, кошти були відсутні. Законом України «Про державний бюджет України на 2015-2017р.р.» було значно зменшено і затверджено в кошторисах видатки для Державної прикордонної служби України. Крім того, відповідач зауважив, що індексація не входить до складу грошового забезпечення, а є соціальною гарантією держави щодо підтримання купівельної спроможності населення України. Відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині 9953 - Сумському прикордонному загону згідно з бюджетними призначеннями за спірний період, кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не передбачено, тому позивачу правомірно не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині 9953 - Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України до 04.04.2018.

Наказом начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України "По особовому складу" від 04.04.2018 № 83-ОС припинено (розірвано) контракт з ОСОБА_1 та виключено його зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 04 квітня 2018 року (а.с. 13).

Як встановлено із витягу із розрахунково-платіжної відомості за період з липня 2015 року по квітень 2019 року (а.с. 32-43), у період з липня 2015 року по лютий 2018 року Сумським прикордонним загоном Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України не нараховувалася та не виплачувалася індексація заробітної плати ОСОБА_1 .

Дані обставини сторонами не заперечуються.

30.10.2019 позивач подав до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернення, в якому просив надати йому письмове роз`яснення, чи нараховувалась та чи виплачувалась індексація його грошового забезпечення відповідно до законодавства при звільненні в запас, якщо не виплачувалась, то з яких причин та за який період (а.с. 12).

Листом від 06.11.2019 № 11/П-338 відповідач повідомив позивача, що враховуючи вимоги Закону України “Про державний бюджет України на 2015 - 2017 роки” було значно зменшено і затверджено в кошторисах видатки для Державної прикордонної служби України. З метою організації виконання Закону України “Про державний бюджет України на 2015, 2016, 2017 роки”, Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано накази від 02 лютого 2015 року № 20, від 03 лютого 2016 року № 17, від 13 лютого 2017 року № 7 “Про заходи щодо виконання бюджету 2015, 2016, 2017 роки” пункт 10 яких передбачає - «Утримання чисельності військовослужбовців і працівників та фактичні видатки на грошове забезпечення і заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, здійснювати лише в межах фонду грошового забезпечення і заробітної плати». Згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині 9953 - Сумському прикордонному загону відповідно з бюджетними призначеннями за період з липня 2015 року по лютий 2018 року коштів на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено (а.с. 10-11).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Конституцією України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1); в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством (стаття 33).

Індексація заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачена також частиною п`ятою статті 95 КЗпП України.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін (пункт 3 частини першої статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Конституційний Суд України, у Рішенні від 15 жовтня 2013 року N 9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).

Таким чином, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2015 року у справі "Кечко проти України" висловив правову позицію, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1.

В даному випадку, позивач має право на індексацію грошового забезпечення та виплату належних йому сум, оскільки питання індексації заробітної плати врегульовано КЗпП, Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду с прав людини (рішення «Кечко проти України», «Сук проти України»).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення з липня 2015 року по лютий 2018 року.

Водночас, суд зауважує, що не нарахування та невиплата індексації грошового забезпечення за своєю суттю є бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, а тому, на думку суду, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з липня 2015 року по лютий 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року.

Зобов`язати Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (40030, м. Суми, провул. Громадянський, 1, ідентифікаційний код 14321759) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Білопільським РВУМВС України в Сумській області 23.07.1999) індексацію грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Білопільським РВУМВС України в Сумській області 23.07.1999) за рахунок бюджетних асигнувань Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (40030, м. Суми, провул. Громадянський, 1, ідентифікаційний код 14321759) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко