Рішення № 86495952, 20.12.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2019 року м. Рівне №460/2950/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій, стягнення шкоди.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Володимирецької селищної ради Рівненської області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання з 03.05.2019 ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011; зобов`язати вжити невідкладно позитивних дій, направлених на виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 щодо придбання та надання житла сім`ї ОСОБА_1 ; стягнути шкоду в національній валюті в сумі еквівалентній 30000 доларів США за курсом Національного банку України на день перерахунку, що на час подачі позову становить 741990 грн., за продовження бездіяльності і саботажу виконанням ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 та продовження дискримінації і дискредитації позивача внаслідок невиконання судового рішення надмірно тривалий час.

Заяви по суті справи.

Позивач в позовній заяві обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконує з 03.05.2019 ухвалу Вищого адміністративного суду від 16.11.2011, навіть після прийняття рішення Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/350/19 від 02.05.2019, відповідно до якого визнано протиправним та скасовано рішення Володимирецької селищної ради Рівненської області №1557 від 24.01.2019 «Про придбання приватизованого майна» щодо виконання на конкурсній основі судових рішень в частині забезпечення ОСОБА_1 житлом; стягнуто з Володимирецької селищної ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 грн. 00 коп.; позовні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150000 грн. 00 коп. та про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в національній валюті у сумі еквівалентній 80000 доларів США за курсом Національного банку України на день перерахунку, що становить 2160000 грн. 00 коп. – залишено без задоволення. Внаслідок цього позивач та його сім`я не забезпечені житлом, на яке мають законне право, зазнали душевних страждань, тобто позивачу завдано моральної шкоди. Тому, ОСОБА_1 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

18 листопада 2019 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог. Таким чином, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, заяви про виправлення описки у позовних вимогах, заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд:

визнати, починаючи з 03.05.2019, продовження бездіяльності та саботажу виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 з боку відповідача, як продовження дискримінації та дискредитації позивача внаслідок невиконання судового рішення без жодних позитивних дій надмірно тривалий час;

зобов`язати вжити невідкладно позитивних дій, направлених на виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 щодо придбання та надання житла сім`ї ОСОБА_1 ;

стягнути моральну шкоду в національній валюті в сумі еквівалентній 30000 доларів США за курсом Національного банку України на день перерахунку, що на час подачі позову становить 741990 грн., за продовження бездіяльності і саботажу виконанням ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 та продовження дискримінації і дискредитації позивача внаслідок невиконання судового рішення надмірно тривалий час.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що в період з 03.05.2019 ним вжито низку позитивних дій по забезпеченню житлом ОСОБА_1 . Так, виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради прийнято рішення №163 «Про забезпечення житлом ОСОБА_2 », що передбачає надання житла з 02.12.2019 в користування ОСОБА_3 Проект такого рішення був оприлюднений у відповідності до вимог законодавства на веб-сайті Володимирецької селищної ради. На даний час, відповідач здійснює дії по виконанню ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011. Таким чином, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, де наголосив, що виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради прийнято рішення №163 «Про забезпечення житлом ОСОБА_2 » від 07.11.2019, яке оскаржується позивачем в судовому порядку. Дане приміщення непридатне до проживання, знаходиться поза межами смт. Володимирець, що фактично свідчить про виселення позивача за 30 км від місця роботи. Дане рішення суперечить ухвалі Вищого адміністративного суду від 16.11.2011. Тому, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 11.11.2019 заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог повернута без розгляду.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.07.2002 затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та Володимирецькою селищною радою, відповідно до якої, за порушення правил обліку осіб, що потребують житла, Володимирецька селищна рада зобов`язалась надати позивачу житло, яке буде в наявності позачергово.

В подальшому, за заявою позивача, ухвалою Володимирецького районного суду від 26.06.2008 року, у зв`язку із тривалим невиконанням рішення суду щодо зобов`язання Володимирецької селищної ради забезпечити ОСОБА_1 житлом відповідно до вказаної мирової угоди (рішення Володимирецького районного суду від 05.06.2007), з метою захисту Конституційного права позивача на житло, судом було змінено спосіб виконання постанови Володимирецького районного суду від 05.06.2007 та стягнуто з Володимирецької селищної ради в користь позивача кошти в сумі 164 004,00 грн. для придбання житла.

Вказана ухвала Володимирецького районного суду від 26.06.2008 була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2009.

Саме тривале невиконання вказаних рішень національного суду стало підставою звернення позивача до Європейського суду з прав людини.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Кононова та інші проти України» від 06.06.2013 постановлено, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, постановлено, що було порушення статті 13 Конвенції, постановлено що, держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, а саме за заявою 37355/0828/07/2008 зобов`язано державу Україна виконати рішення національних судів, ухвалених на користь ОСОБА_1 , а саме (згідно тексту рішення та додатку 1 до нього) - ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.07.2002 року, яка змінена ухвалою того ж суду 26.06.2008 року (у світлі рішень того ж суду від 05.06.2007 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року) та сплатити протягом трьох місяців на користь заявника (позивача) 3000 євро в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 за результатом розгляду касаційної скарги Володимирецької селищної ради та заступника прокурора Рівненської області, який діяв в інтересах Володимирецької селищної ради, на ухвалу Володимирецького районного суду від 26.06.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2009, абзац другий резолютивної частини ухвали Володимирецького районного суду від 26.06.2008 викладено у новій редакції. А саме: - «Змінити спосіб виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05.07.2007 року та зобов`язати Володимирецьку селищну раду Рівненської області придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України».

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зсилається на рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/350/19 від 02.05.2019, відповідно до якого визнано протиправним та скасовано рішення Володимирецької селищної ради Рівненської області №1557 від 24.01.2019 «Про придбання приватизованого майна» щодо виконання на конкурсній основі судових рішень в частині забезпечення ОСОБА_1 житлом; стягнуто з Володимирецької селищної ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 грн. 00 коп.; позовні вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 150000 грн. 00 коп. та про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в національній валюті у сумі еквівалентній 80000 доларів США за курсом Національного банку України на день перерахунку, що становить 2160000 грн. 00 коп. – залишено без задоволення.

Таким чином, предметом спору у даній справі №460/2950/19 є протиправність бездіяльності відповідача щодо невиконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 з 03.05.2019, тобто після прийняття судового рішення у справі №460/350/19.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваної бездіяльності, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі №П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Саме явище бездіяльності є триваючим.

Предметом спору у даній справі є в першу чергу встановлення обставин бездіяльності Володимирецької селищної ради, починаючи з 03.05.2019, щодо виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011.

При цьому, суд зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Такі вимоги закону, щодо обов`язковості виконання судових рішень та контролю з боку суду за його виконанням відповідають Рекомендаціям Ради Європи в галузі адміністративного судочинства та адміністративного права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 фактично зобов`язано Володимирецьку селищну раду Рівненської області придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України».

Статтею 48 Житлового кодексу України передбачено, що жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

При передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.

Громадяни, які одержали житло у державному фонді на цих умовах, мають право на його приватизацію відповідно до вимог чинного законодавства.

Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна квартира) або призначається для осіб різної статі (частина друга статті 50).

Згідно із статтею 50 цього ж Кодексу, жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.

При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев`ять років, крім подружжя.

Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім`ї, двома і більше сім`ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 54 цього Кодексу.

Особам похилого віку, а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям осіб з інвалідністю і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.

Судом встановлено, що в оскаржуваний період, а саме 07.05.2019 Володимирецька селищна рада прийняла рішення №1648, відповідно до якого зобов`язано Комунальне підприємство по водопостачанню та водовідведенню «Аква» Володимирецької селищної ради (надалі - КП «Аква»), що є балансоутршмувачем частини комунального майна територіальної громади смт Володимирець, невідкладно інформувати селищну раду про наявність вільного та благоустроєного житла, що перебуває у комунальній власності територіальної громади селища Володимирець.

На виконання такого рішення, КП «Аква» повідомило селищну раду про те, що належне громаді житлове приміщення за адресою: вул. Незалежності, 5 смт Рафалівка, Володимирецький р-н, з 01.12.2019 буде вільним.

В подальшому, виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради прийнято рішення №163 «Про забезпечення житлом ОСОБА_2 », що передбачає надання вищезгадуваного житла з 02.12.2019 в користування ОСОБА_3 Проект такого рішення був оприлюднений у відповідності до вимог законодавства на веб-сайті Володимирецької селищної ради (а.с.55).

Щодо звернення позивача про придбання будинку по АДРЕСА_1 , то судом встановлено, що 10.10.2019 до Володимирецької селищної ради надійшли звернення співвласників згадуваного будинку - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 щодо його придбання.

16.10.2019 на адресу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надіслано звернення відповідача щодо надання додаткових відомостей і документів, що мають значення для розгляду поданого ними звернення:

документ, що підтверджує права (власності чи користування) на земельну ділянку;

звіт про незалежну експертну оцінку будинку, що пропонується для продажу;

документи, що підтверджують, що будинок є благоустроєним (наприклад, копії договорів про надання послуг з тепло-, електро-, водопостачання та водовідведення за адресою знаходження будинку тощо) та його стан відповідає встановленим санітарним нормам та вимогам до житлових приміщень (а.с.57).

У відповідь на таке звернення селищної ради 22.10.2019 від співвласників будинку надійшла заява від 18.10.2019, в якій, окрім іншого, було зазначено, що «... звіт про експертну оцінку житлового будинку ... може бути нами замовлена лише після надання Вами належної, письмової гарантії про те що ви його купуєте за ціною еквівалентною 30 000 доларів США та/або перераховуєте еквівалентну суму коштів на рахунок...».

На пленарному засіданні Володимирецької селищної ради, що відбулось 22.10.2019 та на яке були запрошені (проте не долучились) ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , під час розгляду питання внесення змін до селищного бюджету на 2019 рік, була внесена пропозиція додатково, крім раніше передбачених у бюджеті 300 тис. гри, передбачити 750 тис. гри. на виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011, прийнятої на користь ОСОБА_2 така пропозиція не була підтримана більшістю від загального складу ради (а.с.58).

31.10.2019 відбулась робоча зустріч при селищному голові з питань, викладених у раніше згадуваних зверненнях ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо придбання будинку по АДРЕСА_2 Поліській АДРЕСА_1 , з метою уточнення пов`язаної з ними інформації, що має істотне значення для підготовки таких питань до розгляду на пленарному засіданні селищної ради. На зустріч заздалегідь письмово були запрошені заявники, проте до участі у ній долучився лише ОСОБА_8 (а.с.61).

07.11.2019 на веб-сайті Володимирецької селищної ради був оприлюднений проект рішення селищної ради «Про придбання приватизованого майна», розроблений з метою розгляду звернень ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та виконання судових рішень щодо забезпечення житлом ОСОБА_2 (а.с.63, 66).

12.11.2019 від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надійшло звернення щодо особливостей продажу ними вищезазначеного будинку, у відповідь на яке їх було повторно повідомлено про те, що розгляд цього питання винесено на 50-ту сесію селищної ради.

Таким чином, у зазначений оспорюваний період - з 03.05.2019 р., та по цей час, Володимирецькою селищною радою вжито належні дії для виконання судового рішення та забезпечення житлом ОСОБА_2 Вжиття таких заходів продовжується й надалі.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що Володимирецькою селищною радою здійснюються активні дії, вживаються заходи щодо виконання рішення суду з придбання ОСОБА_1 житла.

Суд наголошує, що оцінити в повній мірі результат дій відповідача щодо виконання судового рішення, а саме придбання житла, яке має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України, тобто факт відновлення порушеного права ОСОБА_1 , не вбачається можливим, оскільки на даний момент такі дії є триваючими.

У своїх додаткових заявах, поданих після подання позовної заяви, позивач наголошує, що 07.11.2019 прийнято рішення виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №163 «Про забезпечення житлом ОСОБА_2 » поза межами селища Володимирець за адресою: АДРЕСА_3 . Дане рішення, як вказує позивач, свідчить про невиконання відповідачем ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 у справі №К-7011/09 належним чином.

Однак, суд зазначає, що дії Володимирецької селищної ради щодо пропозиції селищного голови О. Осмоловича Володимирецької селищної ради, яка викладена в листі №02-23/1976 від 27.11.2019 звернутися ОСОБА_3 02.12.2019 о 8.00 год. до Володимирецької селищної ради для отримання ордеру на вселення у будинок за адресою: АДРЕСА_3 , є предметом спору у справі №460/3748/19, яка знаходиться у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду.

А рішення виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №163 від 07.11.2019 «Про забезпечення житлом Печончика О.» оскаржується ОСОБА_1 в межах адміністративної справи №460/3438/19.

Тобто, надаючи оцінку спору в межах даної адміністративної спарви, суд дійшов висновку, що відповідач навів належні та допустимі докази на обгрунтування вчинення правомірних, активних, своєчасних дій в період з 03.05.2019 на виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011.

При цьому, судом зазначається, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.11.2014, у справі №817/1893/14 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини №11770/03, виданого 06.06.2013 року (ВП №38662180), в частині забезпечення виконання рішень Національних судів ухвалених на користь ОСОБА_1 , які залишаються невиконаними. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2017, у справі №817/2190/15 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Володимирецької селищної ради щодо тривалого невиконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011, постановленої у справі №К-7011/09, якою Володимирецьку селищну раду Рівненської області зобов`язано придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, що має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України. Визнано протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо тривалого невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 (справа «Кононова та інші проти України») в частині зобов`язання держави - відповідача виконати рішення національних судів ухвалених на користь ОСОБА_1 . В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі №817/2190/15, апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди з Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області, прийнято у цій частині нову постанову, якою позов в цій частині задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області моральну шкоду в розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч гривень), завдану тривалим невиконанням ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 року, постановленої у справі №К-7011/09, якою Володимирецьку селищну раду Рівненської області зобов`язано придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, що має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового Кодексу України. В решті постанову залишено без змін.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №817/400/18 визнано протиправною бездіяльність Володимирецької селищної ради Рівненської області щодо тривалого невиконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011, постановленої у справі №К-7011/09, якою Володимирецьку селищну раду Рівненської області зобов`язано придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, що має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України; визнано протиправною бездіяльність Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо тривалого невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 (справа «Кононова та інші проти України») в частині зобов`язання держави - відповідача виконати рішення національних судів ухвалених на користь ОСОБА_1 ; стягнуто солідарно з Володимирецької селищної ради Рівненської області та Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у загальному розмірі 50 000 гривень, за надмірно тривале невиконання судових рішень.

Таким чином, факт бездіяльності Володимирецької селищної ради щодо тривалого невиконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011, постановленої у справі №К-7011/09, якою Володимирецьку селищну раду Рівненської області зобов`язано придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, що має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України, в попередні періоди був встановлений судовими рішеннями.

Однак, розглядаючи спір в межах заявлених позовних вимог, а саме визнання протиправною бездіяльності Володимирецької селищної ради щодо невиконання з 03.05.2019 ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011, судом встановлено факт здійснення в період з 03.05.2019 Володимирецькою селищною радою активних дій в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, щодо виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди за надмірно тривалу і протиправну бездіяльність щодо тривалого невиконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 року, якою зобов`язано Володимирецьку селищну раду придбати та надати ОСОБА_10 квартиру, то вона не підлягає до задоволення також, з огляду на таке.

Положеннями статті 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Фактичною підставою для застосування відповідальності на підставі статті 1167 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання, починаючи з 03.05.2019, продовження бездіяльності та саботажу виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 з боку відповідача, як продовження дискримінації та дискредитації позивача внаслідок невиконання судового рішення без жодних позитивних дій надмірно тривалий час; зобов`язання вжити невідкладно позитивних дій, направлених на виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 щодо придбання та надання житла сім`ї ОСОБА_1 ; стягнення моральної шкоди в національній валюті в сумі еквівалентній 30000 доларів США за курсом Національного банку України на день перерахунку, що на час подачі позову становить 741990 грн., за продовження бездіяльності і саботажу виконанням ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 та продовження дискримінації і дискредитації позивача внаслідок невиконання судового рішення надмірно тривалий час - до задоволення не підлягають.

Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Володимирецької селищної ради Рівненської області (вулиця Соборна, 39, селище міського типу Володимирець, 34300; код ЄДРПОУ 04388113) про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 20 грудня 2019 року.

Суддя Недашківська К.М.