Ухвала суду № 86495651, 21.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7689/19

УХВАЛА

21 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65026, м. Одеса, вул. Польський узвіз, 6), за участю 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕКСПЕРТ ГРУП» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11-А, оф. 60), Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ФОП ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЕКСПЕРТ ГРУП», Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 21.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.12.2019 року від Позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Першому Приморському відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Державному підприємству «СЕТАМ», вчиняти певні дії, направлені на реалізацію в рамках ВП №57792941 нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення АДРЕСА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 38 кв. м., обладнане водопроводом та каналізацією, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що в межах пред`явленого позову позивач порушує перед судом питання щодо надання оцінки правомірності висновку про вартість нерухомого майна, складеного з порушенням нормативно- правових актів з оцінки майна, та правомірності діям уповноважених посадових осіб відповідача, які полягають у проведенні та прийнятті в межах виконавчого провадження №57792941 оцінки нерухомого майна, належного позивачеві, з порушенням законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Також в межах пред`явленого позову позивач порушує перед судом питання щодо оцінки правомірності і інших дій уповноважених посадових осіб відповідача, які на думку позивача позбавили його можливості ефективно та в повному обсязі здійснювати процесуальні права, надані йому як стороні виконавчого провадження відповідно до закону, що в свою чергу потягло передачу належного позивачеві нерухомого майна на торги за ціною, яка є значно нижчою ніж дійсна ринкова вартість цього майна.

Також позивач просить заяву про забезпечення позову від 17.12.2019 року залишити без розгляду.

Вивчивши матеріали справи в частині, що стосується вирішення питання про забезпечення позову, суд вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є правомірність дій та бездіяльності старшого державного виконавця щодо не вчинення дій, спрямованих на перевірку майного стану боржника, невнесення постанов про опис і арешт майна та звернення стягнення н анерухоме майно до автоматизованої системи виконавчого провадження, ненадання їх копій боржникові, неповідомлення боржника про результати оцінки майна у визначений законом строк, вчинення дій щодо звернення стягнення на певне нерухоме майно, проведення і прийняття оцінки нерухомого майна, визнання протиправною оцінку нерухомого майна, зобов`язання зняти з реалізації нерухоме майно.

Стягувачем по виконавчому провадженню є Головне управління ДФС в Одеській області.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може суттєво утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно частини 4 статті 150 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з п.2 ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд враховує, що згідно з частиною 4 статті 57 Закону № 1404-VIII у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Згідно з ч. 5 статті 57 Закону № 1404-VIII, оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до ч. 1 статті 61 Закону № 1404-VIII, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Частиною 2 статті 61 Закону № 1404-VIII передбачено, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 серпня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 2831/5 визначено, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до статті 6 КАС України, статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, суд, який постановляє вжити заходи забезпечення позову, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Державного підприємства «СЕТАМ» (https://setam.net.ua/auction/396146) розміщено інформаційне повідомлення про проведення 26 грудня 2019 року електронних торгів по лоту 394688 щодо реалізації нерухомого майна боржника.

Призначення дати проведення електронних торгів на 26 грудня 2019 року, на яких має бути здійснена реалізація вищевказаного майна ФОП Засипка свідчить про фактичний початок реалізації майна, належного позивачу, яка здійснюється після визначення його вартості. Питання з реалізації майна є невід`ємною складовою та перебуває у взаємному зв`язку із оскарженням позивачем дій відповідача по проведенню оцінки майна відповідно до висновку про вартість майна та передачі майна на реалізацію.

У разі невжиття судом заходів забезпечення цього позову, майно боржника може бути реалізовано на торгах за оціночною вартістю, правомірність застосування якої підлягає перевірці судом при розгляді даного спору по суті заявлених позовних вимог та яка вважається значно нижчою, ніж спірна у цій справі оціночна вартість.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, адже станом на час звернення позивача із заявою про забезпечення позову у Державного підприємства «СЕТАМ» є підстави для реалізації арештованого вище майна позивача у порядку, визначеному нормами чинного законодавства,

Зупинення процедури реалізації надасть можливість забезпечити збереження існуючого правового становища не лише позивача, а й учасників торгів та попередити можливе виникнення правової невизначеності у виниклих між ними правовідносинах у майбутньому.

Такий спосіб забезпечення позову, як заборона вчинення певних дій, повністю узгоджується з приписами частини 2 статті 151 КАС України, та є співрозмірним з заявленими позовними вимогами і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову. При цьому вжиття таких заходів не зумовило фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Окрім того, під час тимчасової заборони вчиняти дії у виконавчому провадженні щодо реалізації майна, не відбулося втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд виконує власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до наданих Конституцією та законами України повноважень.

Такий висновок повністю узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 320/2893/19 від 17 жовтня 2019 року.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що заяву про забезпечення позову належить задовольнити шляхом заборони Першому Приморському відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Державному підприємству «СЕТАМ», вчиняти певні дії, направлені на реалізацію в рамках ВП №57792941 нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення АДРЕСА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 38 кв. м., обладнане водопроводом та каналізацією, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Такі заходи забезпечення позову, мають тимчасовий порядок, та відповідно до частини шостої статті 157 КАС України такі заходи зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 241-243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ФОП ОСОБА_1 задовольнити.

Заборонити Першому Приморському відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Державному підприємству «СЕТАМ», вчиняти дії, направлені на реалізацію в рамках ВП №57792941 нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення АДРЕСА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 38 кв. м., обладнане водопроводом та каналізацією, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Роз`яснити, що дана ухвала діє до набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 156 КАС України у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, та, відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України, є підставою для її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Бутенко А.В.