Рішення № 86495626, 21.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5842/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України № 91 від 14.05.2019 року "Про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" підполковнику ОСОБА_1 "; зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України вирішити питання щодо призначення та виплати підполковнику ОСОБА_1 , у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного розу (з урахуванням раніше проведених виплат) у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 04.02.2019 року йому встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, після чого він звернувся із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги. Разом з тим, 14.05.2019 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято рішення № 91 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, з підстав того, що термін між первинним та повторним оглядами складає понад дворічний термін. Проте, абз. 2 ч. 4 ст. 16-3 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набрав чинності з 01.01.2017 року, а тому встановлення ОСОБА_1 3 групи інвалідності 04.02.2019 рок буде вважатися первинним, а зміни в розумінні абз. 2 ч. 4 ст. 16-3 Закону застосовуватимуться у разі повторно зміни (встановлення) групи інвалідності.

Представником відповідача Адміністрації Державної прикордонної служби України до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється. Згідно довідки від 08.12.2014 року серії 10 ААА № 125528 позивач встановлено 15 % втрати працездатності внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов`язків військової служби, у зв`язку з чим йому була призначена та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 15 % від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб в сумі 12789 грн. 04.02.2019 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини. Термін між первинним оглядом та в подальшому встановленням групи інвалідності складає понад дворічний термін, а тому рішенням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.05.2019 року № 91 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Таким чином, рішення № 91 від 14.05.2019 року ґрунтується на нормах чинного законодавства, є законним, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що умова щодо часового проміжку в два роки виникла на підставі ЗУ № 1774-VIII, що набрав чинності з 01.01.2017 року. Позивачу встановлено 3 групу інвалідності 04.02.2019 року, а тому дворічний термін визначений Законом почав відраховуватися з 04.02.2019 року. При цьому, позивачу не змінювалась група інвалідності, а була встановлена первинно внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Представником відповідача до суду надано заперечення, які за своїм змістом відповідають відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

22 серпня 2014 року військово-лікарською комісією клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України підполковнику ОСОБА_1 встановлено діагноз про причинний зв`язок захворювання, а саме: «поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини», про що видано довідку № 178 (а.с. 18).

Згідно довідки серії 10 ААА № 125528 ОСОБА_1 встановлено 15 % ступені втрати професійної працездатності (а.с. 19).

15 січня 2015 року рішенням Державної прикордонної служби України № 4 ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 15 % від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатних осіб в сумі 12789 грн. (а.с. 20).

17 січня 2019 року наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 22-ОС підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за статтею 26 частиною 5 пунктом 2 підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с. 17).

Згідно довідки серії 12 ААБ № 234440 та довідки серії 10 ААА № 128282 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності - 60 %, причина втрати професійної працездатності - із захистом Батьківщини (а.с. 21, 56-57).

05 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України із рапортом про видачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, згідно ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (а.с. 22, 52).

10 квітня 2019 року Південним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України складено висновок про можливість виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (а.с. 58-59).

11 квітня 2019 року Південним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України на ім`я голови Державної прикордонної служби України направлено лист № 11/2005 разом з документами для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який отримано Державною прикордонною службою України 15.04.2019 року вхід. № 2045/03-19 Вх (а.с. 51).

14 травня 2019 року Державною прикордонною службою України прийнято рішення № 91 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", підполковнику ОСОБА_1 (а.с. 24).

Згідно ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Згідно ч. 2 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Відповідно до ч. 6, 9 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Відповідно до п. 6 Порядку № 975 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у військовослужбовця з дати зазначеної у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - з дати зазначеній у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності, при цьому, підставою для призначення та виплати одноразової грошової допомоги є захворювання, пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 16-3 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Як вбачається з матеріалів справи довідкою серії 10 ААА № 125528 ОСОБА_1 встановлено 15 % ступені втрати професійної працездатності (а.с. 19).

Довідкою серії 12 ААБ № 234440 та довідкою серії 10 ААА № 128282 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності - 60 %, причина втрати професійної працездатності - із захистом Батьківщини (а.с. 21, 56-57).

При цьому, в довідці серії 12 ААБ № 234440 в графі дата огляду» вказано - 04.02.2019 року, а в графі «огляд інваліда» - «первинний».

Тобто, довідкою серії 12 ААБ № 234440 від 04.02.2019 року ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності.

Таким чином, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, у позивача наявне право на отримання одноразової грошової допомоги, причиною якого є наявність захворювання, яке пов`язане з проходженням військової служби та встановлення третьої групи інвалідності, оскільки встановлення третьої групи інвалідності відбулося 04.02.2019 року під час первинного огляду ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою серії 12 ААБ № 234440 від 04.02.2019 року (а.с. 56).

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 звернувся до МСЕК вперше в 2014 році, а вдруге (повторно) в 2019 році та між зверненнями пройшов дворічний термін, тому позивач немає права на отримання одноразової грошової допомоги, з огляду на наступне.

З аналізу приписів ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, вбачається, що законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності, за умови, що встановлення вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або відсотку втрати працездатності.

Разом з тим, положення статті ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягають застосуванню при вирішення питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи (меншого відсотка втрати працездатності) та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи (більшого відсотка втрати працездатності).

Статтею 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а ст. 16-3 ЗУ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 року, який набрав чинності 01.01.2017 року, пункт 4 статті 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, з урахування приписів ст. 58 Конституції України, норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 року, який набрав чинності 01.01.2017 року, не може розповсюджуватись на спірні правовідносини. Застосування даної норми стосовно ОСОБА_1 можливе лише у разі повторної зміни (встановлення) групи інвалідності з 04.02.2019 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 30 вересня 2019 року по справі № 825/1380/18 (провадження № К/9901/58213/18), в постанові від 22 серпня 2019 року по справі № 806/2180/18 (провадження № К/9901/3389/19), в постанові від 20 березня 2018 року по справі № 295/3091/17 (провадження № К/9901/5281/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, статтею 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, а саме якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, рішення Державної прикордонної служби України від 14 травня 2019 року № 91 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", підполковнику ОСОБА_1 , будь-яких визначених ст. 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підстав не містить.

За таких підстав, враховуючи, що первинна 3 група інвалідності позивачу, згідно довідки серії 12 ААБ № 234440 від 04.02.2019 року, була встановлена у 2019 році, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, а тому Державна прикордонна служба України неправомірно відмовила ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому рішення Державної прикордонної служби України від 14.05.2019 року № 91 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, адреса місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України № 91 від 14.05.2019 року "Про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" підполковнику ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України вирішити питання щодо призначення та виплати підполковнику ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 21 грудня 2019 року.

Суддя О.А. Левчук

.