Рішення № 86495522, 20.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6793/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді- Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.09.2019р. про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №53421524.

Ухвалою суду 11.12.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2010 року по цивільній справі №2-950/10 стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 014/0018/85/88761 від 29 лютого 2008 року у загальному розмірі 185719 доларів 35 центів США, що за курсом НБУ 1413379 грн. 94 коп. 16.02.2017р. державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щербиною Оленою Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 53421524 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 1 413 379, 94 грн. на підставі виконавчого листа № 2-950/10 виданого 22.10.2010р., який вступив в силу 13.02.2010 р. Разом з тим, як зазначив позивач, старшим державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ротарем Ю.В., винесено постанови: про накладення арешту на майно боржника, оголошення у розшук майна боржника та про арешт коштів боржника та про стягнення виконавчого збору у розмірі 141 337, 99 грн. на користь Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Позивач зазначив, що постанову про відкриття виконавчого провадження №53421524 державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щербиною Оленою Вікторівною винесено 16.02.2017р. на підставі виконавчого листа № 2- 950/10, який набрав чинності 13.02.2010р., тобто поза межами встановленого строку. Позивач, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , жодних постанов на свою адресу не отримував, що було порушенням його законних прав та те, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

19.12.2019р. до суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості зі сплати аліментів. Представник відповідача зазначав, що виконавчий лист був пред`явлений до виконання у межах встановленого строку, згідно ст. 12 Закону України «Про виконання провадження» у редакції Закону №2147-VII та строки пред`явлення виконавчого документу та, як наслідок постанова про відкриття провадження не є предметом оскарження цього позову. У зв`язку з викладеним та посилаючись на те, що державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, строк пред`явлення якого відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», на думку представника відповідача, здійснено усі передбачені чинним законодавством України дії, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони повідомлялись про день та час розгляду справи, однак у судове засідання не з`явились.

17.12.2019р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника позивача у відрядженні у місті Києві протягом 17-19.12.2019р., а саме: участь у судовому засіданні в Господарському суді м.Києва по справі №916/3087/19 та Київському апеляційному суді по справі №752/7344/15-к.

Суд, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України та тим, що представником позивача не надано до суду належні докази наявності поважних причин неможливості з`явлення до суду та прийняття представником позивача участі і представлення інтересів учасника(ків) у вищезазначених ним справах, ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні вказаного клопотання та продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

13.02.2010р. Київським районним судом м.Одеси по справі №2-950/10 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості на загальну суму 185 719,35 дол. США, що складає 1 413 379,94грн.(а.с.22).

Постановою державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ЩербиноюО.В. від 16.02.2017р. відкрито виконавче провадження №53421524 з виконання виконавчого листа Київського районного суду м.Одеси №2-950/10, виданого 22.10.2010р. (а.с.26-27). Пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №53421524 від 16.02.2017р. постановлено стягнути з боржника виконачий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 141337,99 грн.

Постановою державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 20.09.2019р. у ВП №53421524 замінено стягувача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ОСОБА_2 (а.с.28).

26.09.2019р. державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні №53421524 прийнято постанови:

-про арешт майна боржника (а.с.29-30);

-про розшук майна боржника (а.с.31-32);

-про арешт коштів боржника(а.с.33-34).

-про стягнення виконавчого збору у розмірі 141337,99грн.(а.с.35)

Позивач, не погоджуючись із постановою державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.09.2019р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 141337,99грн., звернувся до суду із цим позовом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року

№ 1404-VIII (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження №53421524) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частинами 1,2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується:1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Пунктом 1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частиною 3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як зазначалось судом, постановою державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щербиною О.В. від 16.02.2017р. відкрито виконавче провадження №53421524 з виконання виконавчого листа Київського районного суду м.Одеси №2-950/10, виданого 22.10.2010р., п. 3 якої постановлено стягнути з боржника виконачий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 141337,99 грн.

Судом встановлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018р. № 2475-VIII, який набрав чинності з 28.08.2018р. внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, у статті 27: у частині другій слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінити словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів";частину четверту викласти в такій редакції: "4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, з 28.08.2018р. державний виконавець при відкритті виконавчого провадження виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

Водночас, суд зазначає, що виконавче провадження №53421524, відкрите згідно Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) редакція якого не містила вимог щодо необхідності прийняття постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018р. № 2475-VIII правила стягнення виконавчого збору змінилися, однак ці правила (зокрема в частині стягнення виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження) не застосовуються до правовідносин, які виникли в минулому.

При цьому, Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII не містив та не містить положення про надання права державному виконавцю самостійно визначатися з моментом стягнення виконавчого збору.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, старший державний виконавець Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області приймаючи 26.09.2019р. постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні 53421524, яке відкрито 16.02.2017р. та щодо якого станом на дату прийняття оскарженої постанови не завершено виконавче провадження, діяв протиправно.

Крім того, як вбачається з Автоматизованої системи виконавчого провадження 25.11.2019р. виконавчий лист №2-950/10, виданий 22.10.2010р. Київським районним судом м.Одеси повернуто стягувачу відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», про що свідчить постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 25.11.2019р. у виконавчому провадженні №53421524.

Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.09.2019р. про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №53421524, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що виконавчий лист Київського районного суду м.Одеси від 03.02.2010р. пред`явлено із порушенням строку його пред`явлення, оскільки вказане не стосується предмету спору та у межах вказаної справи не оскаржується постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 1413,38грн., що підтверджується квитанціями №58 від 14.11.2019р. та №21827 від 02.12.2019р.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, судовий збір сплачений позивачем за подання вказаного адміністративного позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.09.2019р. про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №53421524.

Стянути з Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 35038745, Одеська обл., Овідіопольський р-н., смт. Овідіополь, вул. Портова 2) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1413,38 грн. (одна тисяча чотириста тринадцять гривень тридцять вісім копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.