
Справа № 420/5558/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Філімоненка А.О.,
за участю сторін:
представник позивача - Якових Є.В.
представник відповідача - Поліщук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0043091406 від 05.09.2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог.
До суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд :
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0043091406 від 05.09.2019 року.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач не згоден із висновками, зробленими посадовими особами контролюючого органу в Акті перевірки через їх безпідставність, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам Позивача й вимогам діючого податкового законодавства України, а тому оскаржуване рішення є таким, що суперечать чинному законодавству, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
21.10.2019 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 34-37). В обґрунтування зазначено, що в порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в ході фактичної перевірки шляхом зіставлення фактичної наявності алкогольних напоїв, які станом на 26.07.2019 зберігалися Позивачем для подальшої реалізації, з даними первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку та чеків РРО встановлено несплату алкогольних напоїв на суму 52108,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0043091406 від 05.09.2019 року є обґрунтованим та не суперечить чинному законодавству, в зв`язку з чим, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 , слід відмовити.
Заяви, клопотання учасників справи.
31.10.2019 року до суду від представника Позивача, надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 54-55).
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.
Представник Відповідача, заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.
Обставини справи.
На підставі ст.20, п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПКУ та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 19.07.2019 рбку №5805 «Про проведення фактичної перевірки ФОП Тамбовцева ( НОМЕР_1 )», згідно направлень від 19.07.2019 року №1854, №1855, №1856, №1857 посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області, з метою дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, з 26.07.2019 року по 31.07.2019р. проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 у присутності представника за довіреністю Тудоран Едуарда Юрійовича.
В ході проведення перевірки встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями, а саме: відсутність ведення ФОП ОСОБА_1 у порядку, встановленим діючим законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в кафе «Шале» за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 н, АДРЕСА_3 . (відсутність первинних документів таких як накладні, ТТН, чеки) на оприбуткування товару (алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 10715,00 грн.(додатки до акту 1-2).
Крім того, в порушення вимог п.12 ст.З Закону України від 06.07.1995 року №265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в ході фактичної перевірки шляхом зіставлення фактичної наявності алкогольних напоїв, які станом на 26.07.2019 зберігалися Позивачем для подальшої реалізації, з даними первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку та чеків РРО встановлено несплату алкогольних напоїв на суму 52108,00 грн.
За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки від 31.07.2019 року за №893/15/51/РРО/3597111816, який зареєстровано 31.07.2019 року.
На підставі Акту перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2019 року №0043091406 на суму штрафних санкцій 125646.00 грн.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся із даним позовом до суду.
Джерела права й акти їх застосування.
Оцінюючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).
Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК Украіни, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбуваеться зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з вимогами п.п. 16.1.2, п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з п. п. 75.1.3 п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України) зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядком проведення фактичної перевірки, згідно зі ст. 80 ПКУ, передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами- лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені ст.82 ПК, не повинні перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПК України.
П. 177.10 ст. 177 ПК України передбачено, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Висновки суду.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Як вбачається із Акту перевірки, Відповідачем встановлені порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями, а саме: відсутність ведення ФОП ОСОБА_1 обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а сае відсутність первинних документів таких як накладні, ТТН, чеки на оприбуткування товару на суму 10715,00 грн.
Також, в порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» шляхом зіставлення фактичної наявності алкогольних напоїв, які станом на 26.07.2019 зберігалися Позивачем для подальшої реалізації, з даними первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку та чеків РРО встановлено несплату алкогольних напоїв на суму 52108,00 грн.
Суд не погоджується із зазначеною думкою Відповідача, виходячи з наступного.
Щодо посилання відповідача в Акті перевірки на відсутність первинних документів, в тому числі і на суму 10715,00 грн., то такі посилання спростовуються наданими при перевірці видатковими накладними від ТОВ «МЕТРО КЕШ КЕРІ Україна», а саме: №1241011 від 27.04.2019, №1241037 від 10.07.2019, №1241036 від 10.07.2019, №0000281 від 23.07.2019 р. №0000108 від 26.04.2019 р. (а.с. 19-23), в зв`язку з чим, суд вважає, що вимоги Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, Позивачем не порушені.
Щодо посилання Відповідача в Акті перевірки на нестачу алкогольних напоїв на суму 52108. 00 грн., суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, то зазначена обставина була виявлена лише під час перевірки та була пов`язана з крадіжкою вказаних алкогольних напоїв персоналом бару, про що, Позивачем, 16.08.2019 року була подана відповідна заява про кримінальне правопорушення від 16 серпня 2019 року (а.с. 18).
Таким чином, суд вважає, що вимоги Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, позивачем теж не порушені.
Також судом встановлено, шо перед проведенням фактичної перевірки працівниками ГУ ДФС України в Одеській області була здійснена попередня закупівля в барі, а саме: пиво розливне Закарпатське 300 мл., борщ український, шашлик із куриного філе, овочі гриль, американо з молоком, лимонад цитрусовій, загалом 463 грн. 00 коп., про що працівникам був виданий відповідний касовий чек, що підтверджує дотримання ФОП ОСОБА_1 касової дисципліни.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність висновків Відповідача, а тому відсутні підстави вважати про порушення Позивачем приписів п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв`язку з цим податкове повідомлення-рішення № 0043091406 від 05.09.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0043091406 від 05.09.2019 року.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), сплачений судовий збір у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 46 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.12.2019 року.
Суддя Бутенко А.В.
.
Судове рішення № 86495519, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 20.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/5558/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: