Рішення № 86494963, 21.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4669/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Алексєєва Олексія Ігоровича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №360/4669/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Алексєєва Олексія Ігоровича , адвокатом позивача, про ухвалення додаткового судового рішення у справі №360/4669/19, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі № 360/4669/19, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов наступного.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано повідомлення від 15.10.2019 №44011100000162 Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про відмову в прийнятті (розгляді) документів ОСОБА_1 для оформлення у зв`язку із обміном посвідки на тимчасове проживання.

Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 37851432, місцезнаходження: 93400, Луганська області, м.Сєвєродонецьк, вул.Партизанська,12) повторно розглянути пакет документів, що був поданий громадянином Індії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) для оформлення у зв`язку із обміном посвідки на тимчасове проживання, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 37851432, місцезнаходження: 93400, Луганська області, м.Сєвєродонецьк, вул.Партизанська,12) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 10 коп (а.с.144-150).

Судом при розподілі судових витрат було вирішено питання лише щодо судового збору, оскільки станом на час розгляду справи позивачем були підтвердженні лише вказані витрати. Витрати щодо правничої допомоги підтверджені не були.

При цьому представник позивача в судовому засіданні зазначив, що такі докази будуть подані в межах п`яти днів після ухвалення рішення суду.

18.12.2019, в межах строку визначеного частиною сьомою статті 139 КАС України, представником позивача були надані докази щодо витрат на правничу допомогу (а.с.152-155).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та адвокат Алексєєв Олексій Ігорович, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3343 від 23.09.2003, уклали договір про надання правової допомоги №18-10/1 від 18.10.2019 та оформили ордер серії ДН №08586 від 28.10.2019 (а.с.63).

Відповідно до інформації, зазначеної в Акті від 16.12.2019 про надання послуг згідно договору про надання правової допомоги №18-10/1 від 18.10.2019 за послуги, які передбачені вищевказаним договором надано наступні послуги:

-ознайомлення з документами щодо справи - 1000 грн;

-пошук судової практики - 500 грн;

-розробка судової стратегії - 1000 грн;

-підготовка позовної заяви та подання її до суду (витрачено 5 годин) - 5000 грн;

-супровід справи у суді першої інстанції, в т.ч. участь в судовому засіданні 12.12.2019 - 2500 грн.

Всього за надану допомогу позивач сплатив 10000,00 грн (а.с.154).

Відповідно до товарного чеку №21/10 від 21.10.2019 ОСОБА_1 адвокату Алексєєву Олексію Ігоровичу здійснив оплату за послуги згідно договору про надання правової допомоги №18-10/1 від 18.10.2019 в розмірі 10000,00 грн (а.с.155).

Таким чином, суд зазначає, що наданими адвокатом позивача документами, фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги підтверджено належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що судові витрати щодо правничої допомоги, які поніс позивач, підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про доцільність ухвалення додаткового судового рішення про стягнення означених коштів на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 252, 256, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача Алексєєва Олексія Ігоровича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №360/4669/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (код ЄДРПОУ: 37851432, місцезнаходження: 93400, Луганська області, м.Сєвєродонецьк, вул.Партизанська,12) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Басова