Рішення № 86494889, 20.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4564/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого – судді Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання – Грищенко М.І.,

за участю:

представника позивача – Керімова Р.Р.,

представника відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 09.09.2019 ВП № 54694317,-

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» або позивач) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі Департамент ДВС Міністерства юстиції України або відповідач), в обґрунтування якого зазначено наступне.

09.09.2019 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанова про арешт майна боржника у зведеному виконавчому провадженні № 54694317. При цьому, відповідачем здійснено приєднання до діючого зведеного виконавчого провадження № 54694317 виконавчих проваджень з виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012 та ухвали Господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі № 3/5014/866/2012, постанови про відкриття яких скасовані судом 31.05.2019 та 01.07.2019. У постанові ці ухвали зазначені як такі, що знаходяться на примусовому виконанні та зазначені, у тому числі, як підстава для арешту майна позивача.

Оскільки згідно вищевказаних судових рішень постанови з відкриття виконавчого провадження з виконання ухвал Господарського суду Луганської області скасовані, на думку позивача, відповідач не має права здійснювати примусове стягнення на підставі ухвал суду, відкриття виконавчого провадження за якими скасовано судом.

Але, незважаючи на те, що постанови з відкриття виконавчого провадження з виконання ухвал Господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012 та від 18.02.2016 у справі № 3/5014/866/2012 скасовані, виконавчою службою, в порушення ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 54694317 від 09.09.19, згідно якої відповідач здійснив приєднання до діючого зведеного виконавчого провадження ВП № 54694317 виконавчих проваджень з виконання ухвали Господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012 та ухвали Господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі № 3/5014/866/2012, постанови про відкриття яких скасовані судом.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.09.2019 ВП № 54694317.

Ухвалою суду від 22.10.2019 позовну заяву ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» залишено без руху (а.с.39-40).

Ухвалою суду від 27.11.2019 ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» продовжено процесуальний строк на усунення недоліків (а.с.43).

Ухвалою суду від 09.12.2019 прийнято до розгляду заяву ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про забезпечення позову у справі № 360/4564/19 (а.с.130).

Ухвалою суду від 09.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про забезпечення позову у справі № 360/4564/19 (а.с.131-132)

Ухвалою суду від 11.12.2019 відкрито провадження у справі за позовною заявою ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.1-3).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні пред`явленому позову, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. 18.12.2019 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» з огляду на наступне (а.с.142-143).

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 51291600. Всього станом на 19.11.2019 до складу зведеного виконавчого провадження входить 8 виконавчих документів на загальну суму 513874495.87 грн та 995662.65 долари США.

Постановою від 09.09.2019 № 51291600 накладено арешт на все майно боржника в рамках зведеного виконавчого провадження.

В подальшому, 02.10.2019 винесені повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання по виконанню ухвали № 9/5014/969/2012, виданої 19.11.2015 Господарським судом Луганської області та ухвали № 3/5014/866/2012, виданої 18.02.2016 Господарським судом Луганської області.

На підставі вищевикладеного, в рамках зведеного виконавчого провадження, 03.10.2019 винесена постанова про зняття арешту згідно ухвали № 9/5014/969/2012, виданої 19.11.2015 Господарським судом Луганської області та ухвали № 3/5014/866/2012, виданої 18.02.2016 Господарським судом Луганської області.

Отже, на думку відповідача, предмет спору відсутній.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 33270581, місцезнаходження: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Пивоварова, буд. 5, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.151-155).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011) було затверджено мирову угоду між Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України та Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (а.с.48-49).

Також, ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі №3/5014/866/2012 (9/11/2011) затверджено мирову угоду між Дочірньою компанією Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України та Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (а.с.50-52).

Постановою державного виконавця від 19.03.2019 було відкрито виконавче провадження № 58667668 за ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011), однак дана постанова ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у зазначеній справі була скасована (а.с.56-61).

Крім того, постановою державного виконавця від 19.03.2019 було відкрито виконавче провадження № 58668303 за ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.02.2016 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011), однак дана постанова ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у зазначеній справі також була скасована (а.с.88-92).

Ухвали Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі №9/5014/969/2012 (5/65/2011) та від 18.02.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) набрали законної сили.

09.09.2019 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника – ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» при примусовому виконанні у зведеному виконавчому провадженні: виконавчого листа № 812/623/17, виданого 15.08.2017 Луганським окружним адміністративним судом; виконавчого листа № 812/930/17, виданого 15.08.2017 Луганським окружним адміністративним судом; судового наказу № 428/5797/18, виданого 25.05.2018 Сєвєродонецьким міським судом; наказу № 9/5014/969/2012, виданого 04.04.2016 Господарським судом Луганської області; ухвали № 9/5014/969/2012, виданої 19.11.2015 Господарським судом Луганської області; наказу № 913/869/14, виданого 29.02.2016 Господарським судом Харківської області; наказу № 913/518/13-г, виданого 07.12.2016 Господарським судом Луганської області; ухвали № 3/5014/866/2012, виданої 18.02.2016 Господарським судом Луганської області; наказу № 913/869/14, виданого 21.12.2017 Господарським судом Харківської області (а.с.9-13).

Отже, відповідачем до постанови про арешт майна боржника від 09.09.2019 включені, в тому числі, виконавчі документи - ухвала № 9/5014/969/2012, видана 19.11.2015 Господарським судом Луганської області та ухвала № 3/5014/866/2012, видана 18.02.2016 Господарським судом Луганської області, постанови про відкриття з примусового виконання яких судом скасовані, з підстав чого позивач вважає постанову про арешт майна боржника від 09.09.2019 протиправною.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404 (далі Закон № 1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частина друга статті 15 Закону № 1404).

Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний: дійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною першою статті 19 Закону № 1404 визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з частинами першою та другою статті 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (абзац другий частини другої статті 56 Закону № 1404).

Як вбачається з матеріалів справи, до оскаржуваної постанови про арешт майна боржника від 09.09.2019, відповідачем включені, в тому числі, виконавчі документи, а саме: ухвала № 9/5014/969/2012, видана 19.11.2015 Господарським судом Луганської області про стягнення з боржника ПРАТ “Сєвєродонецьке обєднання Азот” суми 331096525,02 грн та ухвала № 3/5014/866/2012, видана 18.02.2016 Господарським судом Луганської області про стягнення з боржника ПРАТ “Сєвєродонецьке обєднання “Азот” суми 503938021,25 грн (а.с.9-13).

При цьому, ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.05.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження ВП № 58667668 від 19.03.2019, яка набрала законної сили згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) (а.с.56-61, 68-77).

Також, ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.07.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження ВП №58668303 від 19.03.2019, яка набрала законної сили згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 3/5014/866/2012 (9/11/2011) (а.с.94-105).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерство юстиції України від 03.10.2019 знято арешт з вагонів, що належить боржнику - ПРАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” в частині накладення арешту згідно ухвали № 9/5014/969/2012, виданої 19.11.2015 Господарським судом Луганської області та ухвали № 3/5014/866/2012, виданої 18.02.2016 Господарським судом Луганської області (а.с.149-150).

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З наведених процесуальних норм КАС України вбачається, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Положеннями частини другої статті 40 Закону № 1404-VIII визначено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004). Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, враховуючи те, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерство юстиції України винесено постанову від 03.10.2019 щодо зняття арешту з вагонів, що належить боржнику ПРАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” в частині накладення арешту згідно ухвали № 9/5014/969/2012, виданої 19.11.2015 Господарським судом Луганської області та ухвали № 3/5014/866/2012, виданої 18.02.2016 Господарським судом Луганської області, який був накладений оскаржуваною постановою від 09.09.2019, то станом на дату розгляду справи відсутнє реальне порушення прав та інтересів позивача.

Враховуючи відсутність порушеного права, у суду відсутні підстави для захисту такого права.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 09.09.2019 ВП № 54694317, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.Є. Петросян