Рішення № 86494887, 20.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5103/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі – відповідач, УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради), у якому позивач просить суд:

- визнати дії УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” № 505 від 01 жовтня 2014 року за період з 14.11.2019 по 14.05.2020 протиправними;

- зобов`язати УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради на заяву ОСОБА_1 від 14.11.2019 призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” № 505 від 01 жовтня 2014 року за період з 14.11.2019 по 14.05.2020, а також виплатити заборгованість з цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачка є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у відповідача.

14.11.2019 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення адресної допомоги.

Листом від 20.11.2019 відповідач відмовив у призначенні адресної допомоги, в обґрунтування чого зазначив наступне. 04.11.2014 на підставі заяви позивачці було призначено допомогу як працездатній непрацюючій особі відповідно до п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати. Згідно п. 3 Порядку особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Оскільки позивачка не працевлаштувалася у період призначення допомоги, відповідач не мав підстав для перерахунку щомісячної адресної допомоги ВПО як працюючий особі. Згідно її заяви від 26.05.2015 відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги ВПО на підставі п. 3 вищевказаного Порядку.

26.11.2015 позивачка звернулася із заявами щодо подовження допомоги, надавши довідку про своє працевлаштування з 17.06.2015. Заяву було розглянуто та на підставі п. 3 вищевказаного Порядку відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги ВПО як працюючій особі. Надалі за заявами від 27.10.2016, 27.04.2017, 27.10.2017, 27.04.2018, 29.10.2018, 02.05.2019 позивачці відмовлено у подовженні щомісячної адресної допомоги ВПО ні підставі вищевказаних обставин.

Позивачка вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує її соціальні права тому вимушена завернутись до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою суду від 04.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

16.12.2019 за вх. № 61582/2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 19-20), у якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне.

04.11.2014 позивачку взято на облік внутрішньо перемішених осіб УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради разом з чоловіком, ОСОБА_2 , донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що надано відповідну довідку № 919001944.

04.11.2014 позивачка звернулася із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги ВПО. Заяву було розглянуто та призначено щомісячну адресну допомогу позивачу як працездатній непрацюючій особі, відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (надалі Порядок), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми, чоловіку позивача як працездатній непрацюючій особі, а донькам як дітям до 18 років: з 04.11.2014 по 03.01.2015 у розмірі 2400 грн на місяць; з 04.01.2015 по 03.03.2015 у розмірі 1958 грн на місяць; з 04.03.2015 по 03.05.2015 у розмірі 1516 грн на місяць. Згідно п. 3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. Через те, що позивачка не працевлаштувалась у період призначення допомоги, не було підстав для перерахування допомоги позивачці як працюючій особі.

Заяву від 26.05.2015 про призначення щомісячної адресної допомоги ВПО було розглянуто, позивачку не включено до розрахунку допомоги, допомогу подовжено лише дитині до 18-ти років ОСОБА_4 , чоловіка позивача та доньку ОСОБА_3 не включено до розрахунку відповідно до п. 3 Порядку: з 04.05.2015 по 03.11.2015 у розмірі 884 грн на місяць.

26.11.2015 позивачка звернулася із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги ВПО на наступний шестимісячний термін. До заяви було надано довідку про працевлаштування позивача з 17.06.2015, заяву розглянуто, але, враховуючи п. 3 порядку, позивачці відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги ВПО, допомогу призначено дитині до 18-ти років ОСОБА_4 , чоловіка позивача та доньку ОСОБА_3 не було включено до розрахунку: з 26.11.2015 по 25.05.2016 у розмірі 884 грн на місяць.

27.10.2016 позивачка звернулася із заявою про подовження допомоги на наступний шестимісячний термін, виключивши зі складу сім`ї чоловіка ОСОБА_2 та доньку ОСОБА_3 . Заяву розглянуто та подовжено допомогу лише дитині до 18-ти років ОСОБА_4 , а позивача не включено до розрахунку: з 27.10.2016 по 26.04.2017 у розмірі 884 грн на місяць.

Надалі за заявами від 27.04.2017, 27.10.2017, 27.04.2018, 29.10.2018, 02.05.2019 позивача не було включено до розрахунку допомоги, допомогу подовжено дитині до 18-ти років.

На підставі викладеного позивач просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (арк. спр. 7), має статус внутрішньо переміщеної особи та перебуває на обліку в УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради відповідно до довідки від 04.11.2014 № 919-1944 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, адреса реєстрації як ВПО АДРЕСА_2 (арк. спр. 8).

04.11.2014 позивачка звернулась до УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою про призначення адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, собі та членам родини – чоловіку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донькам ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. спр. 21).

Рішенням від 12.11.2014 позивачці призначено виплату адресної допомоги як працездатній непрацюючій особі, із скороченням терміну призначення та зменшенням суми, чоловіку позивача як працездатній непрацюючій особі, а донькам як дітям до 18 років:

з 04.11.2014 по 03.01.2015 у розмірі 2400 грн на місяць; з 04.01.2015 по 03.03.2015 у розмірі 1958 грн на місяць; з 04.03.2015 по 03.05.2015 у розмірі 1516 грн на місяць (арк. спр. 35).

26.05.2015 позивачка звернулась до УПта СЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою про продовження виплати адресної допомоги (арк. спр. 36).

Рішенням відповідача про призначення щомісячної адресної допомоги ВПО було розглянуто заяву позивачки, ОСОБА_1 не було включено до розрахунку допомоги, допомогу подовжено лише дитині до 18-ти років ОСОБА_4 , чоловіка позивача та доньку ОСОБА_3 не було включено до розрахунку відповідно до п. 3 Порядку: з 04.05.2015 по 03.11.2015 у розмірі 884 грн на місяць (арк. спр. 39).

26.11.2015 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення виплати адресної допомоги, додавши до заяви довідку про працевлаштування від 26.11.2015 № 26/11-1 (арк. спр. 40-41, 46).

Рішенням від 06.02.2018 відповідачем відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги ВПО ОСОБА_1 , допомогу призначено дитині до 18-ти років ОСОБА_4 : з 26.11.2015 по 25.05.2016 у розмірі 884 грн на місяць, чоловіка позивача та доньку ОСОБА_3 не включено до розрахунку (арк. спр. 47).

27.10.2016 позивачка звернулася із заявою про подовження допомоги на наступний шестимісячний термін, виключивши зі складу сім`ї чоловіка ОСОБА_2 та доньку ОСОБА_3 та додавши до заяви довідку про працевлаштування (арк. спр. 48)

Рішенням від 06.12.2016 подовжено допомогу дитині до 18-ти років ОСОБА_4 : з 27.10.2016 по 26.04.2017 у розмірі 884 грн на місяць, а позивачку не включено до розрахунку (арк. спр. 52).

В подальшому за заявами від 27.04.2017, 27.10.2017, 27.04.2018, 29.10.2018, 02.05.2019 позивачку не було включено до розрахунку допомоги, виплата допомоги подовжувалася дитині до 18-ти років ОСОБА_4 (арк. спр. 57, 62, 67, 72, 79).

Інші заяви ОСОБА_1 про призначення адресної допомоги в матеріалах особової справи відсутні.

14.11.2019 позивачка звернулась до відповідача із заявою, у якій просила надати письмове роз`яснення щодо відмови виплати як ВПО (арк. спр. 10).

Листом від 20.11.2019 № 12205/10 відповідач, серед іншого, повідомив позивачку, що за заявою від 04.11.2014 ОСОБА_1 призначено виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, як працездатній непрацюючій особі зі скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплат. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не працевлаштувалась протягом періоду на який призначено виплати їй відповідно п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно п. 3 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. Враховуючи п. 3 Порядку, виплата адресної допомоги на наступні періоди ОСОБА_1 не призначалась (арк. спр. 11).

Вирішуючи справу в межах спірних правовідносин, надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами абзацу першого частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац перший частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною першою та другою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (частина друга статті 5 Закону № 1706-VII).

Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок № 505.

Так, пунктом 2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно пунктом 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. (абзац другий пункту 3 Порядку № 505).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім`ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім`ї, письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім`ї від інших членів сім`ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім`ї в установі уповноваженого банку (абзац тринадцятий пункту 5 Порядку № 505).

До заяви, в якій уповноважений представник сім`ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім`ї (абзац чотирнадцятий пункту 5 Порядку № 505).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Абзацом другим пункту 8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Для контролю за фактом працевлаштування працездатних членів сім`ї, яким призначено грошову допомогу (в тому числі за направленням державної служби зайнятості), Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб Пенсійному фонду України, який протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї, зокрема, для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

З вищенаведених норм Порядку № 505 слідує, що щомісячна адресна допомога призначається внутрішньо переміщеним особам на сім`ю для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою уповноваженого представника сім`ї з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців, та може бути продовжена за заявою уповноваженого представника сім`ї на наступний шестимісячний строк.

Пунктом 6 Порядку № 505 передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Грошова допомога не призначається на члена сім`ї:

який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;

який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Також, аналізуючи вище вказані норми Порядку № 505, суд дійшов висновку, що цим Порядком визначений вичерпний перелік підстав, з яких щомісячна адресна допомога не призначається або її виплата припиняється.

Так, позивач працевлаштувалась з 17.06.2015 та працює по теперішній час, що підтверджено довідкою з місця роботи від 14.11.2019 № 297.

Щодо посилань відповідача на те, що у відповідності до пункту 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність, суд зазначає таке.

У разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

З системного аналіз пункту 12 Порядку вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена, але її виплата була припинена з зазначених підстав.

Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово -комунальних послуг за умови її отримання раніше.

Порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово – комунальних послуг.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 333/3750/17 (2-а/333/199/17), у постанові від 29.08.2018 у справі № 415/1691/17.

Щодо позовних вимог щодо визнання дій відповідача щодо непризначення адресної допомоги позивачу, зобов`язання призначити адресну допомогу позивачу з 14.11.2019, суд зазначає, що 14.11.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про пояснення причин невиплати їй адресної допомоги як працездатній працюючій особі, а заява про продовження виплати адресної допомоги була надана раніше, 02.05.2019. На заяву від 14.11.2019 надано відповідь листом від 20.11.2019 № 12205/10, і така заява не містила вимог про призначення адресної допомоги, а стосувалася надання роз`яснень причин невиплати такої допомоги, відповідно, у відповідача не виникло підстав для прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні адресної допомоги саме з 14.11.2019.

Тому в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити адресну допомогу саме з 14.11.2019 слід відмовити.

Разом з тим, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що 02.05.2019 позивачка зверталася з заявою про призначення адресної допомоги, проте у рішенні відповідача від 21.05.2019 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання позивачку не було включено до розрахунку допомоги, виплата допомоги подовжувалася дитині до 18-ти років ОСОБА_4 (арк. спр. 73, 79), і про причини непризначення допомоги їй особисто позивачка дізналася з листа відповідача від 20.11.2019 № 12205/10.

Враховуючи те, що позивач не втратила статусу внутрішньо переміщеної особи, звернулася 02.05.2019 до відповідача не за поновленням раніше призначеної, а за призначенням адресної допомоги, та зважаючи на вищенаведені висновки, суд вважає за необхідне з метою ефективного відновлення порушеного права позивача вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 02.05.2019, та зобов`язати УПтаСЗН Сєвєродонецької міської ради призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою 02.05.2019 на період з 02.05.2019 по 01.11.2019, та виплатити виниклу заборгованість.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом, позивач сплатила судовий збір у сумі 768,40 грн, відповідно до квитанції від 03.12.2019 № 44828.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір у розмірі 768,40 грн слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) до управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (код ЄДРПОУ 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 15Б) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі заяви від 02 травня 2019 року.

Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити ОСОБА_1 за заявою від 02 травня 2019 року щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період з 02 травня 2019 року по 01 листопада 2019 року, та виплатити виниклу заборгованість.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя А.Г. Секірська