Рішення № 86494168, 10.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/809/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання – Стенавської А.М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з`явився,

відповідач: Закарпатська митниця ДФС – представники в судове засідання не з`явився,

третя особа: Управління Державної казначейської службі України в Ужгородському районі Закарпатської області - представник в судове засідання не з`явився,

третя особа: Управління Державної казначейської служби України в місті Ужгороді представник в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) до Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 39515893), третя особа Управління Державної казначейської службі України в Ужгородському районі Закарпатської області (88017, м. Ужгород, вул. Митна 56, код ЄДРПОУ 38015605), третя особа Управління Державної казначейської служби України в місті Ужгороді (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 38015610) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії –

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 10 грудня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 20 грудня 2019 року .

10 червня 2019 року, ОСОБА_1 , звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці ДФС, якою просить: 1) визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості Рішення про коригування митної вартості товарів UА305000/2019/000086/2 від 22.05.2019 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305000/2019/00034; 2) зобов`язати Закарпатську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

13 червня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

20 вересня 2019 року, ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

18 жовтня 2019 року, ухвалою суду залучено до участі в справі в якості третьої особи - Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі Закарпатської області.

14 листопада 2019 року, ухвалою суду залучено до участі в справі в якості третьої особи - Управління Державної казначейської служби України в місті Ужгороді.

1. Позиції сторін

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що позивачем придбано у нерезидента вживаний транспортний засіб - VOLKSWAGEN моделі PASSAT, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , за ціною 10882,00 Євро, розрахунок проведено в повному обсязі, про що наявна відмітка в інвойсі № 0413/87/3 від 12.04.2019 року підписаному позивачем та продавцем. З метою митного оформлення вказаного транспортного засобу позивачем, було подано до відповідача митну декларацію, згідно з якою заявлено митну вартість транспортного засобу саме за ціною договору - 10882,00 Євро. Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом з митною декларацією подано до митного органу всі необхідні документи. Однак. у порушення ст. 57 МК України відповідачем митну вартість транспортного засобу, який позивачем імпортовано, визначено за резервним методом, а не за ціною договору (рахунком-фактурою (інвойс), а відтак безпідставно визначено митну вартість імпортованого автомобіля у розмірі 12 300 Євро.

У зв`язку з відсутністю у поданих декларантом документах достатніх даних для визнання заявленою митної вартості митниця відмовила у митному оформленні (випуску) товарів про що прийняла Картку відмови та Рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість транспортного засобу визначена за резервним методом у валюті рахунку становить 12 300 Євро. Позивач вважає оскаржуване рішення митного органу незаконними, такими що не ґрунтуються на нормах митного законодавства та підлягають скасуванню. З приводу Картки відмови № UA305000/2019/00034, звертає увагу суду на те, що вона також підлягає визнанню протиправною та скасуванню, як така, що прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів, яке є протиправним. Для розмитнення вищевказаного автомобіля, щоб могти ним користуватися, змушений буд додатково до вже сплачених митних платежів сплатити відповідачу суму в розмірі 9 091,00 грн. 22.05.2019 року, позивачем, було подано скориговану декларацію та сплачено податок згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, тобто надмірно сплачено митних платежів на суму 9 091,00 грн. З підстав протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, сплачені кошти є надмірно сплаченими та належать поверненню.

03 липня 2019 року, відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку із правомірністю оскаржуваного рішення про коригування митної вартості. Так, зазначає, що в рамках виконання митного оформлення АСАУР в програмному забезпеченні АСМО «Інспектор», посадовою особою, що здійснювала митне оформлення ТЗ направлено електронний запит до спеціалізованого підрозділу митниці з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару. За результатами розгляду поданих документів (включаючи відсутність платіжного документа про сплату рахунку, відсутність цінової інформації в експертній декларації), а також у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації про вищу вартість цього товару (у тому числі спрацювання АСАУР з індикатором ризику для даного транспортного засобу) у митниці виникли обґрунтовані сумніви в достовірності (дійсності) заявленою декларантом митної вартості товару. Позивач на запит митниці надав додаткові документи, а саме: висновок про вартісні характеристики товару та фото об`яви продавця. Право на проведення консультації з органом доходів і зборів відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав. У зв`язку з цим, 22.05.2019 митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості UА305000/2019/000086/2. Крім того, вказує, що на підставі частини 6 статті 54 МК України, у зв`язку із заявленням декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та у зв`язку із неподанням документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом правомірно винесено оскаржувану картку відмови. При цьому, підставою для коригування митницею заявленої декларантом митної вартості стала відсутність у наданих декларантом додаткових документах всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та невідповідність заявленої митної вартості з ціновою інформацією щодо цього товару, наявного у митного органу. Також, позивачем не надано обґрунтування заявленої до повернення суми. Відтак, митним органом було правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості та на підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 47-59).

08 листопада 2019 року, Управління Державної казначейської службі України в Ужгородському районі Закарпатської області надало до канцелярії суду письмові пояснення, в яких вказали, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ДФС у Закарпатській області та, як наслідок, органом Казначейства, відповідно до місцезнаходження органу ДФС є Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород. У випадку задоволення позовних вимог, висновок митного органу повинен подаватися до Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород, на ім`я якого відкриті аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету» (а.с. 107-109)

10 грудня 2019 року, Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород надали до канцелярії суду письмові пояснення, де вказали, що якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Зокрема, орган ДФС після отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до пункту 24 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства. На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у визначеному законодавством порядку. Звертає увагу на те, що органи казначейства несуть відповідальність лише у разі невиконання висновку митного органу. У даному випадку, висновок митного органу та реєстр до органу Казначейства не подавався, а отже відповідальність органу казначейства відсутня. На підставі викладеного, просить суд, врахувати дані пояснення при розгляді справи.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак, 10 грудня 2019 року, до канцелярії суду ним було подано заяву про розгляд справи без участі позивача. При цьому, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. 10 грудня 2019 року, до канцелярії суду було подано заяву про розгляд справи без участі відповідача, заперечують щодо задоволення позову.

Третя особа, Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород, представник у судове засідання не з`явився, однак, 10 грудня 2019 року, до канцелярії суду подано заяву про розгляд справи без участі третьої особи.

Третя особа, Управління Державної казначейської службі України в Ужгородському районі Закарпатської області, представник у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомленні належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке було вручено 26 листопада 2019 року та повернулося до суду 28 листопада 2019 року.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 12 квітня 2019 року, позивачем придбано у нерезидента вживаний транспортний засіб - VOLKSWAGEN моделі PASSAT, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , за ціною 10 882,00 Євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) № 0413/87/3 від 12.04.2019 (а.с.16).

21 травня 2019 року, декларантом ( ОСОБА_2 ) було подано до митного оформлення митну декларацію № UA 305160/2019/023565 на товар - легковий автомобіль VOLKSWAGEN моделі PASSAT, ідентифікаційний № кузова НОМЕР_2 з метою випуску його у вільний обіг, згідно з якою заявлено митну вартість транспортного засобу у розмірі 10 882 Євро - саме за ціною договору (а.с. 62).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи ( а.с.62):

- Рахунок-Фактура (Інвойс) №0413/87/3 від 12.04.2019 року;

- Акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (переогляду) № UA305060/2019/004104 від 13.04.2019 року;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 19.11.2015 року;

- Калькуляція транспортних витрат від 17.05.2019 року;

- Договір про надання послуг митного брокера № 12/04-001;

- Інформацію про позитивні результати проведення державних видів контролю № 3998572.

Втім, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, відповідач з`ясував, що заявлений позивачем рівень митної вартості автомобіля нижчий, ніж рівень згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР), який за даними АСАУР становить 12 300 Євро, в зв`язку із чим запросив у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

22 травня 2019 року, митним декларантом ОСОБА_2 на запит митниці було надано звіт про оцінку легкового автомобіля, підготовлений спеціалізованою експертною організацією за № 334-05-19 від 22.05.2019 року, в якому зазначається, що вартість автомобіля VOLKSWAGEN моделі PASSAT, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , рік виготовлення 2015, що ввозиться на митну територію України без врахування митних платежів і зборів складає 10870,00 Євро. Також, надано фото оголошення продажу зазначеного товару (а.с. 75).

Разом з цим, митниця, у зв`язку з відсутністю у документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни позову відмовила у митному оформленні (випуску) товарів.

Так, 22 травня 2019 року, митницею було прийнято Картку відмови Закарпатської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305000/2019/00034 та Рішення Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від UA305000/2019/000086/2, відповідно до якого митна вартість автомобіля VOLKSWAGEN моделі PASSAT, ідентифікаційний номер кузова № НОМЕР_2 визначена за резервним методом у валюті рахунку становить 12 300 Євро, згенерованої АСАУР для транспортного засобу з VIN-кодом WVWZZZ3CZGP020081 та калькуляцію витрат на доставку б/н від 17.05.2019 у розмірі 112 Євро. (а.с.18-20).

Так, як вбачається з Рішення про коригування митної вартості товарів від UA305000/2019/000086/2 від 22 травня 2019 року, у ньому зазначено про неможливість застосування методу 1 у зв`язку з наявністю у митного органу сумніву щодо заявленої митної вартості товару, методу 2 у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного товару, методу 3 у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібного товару, методу 4 у зв`язку з відсутністю інформації, необхідної для застосування відмінної вартості, методу 5 у зв`язку з відсутністю інформації необхідної для застосування додавання вартості (а.с. 20).

Також у в оскаржуваному рішенні вказано, що відомості, наявні у поданих декларантом документах не містять достатніх даних для визнання заявленої декларантом митної вартості.

У зв`язку з вищенаведеним позивач згідно квитанції №0.0.1362358466.1 від 22 травня 2019 року сплатив митні платежі - різницю ціни товару заявлену ним у митній декларації та ціною, визначеною митним органом у розмірі 8 250,00 грн.(а.с.43)

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів UА305000/2019/000086/2 від 22.05.2019 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305000/2019/00034, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 53 частиною 2 Митного кодексу України, до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 53 частиною 3 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені в ній документи додаткові документи.

Згідно із положенням частини 4 вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до статті 54 частини 1 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 49 частини 1 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Відповідно до статті 51 частини 1 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 частини 8 Митного кодексу України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 частини 1 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до статті 57 частин 2, 3 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (статті 54 частина 3 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (стаття 54 частина 6 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У даному випадку, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 року у справі № 803/776/17 дійшов до висновку про те, що фактура є фактично розрахунково - платіжним документом, передбачає виставлення певних сум до оплати покупцеві за товар, що поставляється.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 року за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за транспортний засіб та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом за резервним методом.

Крім того, митницею не взято до уваги та не надано оцінку додатково поданому декларантом висновку експертизи (звіту про оцінку) № 334-05-19 від 22.05.2019 року, яким встановлено, що вартість даного автомобіля складає 10 870 євро (а.с. 21-25).

Водночас, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті рішення було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю у органах доходів і зборів відповідної цінової інформації, а саме: автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для транспортного засобу з VIN- кодом № WVWZZZ3CZGP020081, якою зґенеровано числовий індикатор вартості на рівні 12 300 євро.

Слід вказати про те, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі №809/784/16 щодо застосування митницею АСАУР, дані якої відповідач вважає підставою для винесення оскаржуваних рішень.

Що стосується наявного у матеріалах справи витягу з ЄАІС (а.с. 76), то суд вважає за необхідне зазначити, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що визначена декларантом митна вартість товару в розмірі 10 882 євро підтверджується поданими при декларуванні транспортного засобу документами та поданими на вимогу митного органу додатковими документами та додатково зазначає, що декларант не зобов`язаний доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України, зокрема, не містить обґрунтувань причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, інформації наявної у митного органу, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, тощо.

З урахуваннями викладеного, суд вважає доведеною обставиною подання позивачем до митниці достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305000/2019/00034 та Рішення Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів UА305000/2019/000086/2 від 22.05.2019 року, у зв`язку з чим, позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги зобов`язати Закарпатську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, то судом встановлено наступне.

Питання стягнення надмірно сплаченої суми митних платежів, врегульовано нормами ст. 301 чинного Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України, Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (далі - Порядок повернення) та Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 11 лютого 2019 року № 60 (далі - Порядок взаємодії).

Так, відповідно до частин 1, 3 статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 301 МК, визначає Порядок повернення.

Відповідно до розділу III Порядку повернення, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

За результатами опрацювання заяви митний орган готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням. Заява платника податку, висновок, завізований відповідним підрозділом митниці, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року N 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за N 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.

Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Однак, визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів Державного казначейства України, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду України від 2 лютого 2016 року № 21-4125а15.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Тому у цьому випадку вимога позивача зобов`язати митний орган прийняти Висновок про повернення та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку взаємодії, електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДФС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання. Про прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення до виконання Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДФС. Про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО на підставі прийнятого до виконання електронного висновку та/або електронного повідомлення Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції не пізніше 11:00 робочого дня, наступного за днем виконання такого висновку та/або електронного повідомлення.

З урахуванням зазначеного, для належного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Закарпатську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1 536, 80 грн., що підтверджено квитанціями від 06.06.19 та від 20.09.19 (а.с. 4, 87).

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС, третя особа Управління Державної казначейської службі України в Ужгородському районі Закарпатської області, третя особа Управління Державної казначейської служби України в місті Ужгороді про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості Рішення про коригування митної вартості товарів UА305000/2019/000086/2 від 22.05.2019 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305000/2019/00034.

3. Зобов`язати Закарпатську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 39515893) судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяТ.В.Скраль