Рішення № 86494102, 20.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10773/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

1 жовтня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, щодо відмови нарахування компенсації, протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зробити нарахування і виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за судовими рішеннями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дати ІНФОРМАЦІЯ_2 , по рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області справа №2-а-3401/11 від 25 січня 2011 року, справа №2а-2287/2011, Апеляційного адміністративного суду Житомирської області 2-а-3401/2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати грошових коштів на виконання судових рішень, які набрали законної сили. Крім того, позивач просив зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу суму компенсації за затримку виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та задоволено клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на адміністративний позов.

7 листопада 2019 року (у встановлений судом строк) відповідачем подано відзив від 6 листопада 2019 року №1464/08.3, за змістом якого позовні вимоги є безпідставними, оскільки Посилався на те, що судові рішення виконуються в порядку черговості в межах коштів, передбачених бюджетною програмою. Виплати належних позивачу грошових коштів на виконання судових рішень здійснені після надходження відповідних бюджетних асигнувань. Вважає, що бездіяльність відповідачами допущена не була, оскільки виплати здійснюються по мірі надходження коштів. Крім того, зазначив, що погашення заборгованості здійснюється не органами Пенсійного фонду, а казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, просить у задоволенні позову відмовити. Стосовно нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за рішенням у справі №2а-2287/2011, зазначає, що вказане рішення не виконувалось відповідачем, а виконувалось Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради, тому позовні вимоги у цій частині також є безпідставними. Також відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

8 листопада 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх. №26057/19.

Щодо викладених доводів представника відповідача у відзиві про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд наголошує, що відповідачем в порушення положення статей 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Представник відповідача до початку розгляду справи по суті оформлене належним чином та викладене окремим письмовим документом клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не подав. Із клопотанням в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення процесуального строку для подання клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представник відповідача також не звертався.

Крім того, викладення у відзиві на адміністративний позов заяв та клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд зауважує відповідачу, що питання про поновлення позивачу строку на звернення до суду з даним позовом було вирішено в ухвалі про відкриття провадження від 23 жовтня 2019 року, задоволено клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Позивач вказав на три судові рішення за якими він вважає, що йому мала бути нарахована компенсація.

Судове рішення у справі №2а-2287/2011.

25 липня 2011 року постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області в адміністративній справі №2а-2287/2011 позов задоволено частково, визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області неправомірними та зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення, виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до статті 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період 2009 рік (а.с.9).

26 жовтня 2017 року по виконавчих листах №2-а-2287/2011, №2-а-2027/2011 Державною Казначейською службою України судові рішення виконані, грошові кошти в сумі 2905,00 грн та 1303,48 грн, всього 4208,48 грн були перераховані на картковий рахунок позивача (а.с.21).

Судове рішення у справі №2-а-3401/2011.

22 вересня 2011 року постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №2-а-3401/2011 Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25.01.2011 року скасовано. Прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень неправомірними. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області проводити нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, інваліду 2 групи, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та доплати до пенсії у відповідності ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат, починаючи з 01 січня 2010 року до зміни статусу позивача або ж до змін у законодавстві, що регулює спірні правовідносини, з урахуванням фактично здійснених виплат. В решті позову відмовлено за безпідставністю.

Виконавчий лист у справі №2-а-3401/2011 знаходився на виконанні у відділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Житомирській області та 25 вересня 2014 року був повернутий стягувачу ОСОБА_1 з нарахованою сумою боргу (а.с.10).

18 серпня 2017 року рішення відповідачем було виконано, позивачу перераховано на картковий рахунок грошові кошти в сумі 41366,92 грн (а.с.22).

Судове рішення у справі №2-а-3401/2011.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року у справі №2-а-3401/2011 позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі провести ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 1 січня 2010 року на підставі заяви від 13 січня 2010 року, з урахуванням приписів частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Виконавчий лист у справі №2-а-3401/2011 знаходився на виконанні у відділі примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Житомирській області та 25 вересня 2014 року був повернутий стягувану ОСОБА_1 з нарахованою сумою боргу (а.с.12).

26 грудня 2018 року рішення відповідачем виконано, ОСОБА_1 перераховано на картковий рахунок грошові кошти в сумі 58101,25 грн (а.с.23).

У січні 2019 року Коростенським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області Данильчуку М.П. було зроблено перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплат за рішеннями суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628 „Про деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України”, 5 серпня 2019 року діяльність Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області припинено шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке стало правонаступником усіх прав та обов`язків Коростенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Всього за рішеннями судів ОСОБА_1 виплачено 27 жовтня 2017 року - 4208,48 грн; 18 серпня 2017 року – 41366,92 грн; 26 грудня 2018 року – 58101,25 грн.

Виплата компенсації ОСОБА_1 за вказаними рішеннями не нараховувалась та не проводилась.

Позивач 27 листопада 2018 року звертався до Управління праці та соціального захисту населення м. Коростень Житомирської області та Управління ПФУ в м. Коростень Житомирської області із відповідними заявами про нарахування та виплату йому сум компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати коштів за рішеннями суду, які набрали законної сили (а.с.24, 26).

На вказану заяву ОСОБА_1 було надано відповідь Коростенським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України від 29 листопада 2018 року №146/Д-8 (а.с.40). У вказаній відповіді зазначено, що погашення заборгованості за рішеннями суду, які ухвалено до 1 січня 2013 року, здійснюється у порядку передбаченому постановою КМУ від 3 вересня 2014 року №440 “Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною”.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Щодо нарахування компенсації за грошовими виплатами, що були здійснені за рішеннями суду у справі №2-а-3401/2011 та у справі №2-а-3401/2011 суд зазначає наступне.

Компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати регулюється нормами Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-ІІІ), а також Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).

Так, за статтею 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

За приписами статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Із наведеного вбачається, що нарахування компенсації здійснюється у разі, зокрема, коли суми невиплаченої пенсії з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, були нарахованими.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Відповідно до пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно абзацом першим пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Таким чином, основною умовою для виплати громадянам передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи за виконанням судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа №336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№523/1124/17) та від 3 липня 2018 року (справа №521/940/17).

Узагальнюючи наведене, суд вважає, що виплата пенсії, у тому числі (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат) відноситься до соціальних виплат і не має разового характеру, тому підлягають до компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Статтею 3 Закону України №2050-ІІІ визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 6 цього закону компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Стосовно періоду, за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-3401/11 набрала законної сили 22 вересня 2011 року (а.с.10). Виплати у сумі 41366,92 грн за вказаним рішенням ОСОБА_1 проведені лише 18 серпня 2017 року, що підтверджується банківською випискою з карткового рахунку (а.с.22).

Постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-3401/2011 набрала законної сили 2 квітня 2014 року (а.с.11).

Виплати у сумі 58101,25 грн за вказаним рішенням ОСОБА_1 проведені лише 26 грудня 2018 року, що підтверджується банківською випискою з карткового рахунку (а.с.23).

Компенсація втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати мала бути здійснена з тої дати з якої такі виплати мали проводитися, тобто з 1 січня 2010 року і до дати фактичної виплати.

Отже, період за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів відповідачем:

- за рішенням №2-а-3401/11 становить: з 1 січня 2010 року по 18 серпня 2017 року, виходячи з суми 41366,92 грн;

- за рішенням №2-а-3401/2011 становить: з 1 січня 2010 року по 26 грудня 2018 року, виходячи з суми 58101,25 грн.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №2-а-2287/2011 від 25 липня 2011 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 липня 2011 року у справі №2а-2287/2011 зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської Ради Житомирської області нарахувати та виплатити на користь позивача кошти у розмірі передбаченому статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Тобто Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не було відповідачем у справі №2а-2287/2011 та не повинно нараховувати і виплачувати компенсацію за грошовими виплатами у справі №2а-2287/2011.

На підставі викладеного позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні компенсації протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з 1 січня 2010 року до 18 серпня 2017 року за судовим рішенням Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року у справі №2-а-3401/11 та з 1 січня 2010 року до 26 грудня 2018 року за судовим рішенням Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2014 року у справі №2-а-3401/2011.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін