Рішення № 86493655, 16.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року Справа № 160/10002/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області, в якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2019;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29.12.2018 за №83838/04-36-51-50/19;

- зобов`язати Головне управління ДФС України у Дніпропетровській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 02.01.2019 та відновити відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 01.01.2019 його було виключено з реєстру платників єдиного податку згідно із Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.12.2018 №83838/04-36-51-50/19. Відповідач також зазначив, що відповідно даних інформаційних систем, в інтегрованій картці платника податку по єдиному податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050401) у позивача значився податковий борг на 01.07.2018 року у сумі 18 013,10 грн., на 01.08.2018 року - 18 013,10 грн., на 01.09.2018 року - 43 371, 03 грн., на 01.10.2018 - 43 371, 03 грн., на 01.11.2018 - 43 371,03 грн., на 01.12.2018 року - 68 096, 03 грн.

Зазначені відомості слугували підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 31.12.2018.

Позивач вважає таке Рішення відповідача протиправним, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 16.10.2019 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

21.11.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

Платником самостійно були надані наступні податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця із задекларованою сумою єдиного податку фізичних осіб до сплати: Декларація за 1 квартал 2018 року від 08.05.2018 №9086629917, сума до сплати - 18013,10 грн., граничний строк сплати 20.05.2018; Декларація за 1 півріччя 2018 року від 06.08.2018 №9161846174, сума до сплати - 25357,93 грн., граничний строк сплати 19.08.2018; Декларація за 3 квартали 2018 року від 07.11.2018 №9243427302, сума до сплати - 24725,00 грн., граничний строк сплати 19.11.2018; Декларація за 2018 рік від 10.02.2019 №9310220021, сума до сплати -16 766,70 грн., граничний строк сплати 21.01.2019.

Отже, грошові зобов`язання станом на 23.09.2019 не сплачені, згідно Декларацій за квартал 2018 року - 2018 рік. Тобто, станом на 23.09.2019 в інтегрованій картці платника податку по єдиному податку з фізичних осіб значиться податковий борг на загальну суму 68096,03 грн.

Відповідно даних інформаційних систем, в інтегрованій картці платника податку ФОП ОСОБА_1 значився податковий борг на 01.07.2018 у сумі 18013,10 грн., на 01.08.2019 у сумі 18013,10 грн., на 01.09.2018 - 43371,03 грн., на 01.10.2018 - 43371,03 грн., на 01.11.2018 - 43371,03 грн., на 01.12.2018.- 68096,03 грн. Так, з 01.01.2019 ФОП ОСОБА_1 виключено з реєстру платників єдиного податку згідно рішення керівника від 29.12.2018 року за №83838/04-36-51-50/19.

27.11.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Однак, відповідна перевірка позивача проведена не була, вказаний акт складений не був, жодної перевірки у встановлений ПК України спосіб проведено не було.

Також позивач вважає, що хибним є твердження відповідача про наявність повноважень у контролюючого органу щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 ПК України без проведення перевірки, так як ПК України встановлено обов`язковість прийняття відповідного рішення за наслідками проведення перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця: 11.12.2014, номер запису: 2 224 000 0000 096954,

Так, позивач перебував на спрощеній системі оподаткування з 01.10.2017 по 31.12.2018 та був платником податку третьої групи за ставкою 5% від доходу.

Згідно з Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.12.2018 №83838/04-36-51-50/19, з 01.01.2019 ФОП ОСОБА_1 було виключено з реєстру платників єдиного податку у зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у сумі 68 096,03 грн.

Позивач вважає дії Головного управління ДФС в Дніпропетровській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню його з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2019 та Рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області про виключення його з реєстру платника єдиного податку від 29.12.2018 за №83838/04-36-51-50/19 протиправними, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 статті 49 ПКУ передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПКУ, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 298.2.3 пункту 298,2 статті 298 Податкового кодексу України),

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Як видно з листа відповідача, копія якого міститься в матеріалах справи, несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних інформаційної системи в інтегрованій картці платника.

Однак, суд звертає увагу, що всупереч вимогам пункту 299.11 статті 299 ПК України перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно і акт перевірки останнім не складався.

Відтак, відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

За наслідками проведення правового аналізу наведених вище норм ПК України Верховний Суд при розгляді аналогічних та схожих адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).

В силу припису ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права , викладені у постановах Верховного Суду.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Тобто, податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 340,00 грн.

Натомість, за позивачем станом на 31.12.2018 згідно з інтегрованою карткою платника податку обліковувалася заборгованість, яка перевищує 340,00 грн., а відтак, в силу положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.

Судом встановлено, що жодної перевірки позивача податковий орган не проводив, акта про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, не складалося.

Також суд вважає помилковими твердження відповідача про наявність повноважень у контролюючого органу щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 ПК України без проведення перевірки, оскільки ПК України встановлено обов`язковість прийняття відповідного рішення за наслідками проведення перевірки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 справа №813/1465/17, від 15.05,2018 справа №813/676/17.

Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішення №83838/04-36-51-50/19 від 29.12.2018 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, з порушенням передбаченої законом процедури, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, у силу норми ч. 3 цієї ж статті Кодексу, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За змістом пп, 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.

Відповідно у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дата вилучення з відповідного Реєстру.

Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Отже, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку юридичної особи з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача зобов`язального характеру, шляхом зобов`язання ГУ ДФС у Дніпропетровській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи, з дати виключення такої особи з Реєстру платників єдиного податку, тобто, - з 01.01.2019.

При цьому, суд вважає, що такий визначений спосіб захисту прав та інтересів позивача не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а спрямований на ефективне відновлення порушеного права позивача (дана правова позиція суду кореспондує позиції Київського апеляційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 26.07.2018 у схожій справі №826/1891/18, позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 06 листопада 2018 року по справі №820/4721/17).

Згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 842,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1492423495.1 від 15.10.2019, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що позовну заяву в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2019.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29.12.2018 за №83838/04-36-51-50/19.

Зобов`язати Головне управління ДФС України у Дніпропетровській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 02.01.2019 та відновити відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.), відповідно до квитанції №0.0.1492423495.1 від 15.10.2019, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко