Ухвала суду № 86493609, 21.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 грудня 2019 року Справа №160/12878/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними відмов, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов колективний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому позивачі просять суд:

1. визнати протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлені листом від 02.10.2019 Н-12541/0-6088/0/95-19 "Про розгляд заяви", у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.);

2. зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:07:000:0798;

3. зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною птощею 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:04:000:0464;

4. зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:04:000:0467.

Разом з позовною заявою позивачами подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області (61145, м.Харків, вул.Космічна, буд.21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи 39792822) чи будь-яким іншим особам вчиняти дії та приймати рішення щодо розпорядження земельними ділянками, які розташовані на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами 6324285500:07:000:0798, 6324285500:04:000:0464, 6324285500:04:000:0467, у тому числі надавати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи в користування (оренду, емфітевзис тощо), здійснювати поділ та об`єднання земельної ділянки, виставляти на земельні торги та проводити торги щодо відчуження права оренди земельної ділянки, передавати в оренду земельну ділянку, вчиняти дії, пов`язані з будь-яким іншим відчуженням або обтяженням земельної ділянки.

Згідно з ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що кожним з позивачів окремо було подано до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів, однак всім позивачам відповідач відмовив у наданні дозволу.

Отже, з наведеного видно, що кожний з позивачів звертався з окремим клопотанням та окремим пакетом документів до відповідача, за результатами опрацювання кожного з яких листом від 02.10.2019 №Н-12541/0-6088/0/95-19 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було відмовлено у наданні дозволів, оскільки запитувані земельні ділянки перебувають у користуванні третіх осіб на підставі державних актів на право постійного користування.

Згідно з п. 3 ч.2 ст. 172 КАС України суд, з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Однак, підставою виникнення позовних вимог є відмова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлена листом від 02.10.2019 №Н-12541/0-6088/0/95-19, яка прийнята щодо кожного з позивачів.

Суд зазначає, що за своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову (обставини прийняття відповідачем відмови) є різними, оскільки таку відмову прийнято відповідачем на підставі різних пакетів документів, що надавалися кожним з позивачів.

В даному випадку підставами для об`єднання позовних вимог всіх позивачів є правове регулювання спірних правовідносин та однакові підстави відмови у задоволенні клопотань позивачів, проте кожен з позивачів має окремі підстави виникнення права на позов – окремі пакети документів, що надавалися відповідачу разом з відповідними клопотаннями, докази наявності у кожного з позивачів права на отримання земельної ділянки, та самостійні конкретні вимоги до відповідача у справі.

Тобто, предметом даної позовної заяви є об`єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами. При цьому, для з`ясування правомірності кожного з окремих оскаржуваних рішень є необхідним з`ясування значного обсягу обставин від наявності у позивача права на відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства до власне прийняття відмови відповідачем, із дослідженням кожного окремого клопотання та кожного окремого документу, що подавався кожним позивачем разом із зазначеним клопотанням, що вочевидь свідчить про індивідуальний предмет доказування у кожному конкретному випадку.

Згідно з частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Оскільки позивачами у поданій до суду позовній заяві об`єднано немайнові вимоги, які не пов`язані між собою поданими доказами, жодна із зазначених вимог не є основною або похідною відносно попередньої, суд дійшов до висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачами вимог значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті, а тому суд вважає за необхідне повернути позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 КАС України.

Також, до інших відомостей, передбачених статтею 152 КАС України, потрібних для вирішення питання щодо забезпечення позову, належить, зокрема, перевірка судом повноважень представника на подання до суду та підписання заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 160 КАС України закріплено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 59 КАС України).

За приписами частини 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини 1 статті 1 Закон № 5076-VI).

Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 5076-VI, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Частиною 4 статті 26 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 із змінами (далі - Положення № 36), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з пунктом 13 Положення № 36, ордер, що видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера (пункт 14 Положення № 36).

Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», положеннями статей 55, 57 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 237, 240 Цивільного кодексу України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Суд також зазначає, що повноваження адвоката повинні підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року № 811/1507/18.

Із матеріалів позову вбачається, що позовна заява та заява про забзепечення адміністративного позову від імені позивачів підписана представником позивача – адвокатом Якименко О.В.

На підтвердження своїх повноважень підписант надав ордери на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000135 та посвідчення адвоката України від 30.06.2017 року.

Судом встановлено, що до позовної заяви та заяви про забезпечення адміністративного позову не додано зазначених в ордерах договорів про надання правової допомоги б/н від 01.11.2019 року (їх завірених копій) або витягу з них, засвідчених підписами сторін.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 12 січня 2018 року у справі № К/800/28757/13), є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.

Тобто, у матеріалах позову відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику.

Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на надання повноважень адвокату – Якименку Олександру Володимировичу права підпису позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Також суд разом з позовною заявою повертає заяву про забезпечення позову, яка подана разом з позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 153, 172, 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними відмов, зобов`язання вчинити дії повернути позивачам.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Разом з позовною заявою повернути позивачам заяву про забезпечення позову.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та заяви про забезпечення позову, позовну заяви з доданими до неї документами, заяву про забезпечення позову надіслати представнику позивачів за адресою: пр.Пушкіна, буд. 4 , АДРЕСА_1 49006.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова