Рішення № 86487487, 16.12.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/955/19

Провадження № 2/643/2333/19

16.12.2019 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Букрєєвої І.А., при секретарі судового засідання Воловод К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу у загальному порядку за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ямполець Ірини Сергіївни до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання незаконними дій, розірвання договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Ямполець І.С. звернулась до Московського районний суд м. Харкова з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", в якій просила визнати незаконними дії Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із заблокування рахунку, за яким видано банківські картки № НОМЕР_1 (USD), № НОМЕР_2 (UAH), відкритого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у ПАТ КБ «Приватбанк»; розірвати договір банківського рахунку, за яким видано банківські картки № НОМЕР_1 (USD), № НОМЕР_2 (UAH), укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ПАТ КБ «Приватбанк»; стягнути з АТ КБ «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у розмірі 44 204,68 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення суду, що містяться на банківському рахунку, за яким видано банківські картки № НОМЕР_1 (USD), № НОМЕР_2 (UAH), у ПАТ КБ «ПриватБанк».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у квітні 2018 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір банківського рахунка, на підставі якого Банком видано банківські платіжні картки № НОМЕР_1 (USD) та № НОМЕР_2 (UAH) для отримання Swift переказу. 25.04.2018 року на картку № НОМЕР_1 (USD) позивача було зараховано грошові кошти у сумі 155 000 доларів США, що отримані нею через Swift переказ від її тітки громадянки США – Lorraine ОСОБА_2 у якості фінансової допомоги. Отримавши кошти, Позивач використовувала їх на свої особисті потреби. Однак, 18.05.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» електронною поштою позивача повідомив, що її рахунок, на якому залишилось 44 204,68 доларів США заблоковано ПАТ КБ «ПриватБанком» на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Постанови НБУ від 26.06.2015 року №417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», у зв`язку з чим банком ведеться відповідна перевірка. Наділі електронною поштою ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомили позивачу, що Банк не можуть розблокувати рахунок позивача та видати залишок на картковому рахунку та повернути переказ у сумі 44 204,68 доларів США назад відправнику також Банк не може.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів, які залишені відповідачем безпідставно без задоволення. Відповідач лише надсилав листи на адресу позивача з повідомленням, що всі його рахунки є заблокованими, інформація по них є закритою, причини невідомі. У зв`язку з чим, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.

Відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначає, що АТ КБ «ПриватБанк» не погоджується з позовними вимогами в чинній справі на підставі доводів викладених в службовій записці, справу просить розглянути без участі представника АТ КБ «ПриватБанк». При цьому, відповідач зазначає, що картка № НОМЕР_1 (USD) дійсно належать позивачу та закріплена за рахунком № НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк», який відкрито на ім`я ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ), однак Банком проводиться перевірка щодо встановлення родинних зав`язків між відправником та ОСОБА_1 та на причетність позивача до шахрайства.

Уповноважений представник позивача адвокат Ямполець І.С. надала суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги, просить суд задовольнити позов в повному обсязі, розгляд справи провести за її відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з`явився неодноразово, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується даними поштової рекомендованної кореспонденцієї, яку долучено до матеріалів справи. Представник відповідача направив до матеріалів справи письмові пояснення від 07.10.2019 року з додатками, в яких зазначив, що не погоджується з позовними вимогами на підставі доводів викладених у висновку службового розслідування. Додатково в письмових поясненнях від 07.10.2019 року зазначив клопотання про розгляд чинної справи без участі представника відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами,суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є клієнтом фінансової установи - АТ КБ «Приватбанк». Між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк, було укладено договір банківського рахунка у формі анкети-заяви, на підставі яких Банком видано банківські платіжні картки № НОМЕР_1 (USD), № НОМЕР_2 (UAH). Належність цих карток позивачеві підтверджується й відповідачем у поданих ним письмових поясненнях, службовій записці від 23.05.2018 року, виписках по рахунку клієнта ОСОБА_1 - ОСОБА_3

25.04.2018 року на картку № НОМЕР_1 (USD) Позивача було зараховано грошові кошти у сумі 155 000 доларів США, що отримані нею через Swift переказ від громадянки США – Lorraine ОСОБА_2 у якості фінансової допомоги. Отримавши кошти, Позивач використовувала їх на свої особисті потреби, вказане підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 .

18.05.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» електронною поштою повідомив позивача, що її рахунок № НОМЕР_1 , на якому залишилось 44 204,68 доларів США заблоковано ПАТ КБ «ПриватБанком» на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Постанови НБУ від 26.06.2015 року №417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», у зв`язку з чим банком ведеться відповідна перевірка.

Після проведення перевірки, електронною поштою ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомив позивачу, що банк не можуть повернути переказ у сумі 44 204,68 доларів США назад відправнику, проте банк не може розблокувати рахунок позивача та видати їй грошові кошти, що знаходяться на її рахунку.

У червні 2018 року та у жовтні 2018 року позивачем було направлено на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» письмові заяви про розблокування її карткового рахунку з вимогою про повернення коштів позивачу. В серпні 2018 року ПАТ «КБ «Приватбанк» відмовив в обслуговуванні банківської картки позивача, що підтверджується листом від ПАТ КБ «ПриватБанк» від 21.08.2018 року №20.1.0.0.0/7-180727/1198, не обґрунтовуючи причини відмови.

З цього часу ОСОБА_1 позбавлена права користуватись та розпоряджатись своїми грошовими коштами, наявними на рахунку в АТ КБ «Приватбанк», заблоковані будь-які операції в електронній системі «Приват24», позивач позбавлений можливості зняти свої грошові кошти, перерахувати кошти іншим особам, не може довідатись про наявні на рахунках розміри сум. Будь-яка інформація по рахунку позивача є закритою та недоступною. На неодноразові звернення до працівників відділень банку у м. Харкові позивачеві повідомляли, що всі її рахунки є заблокованими, інформація по них є закритою, причини невідомі. Позивачу не повідомлено жодних причин, на якій підставі її рахунок було заблоковано на строк більше 30 днів, жодних пояснень про строк його блокування та умови, за яких можуть бути розблокований рахунок.

Судом встановлено, що станом на день судового розгляду рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк» досі заблоковано.

Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1066 ЦК України за договором рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження і видачу відповідних сум та проведення інших операцій за рахунком, також банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно зі ст. 1068 ЦК України Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Чинним законодавством України встановлено вичерпний перелік підстав арешту та зупинення операцій по рахунках.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 59 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Нормою ст. 1074 ЦК України закріплено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

При цьому, за наявності певних умов, визначених у вказаному Законі, максимальний строк зупинення операцій не може перевищувати 30 робочих днів. А суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє клієнту у разі його звернення про зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо строк її (їх) зупинення перевищив сім робочих днів. Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - п`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають (ч. 5 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»).

Відповідно до розділу VIII Постанови Правління НБУ від 26.06.2015 № 417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» (надалі - Постанова), п. 91. Банк зобов`язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов`язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.

Згідно з п. 104. Банк Постанови відповідно до частини першої статті 17 Закону: 1) має право зупинити здійснення фінансової(их) операції(ій), яка/які містить(ять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України; 2) зобов`язаний зупинити здійснення фінансової(их) операції(ій), якщо її/їх учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій). Зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Відповідно до п. 107 Постанови НБУ №417 відповідальний працівник банку видає внутрішнє розпорядження в разі прийняття рішення про: 1) зупинення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 17 Закону, - у день зупинення фінансової операції; 2) подальше зупинення фінансової операції на виконання рішення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини другої статті 17 Закону, тобто спеціальним суб`єктом (відповідним правоохоронним органом).

Згідно п. 111. Рішення та/або доручення спеціально уповноваженого органу на паперовому носії має бути надіслане до банку із забезпеченням його гарантованої доставки.

Пунктом 114 Постанови НБУ №417 передбачено, що у разі прийняття спеціально уповноваженим органом рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб) на строк до п`яти робочих днів та отримання банком відповідного файла-рішення/рішення на паперовому носії банк повинен негайно в день надходження рішення про зупинення видаткових фінансових операцій за рахунками клієнтів (осіб) зупинити такі видаткові фінансові операції. Якщо файл-рішення/рішення на паперовому носії надійшов(ло) до банку після закінчення робочого дня, то днем надходження файла-рішення/рішення до банку є наступний робочий день банку.

Згідно п. 119 Постанови Банк поновлює проведення фінансових операцій: 1) на третій робочий день із дня зупинення фінансової операції в разі неотримання протягом строку, передбаченого частиною першою статті 17 Закону, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової(их) операції(ій).

Отже блокування рахунків при всіх умовах можливе максимум на 2 дні, а при блокуванні правоохоронними органами - на місяць.

Заперечення відповідача на позовну заяву зводяться до проведеного банком службового розслідування, яким встановлено необхідність тимчасово заблокувати рахунок позивача до пред`явлення нею документів, що підтверджують родинні зв`язки з відправником.

З службової записки АТ КБ «Приватбанк» від 23.05.2018 року вбачається, що 11.05.2018 року на рахунок ОСОБА_1 зайшли два Swift перекази: 24.04.2018 року у сумі 155 000 дол. США та 14.05.2018 року у сумі 300 000 доларів США. Однак, від банку відправника American Вank Сenter був отриманий запит на повернення коштів. Після чого ОСОБА_4 було встановлено обмеження на карту клієнта № НОМЕР_1 , так як вказана карта була зазначена в переказі для отримання. Клієнт не надав родинні чи інші документи під отриманий 25.04.2018 року Swift переказ у сумі 155 000 доларів США, тому банком прийнято рішення про проведення службової перевірки, а саме перевірки клієнта - ОСОБА_1 на зв`язок з відправником коштів. Перевірка призначена на основі отриманого запиту про повернення грошових коштів.

З висновку службового розслідування від 23.05.2018 року вбачається, що на клієнта ОСОБА_1 зайшли два Swift переказа: 24.04.2018 року у сумі 155 000 дол. США, зараховано на карту № НОМЕР_1 , та 14.05.2018 року у сумі 300 000 доларів США, який було заблоковано в зв`язку з надходженням скарги від іноземного банку American Вank Сenter. В ході проведення перевірки встановлено, що клієнт особисто користувалась своєю картою: знімала готівку в банкоматах, оплачувала послуги через термінал. В ході встановлення контакту з отримувачем переказу ОСОБА_1 остання повідомила, що кошти надійшли їй від родичів для покупки житла, але надати будь-яких доказів на підтвердження своїх слів не змогла.

Згідно «Умов та правил надання банківських послуг» отримувач Swift-переказу повинен надати за вимогою банка підтверджуючі документи. Згідно п.п. 2.4.2.7.8 «Умов та правил надання банківських послуг» підтверджуючими документами для фізичних осіб-резидентів є договори (контракти), рахунки-фактури, листи-розрахунки чи листи-повідомлення та ін. При ненаданні вказаних документів банк має право тимчасово блокування грошей на рахунках клієнта до надання підтверджуючих документів. Матеріальні збитки банку і клієнтам не завдані, але у зв`язку з наявністю репутаційних ризиків Приватбанку перед іноземними банками-кореспондентами дані ОСОБА_1 внесено до списку обмежень банківського обслуговування.

В матеріалах справи міститься надана відповідачем роздруківка запиту про повернення грошових коштів у сумі 300 000 доларів США отримана від American Вank Сenter від 18.05.2018 року, з якої вбачається на англійській мові « Кindly return the funds us we have received below message from American bank center», що відповідно до даних англо-українського словника перекладається на українську мову як «.Люб`язно поверніть кошти, які ми отримали нижче, від американського банківського центру у сумі 300 000 доларів США». Отже, з запиті від American Вank Сenter йшла мова про повернення грошових коштів перерахованих на рахунок позивача 18.05.2019 року у сумі 300 000 доларів США, а не про повернення першого переказу від 25.04.2018 року у сумі 155 000 доларів США, будь-яка скарга на позивача в тексті запиту від American Вank Сenter також не міститься.

Відповідно до ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

В свою чергу, укладаючи договори банківського рахунку позивач розраховував на належне та вільне користування своїми власними коштами, шляхом їх переказу, оплати товарів і послуг на користь інших фізичних та юридичних осіб, зняття готівки для власних потреб.

Крім того, судом встановлено, що Позивач неодноразово зверталась до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявами про розблокування рахунка, за яким видано банківські картки № НОМЕР_1 (USD), № НОМЕР_2 (UAH), відкритого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у ПАТ КБ «Приватбанк», вимагала повернути їй грошові кошти, що заблоковані банком впродовж тривалого часу, однак банк у відповідях лише підтверджував факт блокування рахунку не надаючи відповіді на який строк та якій підставі.

Представником відповідача надано суду витяг з Умов і правил надання банківських послуг, які начебто діяли на момент укладення договору з позивачем. Проте, даний витяг не містить назви, дати, та підпису позивача.

Оцінюючи наданий представником відповідача витяг з Умов і правил надання банківських послуг, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Зазначені дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Як вбачається з ч. 1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1,2 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що відповідачем не підтверджено, що саме цей зміст (надані суду виписки) є змістом Умов і правил надання банківських послуг, які діяли на момент укладення позивачем договору з банком. Зазначені документи взагалі не містять назви, дати, підпису позивача, що свідчить про те, що з вказаними документами він ознайомлений не був.

Визнати належним та допустимим доказом цей документ суд не може, оскільки вказаний витяг з Умов і правил надання банківських послуг взагалі не можна вважати документом, оскільки він складається з окремих аркушів формату А4, які не завірені печаткою банку та підписом відповідальної посадової особи. Крім того, вказані аркуші А 4, на яких міститься текст (на який посилається представник відповідача), з якого вбачається, що це права та обов`язки клієнта та права банку (п.1.1.2 п.1.1.3.2.1) взагалі не мають назви, тобто не можливо з`ясувати текст якого документу пропонується суду і чи дійсно це є витяг з Умов і правил надання банківських послуг, які діяли на момент укладення договору з ОСОБА_1 . Також слід зазначити, що вказані аркуші не прошиті та не пронумеровані, що ставить під сумнів їх походження з одного документу.

Нормами, на які посилається відповідач, в обґрунтування своїх дій щодо зупинення проведення фінансових операцій по картрахунку позивача (блокування карткового рахунку) передбачено, що банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати клієнта відповідно до вимог законодавства України (ст.64 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Аналізуючи доводи представника відповідача про підстави призупинення здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки, держателем якої є ОСОБА_1 , суд зазначає, що єдиною підставою цієї дії було надходження від American Вank Сenter запиту від 18.05.2019 року на повернення коштів у сумі 300 000 дол. США по Swift переказу від 14.05.2018 року, що Приватбанком навіть не був зарахований на карту ОСОБА_1 . Зазначені обставини підтверджуються випискою по рахунку.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було виконано вимоги закону щодо звернення до відповідного органу в порядку, встановленому ст.17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про неправомірність дій АТ КБ «Приватбанк» з блокування банківського рахунку ОСОБА_1 , тому позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 247, 258, 259, 280, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ямполець Ірини Сергіївни до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання незаконними дій, розірвання договору та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати незаконними дії АТ КБ «Приватбанк», із заблокування рахунку, за яким видано банківські картки № НОМЕР_1 (USD), № НОМЕР_2 (UAH), відкритого на ім`я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) у ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк».

Розірвати договір банківського рахунку, за яким видано банківські картки № НОМЕР_1 (USD), № НОМЕР_2 (UAH), укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк».

Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у розмірі 44 204,68 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення суду, що містяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 (USD), за яким видано банківські картки № НОМЕР_1 (USD), № НОМЕР_2 (UAH), у АТ КБ «ПриватБанк».

Стягнути з АТ КБ «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.А. Букреєва