Рішення № 86478375, 20.12.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1972/19

2/317/861/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 р. м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого-судді: Нікітіна В.В.

при секретарі: Московкіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про захист прав споживачів, яка обґрунтована наступним.

Позивач, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем природного газу (абонентом), який постачається відповідачем. Договір між сторонами укладений 28 лютого 2003 року.

16 березня 2019 року працівниками відповідача було проведено перевірку в будинку позивача та складено акт про порушення № 0600217433, в якому зазначено про несанкціоноване підключення газових приладів та пристроїв, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення вузла обліку.

28 червня 2019 року позивач дізнався про те, що йому донараховано вартість об`єму природного газу за актом від 16.03.2019 р. в сумі 110 332 гривні 42 копійки.

В жодному з зазначених документів не вказано, який саме обсяг природного газу було донараховано позивачу, що робить неможливим перевірку розрахунку суми, що виставлена до сплати відповідачем.

Також позивач зазначив, що котел, несанкціоноване підключення якого йому інкримінують, знаходиться в несправному стані і вже давно, в тому числі й на момент огляду, не був підключений до газопостачання. Вказане він озвучував працівникам, що складали акт про порушення.

Крім того, в позовній заяві позивач зазначає про порушення з боку відповідача низки норм, які встановлені Кодексом газорозподільних систем.

На підставі доводів, які зазначені в позовній заяві, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рахунок на оплату вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу; визнати незаконним та скасувати акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості на суму 110 332,42 грн.; визнати незаконною вимогу відповідача про сплату позивачем 110 332,42 грн. за необлікований (донарахований) об`єм природного газу та скасувати здійснене відповідачем нарахування позивачу зазначеної суми.

05 липня 2019 року від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

16 березня 2019 року працівниками відповідача дійсно було складено акт про порушення № 0600217433 в домоволодінні позивача.

Даний акт складено працівниками відповідача з дотриманням всіх вимог, які встановлені Кодексом ГРМ для таких актів.

Позивачем не доведено, що двоконтурний котел, про несанкціоноване підключення якого зазначено в акті про порушення від 16.03.2019 р., не був підключений до мережі газопостачання. Будь-які належні та допустимі докази цієї обставини відсутні.

Визначення відповідачем розрахункової вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу не створює будь-яких обов`язків для позивача, оскільки є лише відображенням проведеної внутрішньої операції в бухгалтерському обліку підприємства.

Несплата позивачем розрахункової вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу лише дає підстави ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» звернутись до суду з відповідною позовною вимогу і не створює жодних обов`язків безпосередньо для позивача. Відповідно, документи, які оскаржені позивачем в позовній заяві, не підлягають оскарженню в судовому порядку.

Таким чином, позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, передбачений статтею 16 ЦК України і за таких обставин позовна заява задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та просили суд його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, враховуючи доводи відзиву на позовну заяву.

Суд, вислухавши учасників провадження та дослідивши подані докази, дійшов наступних висновків.

Позивачем до матеріалів справи додано акт про порушення № 0600217433 від 16 березня 2019 року, який складений працівниками ПАТ «Запоріжгаз» (а.с. 10).

У вказаному акті зазначено суть порушення, яке інкримінується позивачу ОСОБА_1 : «несанкціоноване підключення газових приладів і пристроїв, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення вузла обліку, сумарна номінальна потужність газових пристроїв і приладів перевищує діапазон вузла обліку».

Позивачем до вказаного акту внесені зауваження, суть яких зводиться до того, що двоконтурний котел не підключений і перебуває в неробочому стані.

Працівниками відповідача в присутності споживача ОСОБА_1 в цей же день – 16 березня 2019 року було складено акт інвентаризації, копія якого додана відповідачем до матеріалів справи (а.с. 32).

На підставі вказаного акту, відповідачем складений Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості, який не містить дати складання і не містить будь-яких розрахунків. В цьому акті-розрахунку зазначено лише суму вартості необлікованого (донарахованого) природного газу – 110332,42 грн. (а.с. 3).

Протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Запоріжгаз» від 29 березня 2019 року № 656 було задоволено повністю акт про порушення № 0600217433 від 19 березня 2019 року (а.с. 31).

Судом також оглянуто фотоматеріали, які надані обома сторонами у справі (а.с. 14-17 та 53-56) та допитані свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – працівники ПАТ «Запоріжгаз», які складали акт про порушення від 16 березня 2019 року.

Оцінюючи доводи сторін, що зазначені ними в поданих суду документах та висловлені у судовому засіданні, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень учасників справи та з показань допитаних свідків, при проведенні 16 березня 2019 року працівниками ПАТ «Запоріжгаз» контрольного огляду, було виявлено несанкціоноване підключення газового приладу – двохконтурного котла, який був підключений окремим відводом за газовим лічильником. Сумарна потужність вказаного котла та всіх інших газових приладів споживача в сукупності перевищували діапазон обчислення вузла обліку.

При цьому, з наданих суду доказів неможливо встановити, чи був підключений зазначений газовий котел до системи газоспоживання, оскільки показання сторін у справі в цій частині діаметрально протилежні. Суд не може в даному питанні спиратись на показання свідків, які є працівниками відповідача, оскільки вони є зацікавленими в цьому питанні особами. Фотознімки, які надані суду відповідачем і які згідно з п. 7 акту про порушення від 16 березня 2019 року є додатками до вказаного акту, містять лише зображення відключеного від системи газопостачання газового приладу (а.с. 53-56), тобто – підтверджують показання позивача ОСОБА_1 в цій частині.

Враховуючи положення Конституції України та Цивільного кодексу України, які передбачають правову відповідальність особи, суд вважає, що факт наявності порушення має бути встановлений однозначно і не викликати сумнівів. В зв`язку з цим суд критично ставиться до твердження відповідача щодо відсутності будь-яких доказів з боку позивача, що двоконтурний котел не був підключений, оскільки саме на відповідача, дії якого оскаржені в судовому порядку, в даному випадку покладається обов`язок доведення правомірності своїх дій.

Крім того, суд не може взяти до уваги показання свідків в частині підтвердження факту несанкціонованого підключення проведеним вимірюванням концентрації газу в місці підключення газового приладу, оскільки в акті про порушення від 16 березня 2019 року не зазначено про проведення будь-яких вимірювань концентрації газу і не зазначено про використання під час встановлення факту порушення будь-яких приборів.

Правовідносини між постачальниками та споживачами природного газу, в тому числі й ті, що пов`язані з порушеннями в сфері газопостачання, регулюються Кодексом газорозподільних систем, що затверджений постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року (далі - Кодекс).

Згідно до пп. 7 п. 7 Глави 9 Розділу Х Кодексу, у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Вказане порушення, відповідно до пп. 5 п. 1 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу є підставою для проведення перерахунку (донарахування) об`ємів природного газу.

В акті про порушення від 16 березня 2019 року зазначено про наявність несанкціонованого підключення газового приладу, в той час як сам факт підключення не було підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Крім того, у відповідності до п. 1 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Вказана форма акту про порушення передбачає обов`язок особи, яка його складає, детально вказати вид, обставини і суть порушення. За необхідності в акті може бути зазначене схематичне відображення порушення.

В той же час, в акті про порушення від 16 березня 2019 року особа, яка його складала, обмежилась лише цитуванням положень Кодексу, що описують вид порушення. Жодних відомостей про обставини і суть порушення (вид, тип та потужність несанкціоновано підключеного газового приладу, сумарну номінальну потужність газових приладів споживача та діапазон встановленого у споживача вузла обліку) в акті про порушення від 16 березня 2019 року не зазначено.

Вказане свідчить про невідповідність дій представників відповідача вимогам Кодексу при встановленні факту порушення та його фіксації в акті, форма якого встановлена нормативно.

Суд не може в повній мірі погодитись з твердженням представника відповідача про неможливість оскарження в судовому порядку документів, які оскаржені позивачем ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Частиною другою цієї статті встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у встановлених законом випадках.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Вказане знайшло своє відображення в правовій позиції, що висловлена Верховним Судом України в справі № 6-32цс13 від 12 червня 2013 року, з якою погоджується й суд.

Крім того, пунктом 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора газорозподільної системи, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованог споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, він може оскаржити їх у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Таким чином, зазначеним нормативно-правовим актом прямо передбачено, що споживач у разі незгоди з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, має право оскаржити такий акт (вимогу) в судовому порядку, і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Вказані обставини також висловлені в правовій позиції Верховного Суду по справі № 311/2314/16, з якою погоджується й суд.

Враховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення позову – в частині визнання незаконним та скасування акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу і його вартості (без зазначення дати складання) та вимоги відповідача про сплату позивачем визначеної (донарахованої) суми.

Позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рахунку на оплату вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу та про скасування здійсненого нарахування не можуть бути задоволені, оскільки вони фактично дублюють ті вимоги, які було задоволено і задоволення яких є достатнім для забезпечення захисту порушеного права.

Судові витрати, з урахуванням звільнення позивача від їх сплати, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності до статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7) про захист прав споживачів задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу і його вартості (без зазначення дати складання), який складений Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» відносно ОСОБА_1 на суму 110 332,42 гривень.

Визнати незаконною вимогу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про сплату ОСОБА_1 110 332,42 гривень за необлікований (донарахований) об`єм природного газу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на користь держави судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Нікітін