Рішення № 86477097, 19.12.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/6735/19

Номер провадження 2/235/2152/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 «Новогродівська» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій, з урахуванням поданої в порядку п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з ДП «Селидіввугілля» компенсацію втрати частини доходів в сумі 1014,44 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 92921,96 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Позивач ОСОБА_2 в період часу з 06.10.2008 року по 31.10.2018 року перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», звільнений з роботи на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням). З часу припинення трудових відносин, в супереч ст. 116 КЗпП України, з позивачем не було проведено остаточного розрахунку в день звільнення, та лише 26 лютого 2019 року відповідачем виплачені складові частини заробітної плати. В серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до ДП «Селидіввугілля» з вимогою відшкодування компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати. Врегулювання спірних відносин сторонами не досягнуто. Позиваючись до суду, ОСОБА_2 вважає, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» має право на присудження добутку нарахованого, але невиплаченого грошового доходу в березні 2018 року, червні – жовтні 2018 року, відносно приросту індексу споживчих цін (інфляції). Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.07.2019 року з ДП «Селидіввугілля» було стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.10.2018 року по 25.02.2019 року. Посилаючись на ст. 117 КЗпП України, ОСОБА_2 наразі вважає, що відповідач повинен нести відповідальність за не проведення розрахунку при звільненні, тому заявляє вимоги стягнення з відповідача середній заробіток за період з 26.02.2019 року по 20.09.2019 року в сумі 92921,96гривень.

Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи в його відсутність, при чому позовні вимоги підтримані, інших доказів на обґрунтування заявлених вимог позивач не надає, будь-яких клопотань та заяв не заявляє.

Відповідачем Державним підприємством «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» на позовну заяву, в порядку ст. 274 ЦПК України, подано відзив, - відповідач вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними. Так, відповідач акцентує увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» - доходи, на які нараховується сума компенсації повинні не мати разового характеру. Разом з тим, розрахунок компенсації, наданий позивачем є помилковим, оскільки містить виплати, які є нарахуваннями разового характеру – компенсація за невикористану відпустку, індексація, відрядні. Крім того, відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Так, згідно з пунктом 5.19 Колективного договору ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» на 2016 – 2021 роки встановлено здійснювати виплату заробітної плати у робочі дні два рази на місць: за першу половину місяця 21-23 числа поточного місяця у розмірі не менше 60 % тарифної ставки за відпрацьований час та кінцеву виплату 5-7 числа наступного за звітним місяцем. З огляду вказаного, виплата заробітної плати за березень 2018 року проведена у межах строків, встановлених колективним договором підприємства, в зв`язку з чим компенсація відповідно до Закону України № 2050-III від 19.10.2000 року не підлягає нарахуванню. По суті позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - ДП «Селидіввугілля» просить застосувати принцип співмірності, істотність заявленої суми та конкретні обставини справи. Визначивши позицію по суті позовної заяви, на виклик до суду представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

З трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що сторони перебували в трудових відносинах, ОСОБА_2 обіймав в ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» посади - гірника (з 06.10.2008 року), гірничого майстра (з 03.05.2012 року), помічника начальника ділянки підземним з повним робочим днем в шахті (з 21.01.2014 року) - а.с.4-5.

Згідно наказу ВП «Шахта «1-3 «Новогродівська» № 183 К від 31.10.2018 року – ОСОБА_1 звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 6).

Згідно довідки № 362/12р, виданої 29.12.2018 року ВП «Шахта «1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» на час звільнення 31.10.2018 року нарахована, але не виплачена заробітна плата за червень, вересень, жовтень 2018 року в сумі 45895,05 гривень (а.с. 7).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.07.2019 року з ДП «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.10.2018 року по 25.02.2019 року в сумі 52350,40 гривень (а.с. 16 – 18).

13 серпня 2019 року ОСОБА_2 письмово звернувся до ДП «Селидіввугілля» з заявою про роз`яснення права на отримання компенсації за несвоєчасну із запізненням більше ніж на 1 місяць виплату заробітної плати (зарплата за червень 2018 року виплачена у січні 2019 року, за вересень 2018 року – в лютому 2019 року) – а.с. 14.

Листом ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» № 01-408 від 10.08.2019 року ОСОБА_3 роз`яснено, що здійснені в червні, вересні, жовтні 2019 року виплати не є заробітною платою, а є нарахуванням разового характеру (компенсація, індексація, відрядні), тому Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не підлягає застосуванню (а.с. 15).

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено обов`язок роботодавця регулярно виплачувати заробітну плату працівникам відповідно до умов договору, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтю 34 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівникам проводиться компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Позивач ОСОБА_2 зазначає, що заробітна плата за березень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2018 року виплачувалася ДП «Селидіввугілля» з порушенням строків, із запізненням більш ніж на 1 місяць.

Позиція відповідача ДП «Селидівугілля» ґрунтується на тому, що:

- затримка виплати заробітної плати за березень 2018 року відсутня, оскільки нараховані суми виплачено в межах строків, встановлених колективним договором підприємства;

- розрахунок компенсації втрати частини доходів, здійснений позивачем містить виплати, які є нарахуванням разового характеру (за червень 2018 року сплачено 04.01.2019 року суму індексації у розмірі 48,42 гривень (код в табуляграмі – 473); за вересень 2018 року сплачено 26.02.2019 року суму відрядних у розмірі 2091,38 гривень (код в табуляграмі – 328); за жовтень 2018 року сплачено 25.05.2019 року сума компенсації за невикористану відпустку у розмірі 15 755,14 гривень (код в табуляграмі 177, 226).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

З розрахункових листів (табуляграм) вбачається, що ДП «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 нараховано наступні виплати:

- за березень 2018 року: 7862,00 гривень – оклад, 3144,80 гривень – премія, 1088,85 гривень – ходові, 1179,00 гривень – вислуга, компенсація за несвоєчасну виплату – 43,15 гривень, всього 13317,80 гривень (без утримань податків, обов`язкових відрахувань);

- за червень 2018 року: 7862,00 гривень – оклад, 1467,57 гривень – нічні, 262,07 гривень – вечірні, 829,60 гривень – ходові, 1179,00 гривень – вислуга, 61,67 гривень – індексація, всього 11661,91 гривень (без утримань податків, обов`язкових відрахувань);

- за липень 2018 року: 8099,00 гривень – оклад, 1472,55 гривень – нічні, 147,25 гривень – вечірні, 788,70 гривень – ходові, 1214,85 гривень – вислуга, всього 11722,35 гривень (без утримань податків, обов`язкових відрахувань);

- за серпень 2018 року: 13565,91 гривень – відпускні, 34,51 гривень – відпускні, вього13600,42 гривень (без утримань податків, обов`язкових відрахувань);

- за вересень 2018 року: 6074,25 гривень – оклад, 1619,80 гривень – нічні, 134,98 гривень – вечірні, 1075,50 гривень – ходові, 2664,15 гривень – оплата по середньому заробітку, 911,14 гривень – вислуга (а.с. 19).

З виписки по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 вбачається проведення ДП «Селидіввугілля» наступних нарахувань:

- заробітна плата за березень 2018 року: 1593,76 гривень – 07.05.2018 року, 33,88 гривень – 22.05.2018 року, 4131,62 гривень – 23.05.2018 року, 2430,67 гривень – 25.05.2018 року;

- заробітна плата за червень 2018 року: 2445,65 гривень – 23.08.2018 року, 3574,29 гривень – 08.11.2018 року, 2936,26 гривень – 30.11.2018 року, 48,42 гривень – 04.01.2019 року;

- заробітна плата за липень 2018 року: 6262,21 гривень – 23.08.2018 року, 2799,23 гривень – 26.09.2018 року, 40,61 гривень – 30.10.2018 року;

- заробітна плата за серпень 2018 року: 3147,37 гривень - 26.09.2018 року, 7378,96 гривень – 19.10.2018 року;

- заробітна плата за вересень 2018 року: 14982,52 гривень – 19.10.2018 року, 6212,79 гривень – 06.11.2018 року, 2091,36 гривень – 26.02.2019 року;

- заробітна плата за жовтень 2018 року: 10623,72 гривень – 07.11.2018 року, 4653,07 гривень – 17.01.2019 року, 15755,14 гривень – 26.02.2019 року (а.с. 8 -13).

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати регулюються ст. 34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, незалежно від вини власника або уповноваженого ним органу (особи) та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

При взаємоузгодженому застосуванні зазначених нормативно-правових актів вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (в трудовому законодавстві одноразові виплати включають – допомогу при виході на пенсію, винагороду за наслідками роботи за рік, матеріальну допомогу, компенсацію за невикоористану відпустку).

Рішенням Конституційного Суду України № 9-рп/2013 від 15.10.2013 року роз`яснено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Відповідно до правових висновків Верховного суду України, які викладені у постановах № 6-43цс14 від 21.05.2014 року, № 428/7002/14-ц від 14.12.2016 року (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України) - компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Позивач ОСОБА_2 висуває вимоги присудження компенсації за затримку виплати грошових коштів за березень 2018 року, оскільки дохід в сумі 10254,49 гривень (після утримання податків та обов`язкових платежів) виплачено частинами та з порушенням строків (затримка більше місяця).

Відповідач ДП «Селидіввугілля», висловлюючи заперечення проти таких вимог, - зазначає, що частина нарахованого доходу за березень 2018 року, а саме платежі – 2064,56 гривень, 1593,76 гривень виплачені, відповідно, - 06.04.2018 року та 07.05.2018 року, тобто в межах строків, встановлених колективним договором, в зв`язку з чим, компенсація на ці суми не нараховуються.

Такі доводи сторони відповідача, на думку суду, заслуговують на увагу, оскільки пунктом 5.19 Колективного договору ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» на 2016-2021 роки, прийнятий конференцією трудового колективу передбачено, що здійснювати виплату заробітної плати в робочі дні два рази в місяць – за першу половину місяця – 21-23 числа поточного місяця в розмірі не менше 60 % тарифної ставки за відпрацьований час та кінцеву виплату 5-7 числа наступного місяця (а.с. 28-31).

Крім того, відповідачем ДП «Селидіввугілля» зазначено про безпідставність включення до розрахунку компенсації за березень 2018 року суми доходу – 33,88 гривень (виплачено 22.05.2018 року), 4131,62 гривень (виплачено 23.05.2018 року), 2430,67 гривень (виплачено 25.05.2018 року), оскільки компенсація за порушення строків виплати вже була нарахована в сумі 52,77 гривень. На підтвердження таких посилань відповідачем надано розрахунковий лист (табуляграму) за травень 2018 року, де відображається вказаний розмір компенсації під кодом 456 виду нарахувань (а.с. 32).

З урахуванням вказаного, суд визнає безпідставними вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з ДП «Селидівугілля» компенсацію втрати частини доходів за березень 2018 року.

Надаючи оцінку розрахунку компенсації втрати частини доходів, здійсненому позивачем, - суд погоджується з ДП «Селидіввугілля» про помилковість нарахувань позивачем компенсації на виплати, які носять разових характер, а саме:

- червень 2018 року – сума індексації 48,42 гривень (після утримань податків) сплачена 04.01.2019 року (код 473 в табуляграмі);

- вересень 2018 року – сума відрядних 2091,38 гривень (після утримань податків) сплачена 26.02.2019 року (код 328 в табуляграмі);

- жовтень 2018 року – сума компенсації за невикористану відпустку (разова виплата, яку виплачують під час звільнення) 15755,14 гривень (після утримань податків) сплачена 25.02.2019 року (код 177 та 226 в табуляграмі).

Згідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» - сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому, індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

З урахуванням вказаних положень чинного законодавства, розрахунок суми компенсації зводиться до наступної формули: Ск = (Д н/в х Іі) : 100, де: Ск – сума компенсації, Д н/в – дохід, не виплачений за відповідний період після утримання податків та обов`язкових платежів, Іі – приріст індексу інфляції у відсотках за період невиплати (множення місячних індексів).

Розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів за червень 2018 року:

- нарахований дохід (9004,62 гривень), крім платежів які мають разовий характер (48,42 гривень), після утримань податків, обов`язкових платежів, виплачено частинами: 2445,65 гривень – 23.08.2018 року, 3574,29 гривень – 08.11.2018 року, 2936,26 гривень – 30.11.2018 року;

- на суму 2445,65 гривень компенсація не нараховується, оскільки інфляція у липні 2018 року відсутня;

- величина приросту індексу споживчих цін за період липень 2018 року – жовтень 2018 року складає: 99,3 % х 100,0 % х 101,9 % х 101,7 % = 102,91 % > 2,91%;

- сума компенсації: (3574,29 гривень + 2936,26 гривень = 6510,55 гривень) х 2,91 %) / 100 = 189,46 гривень.

Розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів за липень 2018 року:

- нарахований дохід (9102,05 гривень), після утримань податків, обов`язкових платежів, виплачено частинами: 6262,21 гривень – 23.08.2018 року, 2799,23 гривень – 26.09.2018 року, 40,61 гривень – 30.10.2018 року;

- на суму 6262,21 гривень компенсація не нараховується, затримка виплат менше місяця;

- на суму 27,99 гривень компенсація не нараховується, оскільки інфляція у серпні 2018 року відсутня;

- величина приросту індексу споживчих цін за вересень 2018 року складає 101,9 % > 1,9%;

- сума компенсації: (40,61 гривень х 1,9 %) / 100 = 0,77 гривень.

Розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів за серпень 2018 року:

- нарахований дохід (10526,33 гривень), після утримань податків, обов`язкових платежів, виплачено частинами: 3147,37 гривень – 26.09.2018 року, 7378,96 гривень – 19.10.2018 року;

- на суму 3147,37 гривень компенсація не нараховується, затримка виплат менше місяця;

- величина приросту індексу споживчих цін за вересень 2018 року складає 101,9 % > 1,9%;

- сума компенсації: (7378,96 гривень х 1,9 %) / 100 = 140,20 гривень.

Розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів за вересень 2018 року:

- нарахований дохід (9796,67 гривень), крім платежів які мають разовий характер (2091,36 гривень) після утримань податків, обов`язкових платежів, виплачено частинами: 1492,52 гривень – 19.10.2018 року, 6212,79 гривень – 06.11.2018 року;

- на суму 1492,52 гривень компенсація не нараховується, затримка виплат менше місяця;

- величина приросту індексу споживчих цін за жовтень 2018 року складає 101,7 % > 1,7%;

- сума компенсації: (6212,79 гривень х 1,7 %) / 100 = 105,62 гривень.

Розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів за жовтень 2018 року:

- нарахований дохід (31031,93 гривень), крім платежів які мають разовий характер (15755,14 гривень) після утримань податків, обов`язкових платежів, виплачено частинами: 10623,72 гривень – 07.11.2018 року, 4653,07 гривень – 17.01.2019 року;

- на суму 106,23 гривень компенсація не нараховується, затримка виплат менше місяця;

- величина приросту індексу споживчих цін за період листопад 2018 року – грудень 2018 року складає: 101,4 % х 100,8 = 102,21 % > 2,21%;

- сума компенсації: (4653,07 х 2,21 %) / 100 = 102,83 гривень.

Загальна сума компенсації 538,88 гривень (189,46 гривень + 0,77гривень + 140,20 гривень + 105,62 гривень + 102,83 гривень).

Зазначена сума компенсації втрати частини доходів підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до ст. 14.1.180, ст. 18, ст. 162.1.3, ст. 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ДП «Селидівугілля» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні – суд зазначає наступне.

Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.07.2019 року по справі № 235/3517/19 вбачається, що при звільнені ОСОБА_1 ДП «Селидіввугілля» в порушення ст. 116 КЗпП України не було проведено нараховані виплати; належні суми виплачено лише 26.02.2019 року; за період з 31.10.2018 року по 25.02.2019 року нараховано середній заробіток в сумі 52350,40 гривень (а.с. 16-18). Оскільки нараховані суми не виплачено, ОСОБА_2 вважає, що відповідач повинен нести відповідальність за несвоєчасний розрахунок у вигляді стягнення середнього заробітку за період з 26.02.2019 року по 20.09.2019 року.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 26.02.2019 року по 20.09.2019 року позивачем визначено відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ № 100 від 08.02.1995 року, з застосуванням такої формули: середньоденна заробітна плата х кількість робочих днів за час затримки розрахунку, зведено до 654,38 гривень х 142 дні = 92921,96 гривень.

Такі вимоги суд визнає безпідставними.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в трудових відносинах, ОСОБА_1 звільнено 31.10.2018 року, на той час була нарахована заборгованість по заробітній платі за червень, вересень, жовтень 2018 року в сумі 25895,05 гривень, виплачена з затримкою декількома платежами, остаточний розрахунок датується – 26.02.2019 року. За таких обставин, на підставі ст. 117 КЗпП України, рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.07.2019 року, стягнуто середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні. Нарахування середнього заробітку після 26.05.2019 року не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Суд акцентує увагу, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку та не є заробітною платою визначеною як періодичний платіж і законодавством строки його виплати не визначені.

Правовий висновок, що затримка розрахунку при звільненні, яке тягне за собою компенсаційну виплату у вигляді середнього заробітку не є частиною заробітної плати викладено в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 року. Так, в постанові ВП ВС зазначено, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отри манн яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). З норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, компенсації не підлягає.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всі наявні у справі докази окремо та в сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, - суд приходить до висновку, щодо позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме з ДП «Селидіввугілля» підлягає стягненню компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати в сумі 538,88 гривень з урахуванням приписів абз. 5 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» без урахування податків та обов`язкових платежів, інші вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.02.2019 року по 20.09.2019 року – слід залишити без задоволення.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_2 при зверненні до суду судовий збір не сплачував.

Згідно п. п. 1 п. 1 частини 2, частини 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Дата звернення позивача до суду – 27.09.2019 рік.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року – 1921 гривні.

Таким чином, з позовних вимог майнового характеру, а саме про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати в сумі 1014,44 гривень, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 92921,96 гривень, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 939,36 гривень.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме присуджено до стягнення з відповідача грошову суму 538,88 гривень, що складає 0,57 % від заявленої суми, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційного розміру задоволених позовних вимог, який складає 5,35 гривень.

На підставі вищевикладеного, ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати", Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати в сумі 538 (п`ятсот тридцять вісім) гривень 88 копійок.

В інших позовних вимогах – відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь держави судовий збір в сумі 5 (п`ять) гривень 35 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Державне підприємство «Селидіввугілля», код ЄДРПОУ 33426253, юридична адреса: Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41.

Дата складання повного тексту рішення суду - 19.12.2019 року .

Суддя: