Ухвала суду № 8647531, 04.02.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року № 22-а-19299/08/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Пліша М.А.,

Стародуба О.П., Довгополова О.М.,

Вітер І.П .,

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Хмельницька маслосирбаза» до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

закрите акціонерне товариство «Хмельницька маслосирбаза» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000852302/1/6691 від 13 серпня 2008 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому від 13 серпня 2008 року № 0000852302/1/6691.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у місті Хмельницькому оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що працівниками ДПІ у м.Хмельницькому проведено дві виїзних перевірки ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза», у ході яких було охоплено питання правильності обчислення показників декларації з ПДВ за квітень 2007 року.

За результатами планової перевірки (акт №121/23-05/00447729 від 05.09.2007 р.) виявлено порушення платником податку п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємством завищено податковий кредит квітня 2007 року на 120 000 грн., що призвело до завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2007 р. на 120 000 грн., та відповідно до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2007 року на 120 000 грн. За результатами планової перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми В1 № 0001582301 від 18.09.2008 р. на суму 120 000 грн., яке є узгодженим, оскільки платником не оскаржувалось.

За результатами позапланової перевірки ( акт №4503/23-3/00447729 від 28.05.08 р.) додатково до згаданого вище порушення виявлено ще ряд порушень при формуванні податкового кредиту квітня 2007 року, зокрема, в порушення п.п.7.4.1, л.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та встановлено, що підприємством завищено податковий кредит квітня 2007 року на 614 113 грн.

При оформленні акту позапланової перевірки №4503/23-3/00447729 від 28.05.08 р. внаслідок арифметичної помилки у пункт 2 висновку акту перевірки винесено факт заниження суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, за квітень 2007 року на 436 139 грн. Фактично , як видно із даних необхідно було вказати суму заниження у розмірі 556 177 грн. Різниця між сумою, що зазначена у акті перевірки, та між необхідною сумою, складає 120 000 грн., що і було виявлено у ході розгляду скарги платника.

Предметом розгляду у даній судовій справі є правомірність донарахування суми податку на додану вартість у розмірі 120 000 грн. та штрафних санкцій у розмірі 60 000 грн. внаслідок виявленої арифметичної помилки при оформленні акту позапланової перевірки №4503/23-3/00447729 від 28.05.08 р.

У постанові суду першої інстанції основною причиною задоволення позовних вимог зазначено факт самостійного коригування платником суми податкового кредиту у вересні 2007 року у розмірі 120 000 грн. Вказаний факт ніяк не повязаний із предметом розгляду у даній справі, та є окремою господарською операцією, яка відбулася у іншому звітному періоді, і лише у арифметичному вираженні частково співпадає із предметом позову.

Відхилення у сумі 120 000 грн. не повязані ні з якою окремою господарською операцією та підлягають розгляду лише у площині арифметичних дій , а саме : визначення різниці між сумою податкового зобовязання, яке за даними перевірки складає 1 053 023 грн., та податкового кредиту, який за даними перевірки складає 496 846 грн. Отже, різниця складає 1 053 023 грн. - 496 846 грн. = 56 177 грн.

За результатами розгляду первинної скарги ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза», поданої до ДПІ м. Хмельницькому, на вказану суму було винесено додаткове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000852302/1/6691 від 13.08.2008р. на загальну суму 180 000 грн., в тому числі 120 000грн. основна сума та 60 000 грн. штрафні фінансові санкції

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже судом при винесенні судового рішення безпідставно не враховано позицію податкового органу щодо визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2007 року - зокрема, платником податку занижено суму на 120 000 грн., відповідно застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60 000 грн., за результатами проведеної відносно останнього виїзної позапланової перевірки.

Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у позові - відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» 31.12.2003 р. зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради і основними видами діяльності позивача є: перероблення молока та виробництво сиру; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; оптова торгівля хімічними продуктами.

За результатом розгляду первинної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 6 червня 2008 р. №0000592302/0/4535 та №0000602302/0/4536, на підставі Акту від 28.05.2008 р. № 4503/23-03/00447729 про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2007 р. та за червень 2007 р. за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 13 серпня 2008 року № 0000852302/1/6691, яким позивачеві визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем в сумі 120000.0 грн. та за штрафними санкціями в сумі 60 000.0 грн. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5. п.7.4 і пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування за травень-червень 2007 р. на 271965.0 грн. та заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1464932.0 грн. Тому, відповідачем прийняті згадані вище податкові повідомлення - рішення від 6 червня 2008 р. №0000592302/0/4535 та №0000602302/0/4536.

Розглядаючи первинну скаргу відповідач встановив, що під час визначення перевіряючими за результатами перевірки суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету перевіряючими допущена арифметична помилка. Так, перевіряючим у квітні 2007 року встановлено завищення податкового кредиту в сумі 614113.0 грн. та донараховано ПДВ до бюджету у сумі 436139.0 грн. фактично за результатами перевірки податковий кредит у квітні 2007 року складає 496888.0 грн. ( 1110997.0 грн. - 614113.0 грн.), а сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету 556135.0 грн. (1053023 грн. -496884.0 грн.). У зв'язку з допущеною арифметичною помилкою за результатами перевірки не донараховано до бюджету ПДВ в сумі 120000.0 грн. та відповідно занижено суму застосованої штрафної санкції на 60000.0 грн. Вказане підтверджується рішенням про результати розгляду первинної скарги від 13.08.2008 р. № 24140/10/25-025.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач 28.09.2008 р. зменшив у обліковій картці платника невідшкодовану суму бюджетного відшкодування на 120000.0 грн., що підтверджується дослідженою в судовому засіданні обліковою карткою платника ПДВ станом на 31.12.2007 р.

Крім того судом встановлено, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість повною та скороченою за вересень 2008 року, отриманими податковим органом 22.01.2007 р., реєстром отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2007 р., що позивач у вересні 2007 року самостійно зменшив суму податкового кредиту на суму 120000, 00 грн. Відповідно до реєстру податкових накладних загальна сума податкового кредиту позивача у вересні 2007 р. фактично складала 1486125.0 грн., однак в податковій декларації з ПДВ за вересень 2007 р. позивачем задекларований податковий кредит в сумі 1309366.0 грн.

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з нього, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту цього періоду. Згідно п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 вище згаданого Закону податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається , зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тому, зменшивши у вересні 2007 р. суму податкового кредиту на 120000.0 грн. позивач збільшив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які підлягає сплаті до бюджету на 120000,0 грн. а отже, на момент зменшення позивачеві бюджетного відшкодування на 1200000.0 грн. в обліковій картці платника ПДВ, позивач фактично виконав вимоги податкового органу щодо визначення ПДВ в сумі 120000,0 грн., що підлягає сплаті до бюджету.

З огляду на вище викладене суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

З врахуванням цього колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року у справі № 2а-6338/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

М.А. Пліш

О.П. Стародуб

О.М. Довгополов

Головуючий суддя

судді

Повний текст ухвали виготовлено 09.02.2010 р.