Ухвала суду № 8646824, 09.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а2066/09 Головуючий у 1 інстанції Хаюк С.М.

Суддя-доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Заяць В.С., Межевич М.В.

при секретарі Дехтяренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі, на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прові" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання не чинним податкового повідомлення рішення ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прові" (далі позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі відповідач) про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222301/0 від 29 січня 2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 246235 грн. 00 коп. та фінансових санкцій в сумі 123118грн. 00 коп.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною вище постановою суду, відповідач звернувся до апеляційної інстанції із апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду і у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги посилаючись на законність та обгрунтованність постанови суду першої інстанції. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прові", суд першої інстанції виходив з того, що недостатньо одного того факту, що визнання з моменту реєстрації недійсними установчих документів й свідоцтва платника ПДВ для висновку, що товариства - контрагенти не мали права виписувати податкові накладні і відповідно позивач не мав права відносити на податковий кредит суму ПДВ. Дане посилання, не відповідає положенням законодавства, що регулює правовідносини в сфері оподаткування ПДВ.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується доводами суду першої інстанції, та вважає за потрібне зазначити наступне:

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірні правовідносини регулюються Законами України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168'97-ВР. Наказами Державної податкової адміністрації №327 від 10.08.2005 р. (зареєстровано Міністерством Юстиції України за №925/11205 від 25.08.2005 р.) Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, №165 від 30.05.1997 р. „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" (зареєстровано Міністерстві Юстиції України за № 233/2037 від 23.06.1997 р.).

Так, судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у м. Житомирі була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, на підставі акту №161/23-1/30853742/0110 від 16.01.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2008 року №0000222301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 246235 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 123118 грн. 00 коп.

В акті перевірки зроблено висновок, що підприємство проводило податковий облік порушенням п.4.1 ст.4, п.п.7.2.4 п.7.2, п.7.3,пп..7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого йому донараховано податок на додану вартість в розмірі 246235 грн. 00 коп.

Твердження апелянта про правомірність винесення оскаржуваного повідомлення рішення, ґрунтуються на тому, що позивачем порушено вимоги п.п.7.2.4 п.7.2 та пп..7.4.5 п. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме віднесено до податкового кредиту за період, що перевірявся, податок на додану вартість по отриманих товарно матеріальних цінностях від TOB „Торгцентр БІТ", TOB „Консалтингова група Легіея ПП"Альмір" та TOB „В-М-К Інвест", які не зареєстровані як платники податку на додану вартість в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 245423грн.00 коп.

В підтвердження законності винесеного повідомлення рішення відповідач посилається на те, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 06.06.2006 року, Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.04.2006 року, Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 03.04.2007 року та Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 24.11.2004 року, у контрагентів позивача, анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту реєстрації, а тому виписані податкові накладні, у перевіряємому періоді не мають юридичної сили.

Відтак, судом першої інстанції проаналізовано викладені відповідачем аргументи та встановлено, що вказані вище товариства контрагенти на момент проведення торгових операцій з позивачем були зареєстровані, як субєкти підприємницької діяльності, взяті на податковий облік як платники ПДВ, між сторонами угоди були належним чином оформлені податкові накладні і проведені розрахунки і вказаний факт відповідачем не оспорюється, а відтак відповідач діяв в законний спосіб, та підстав для донарахування йому податку на додану вартість, як і застосування до нього фінансових санкцій немає, а отже вимога позивача про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення рішення №0000222301/0 від 29 січня 2008 року підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими доводами суду першої інстанції та вважає за потрібне зауважити наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону N 168/97 «Про податок на додану вартість».

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, на момент вчинення правочинів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прові"TOB та „Торгцентр БІТ", TOB „Консалтингова група Легіея ПП"Альмір" та TOB „В-М-К Інвест" записів про ліквідацію зазначених юридичних осіб до Єдиного державного реєстру проведено не було, та "Прові"TOB та „Торгцентр БІТ", TOB „Консалтингова група Легіея ПП"Альмір" та TOB „В-М-К Інвест" перебували на податковому обліку, як платники податку на додану вартість, даний факт також не заперечується сторонами.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" право покупця, як платника податку на додану вартість не поставлене в залежність від сплати цього податку продавцем.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану, вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишаються без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 8 11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 15 лютого 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Г.В. Земляна

Судді: В.С. Заяць

М.В. Межевич

Повний текст ухвали виготовлений 15 лютого 2010 року

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а2066/09 Головуючий у 1 інстанції Хаюк С.М.

Суддя-доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

09 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Заяць В.С., Межевич М.В.

при секретарі Дехтяренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі, на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прові" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання не чинним податкового повідомлення рішення ,-

Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 8 11, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 15 лютого 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Г.В. Земляна

Судді: В.С. Заяць

М.В. Межевич