Ухвала суду № 8646606, 17.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5346/09

№ 9/193 (2а-1708/08) Головуючий у 1 інстанції Кротюк О.В.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю: Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Заяць В.С.

Скирді Б.К.

представника відповідача Куракіна Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фірми «Союз-Віктан» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року по справі за позовом Фірми «Союз-Віктан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про зобовязання погасити податковий вексель, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року Фірма «Союз-Віктан» (далі позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просила зобовязати відповідача погасити податковий вексель серії АА № 0476691 шляхом проставлення на його лицьовому боці відбитку штампу з написом «ПОГАШЕНО» та засвідчити підписом керівника (заступника керівника) і печаткою державної податкової інспекції.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем безпідставно не проставлено на векселі відмітку «ПОГАШЕНО», не дивлячись на те, що Фірмою «Союз-Віктан» зараховану суму акцизного збору за минулі періоди шляхом їх переплати.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року в задоволенні позову Фірми «Союз-Віктан» відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Фірма «Союз-Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) була зареєстрована Сімферопольською районною державною адміністрацією 15 червня 1994 року за № 197/32 та перереєстрована Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 11 червня 2003 року за № 37920 у звязку зі зміною юридичної адреси підприємства. Згідно довідки ЄДРПОУ основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво дистильованих алкогольних напоїв; виробництво виноградних вин; посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля напоями та роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. Фірма «Союз-Віктан» має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв № 147 від 28.03.2006 року, термін дії якої на виробництво продукції з 28 березня 2006 року.

20.02.2007р. Фірмою "Союз-Віктан" (векселедавець) було видано ДПІ у Печерському районі м. Києва (векселедержатель) податковий вексель серії АА №0476691 на суму 1 233 000,00 грн., яка скоригована згідно з актами №65/21-0 від 21.02.2007р. та №66/21-01 від 22.02.2007р. про фактично отриману кількість спирту етилового з урахуванням в сумі 1 231 430, 40 грн., з урахуванням фактичних втрат при виробництві в сумі 19 194,60 грн..

В період з 12.06.2008 року по 25.07.2008 рік працівниками ДПІ у Печерському районі було проведено планову виїзну перевірку Фірми «Союз-Віктан», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.042007 року по 31.03.2008 рік.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №418/26-06/20749622 від 08.08.2008 року, в якому з-поміж іншого зафіксовано порушення позивачем:

- вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями);

- вимог п. «а» ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992 р. № 18-92 ( із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму акцизного збору, що підлягає сплаті до бюджету (графа 15 розрахунку акцизного збору) у розрахунках акцизного збору за квітень 2007 року на суму 3875103,90 грн. та за жовтень 2007 року на суму 394064,28 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.08.2008 року № 0006912306/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання в сумі 8538336,00 грн., у тому числі 4269168,00 грн. за основним платежем та 4269168,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Разом з тим, позивачу було визначено суму акцизного збору в розмірі 14020200,00 грн.

Непогашена сума за векселем складає 1 215 235,80 грн. зі строком платежу до 20.05.2007р..

Вексель пред'являвся до платежу 20 травня 2007 року, але платіж в установлений строк здійснений не був.

Фірмою "Союз-Віктан" на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва був надісланий лист №32/17с-556 від 18.05.2007р. про виправлення помилок минулих періодів в розрахунку акцизного збору на суму 4 419 577,73 грн., в якому зазначалось, що вказана сума раніше не була врахована позивачем при погашенні податкових зобов'язань з акцизного збору за векселями і була помилково сплачена до бюджету в рахунок погашення зобов'язань з акцизного збору за векселями в минулих періодах. У звязку з цим, позивач просив зарахувати її в рахунок погашення податкового векселя серії АА №0476691.

ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено аналіз фактичних втрат за 2006 рік та за три місяці 2007 року, в ході проведення якого було встановлено, що середньомісячна сума фактичних втрат складає 409 250,00 грн., що в свою чергу у 10,8 рази менша від суми визначеної Фірмою «Союз-Віктан» у вищезазначеному листі.

18.05.2007р. відповідачем на адресу Фірми «Союз-Віктан» було надіслано лист №13718/10/15-1011 з проханням негайно надати відповідні документи, які підтверджують суму фактичних втрат, вказаних у розрахунку акцизного збору за квітень 2007 року, проте жодних документів позивачем надано не було.

З метою вчинення дій щодо погашення податкового векселя, позивачем на адресу ДПІ у Печерському районі було надіслано вексель серії АА №0476691, строк погашення якого 20.05.2007 р., однак відповідачем не було проставлено відмітку з написом «ПОГАШЕНО» та не прийнято жодного рішення про нарахування сум акцизного збору.

За твердженням позивача, підприємство не має зобовязань по сплаті акцизного збору, що на його думку підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з податків та зборів (обовязкових платежів) від 31.08.2007 року № 7414/24-016. Крім того, вказану бездіяльність ДПІ у Печерському районі позивач вважає протиправною, оскільки повторне стягнення суми вексельного зобовязання може істотно вплинути на діяльність самого підприємства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, регулюються Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09. 1995 року № 329/95-ВР (далі по тексту Закон № 329/95-ВР).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 329/95-ВР, контроль за сплатою акцизного збору на території України з алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється державними податковими інспекціями.

Відповідно до пункту 20 статті 7 Закону № 329/95-ВР, до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

При отриманні спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного збору виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя, авальованого банком (податкової розписки), із зазначенням остаточної суми акцизного збору, яка підлягає сплаті.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

Порядок випуску, обігу та погашення передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України (абз.4 п.20 ст. 7 Закону 329/95-ВР).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 р. N 498 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору (далі по тексту Порядок).

Вказаний Порядок дає визначення поняттю податкового векселя (податкової розписки), під яким розуміють простий вексель, авальований банком, що видається суб'єктом підприємницької діяльності - виробником підакцизної продукції до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дати видачі такого векселя, суму акцизного збору.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель) - простий вексель, авальований банком, що видається суб'єктом підприємницької діяльності - виробником підакцизної продукції до отримання з акцизного складу спиртзаводу спирту етилового і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити у строк, що не перевищує 90 календарних днів від дати видачі такого векселя, суму акцизного збору.

Відповідно до пункту 9 Порядку, під час отримання спирту етилового векселедавець - виробник горілки та лікеро-горілчаних виробів складає за участю представника органу державної податкової служби на акцизному складі лікеро-горілчаного підприємства акт про фактично отриману кількість спирту етилового та проводить розрахунок суми акцизного збору виходячи з фактично отриманої кількості спирту.

В акті зазначається сума акцизного збору, належна до сплати за податковим векселем.

Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається у векселедавця, а другий - у векселедержателя.

На підставі акта про фактично отриману кількість спирту етилового та розрахунку акцизного збору виходячи з фактично отриманої кількості спирту з урахуванням фактичних втрат спирту в процесі транспортування в межах норм, затверджених в установленому порядку, здійснюється коригування суми акцизного збору належної до сплати. Коригування здійснюється шляхом зменшення суми акцизного збору, належної до сплати за податковим векселем, на різницю між сумою акцизного збору, на яку видано податковий вексель, та сумою акцизного збору, розрахованою виходячи з фактично отриманої кількості спирту етилового.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію.

Відповідно до пункту 11 Порядку, податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми акцизного збору в повному обсязі та у зазначений у податковому векселі строк.

Сума акцизного збору, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок акцизного збору на готову продукцію, яка зменшується на суму акцизного збору, розраховану виходячи з фактичних втрат спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку.

Згідно пункту 15 Порядку, у разі коли податковий вексель не погашено у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим податковим векселем.

Положенням статті 92 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ передбачено, що протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.

Відповідно до пункту 296 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусами після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ої години наступного після цього строку дня.

Пунктом 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 червня 2007 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» передбачено, що при розгляді спорів, пов'язаних із виконанням зобов'язань за авалем (вексельною порукою), слід враховувати, що зазначені відносини регулюються нормами Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, від 07.06.30 (дата приєднання України - 06.07.99) (далі по тексту Уніфікований закон), які відрізняються від норм про поруку (статті 553 - 559 ЦК) і про гарантії (статті 560 - 569 цього Кодексу).

Відповідно до статей 53, 78 Уніфікованого закону, у разі непред'явлення до платежу переказного векселя в установлені строки його держатель втрачає права за ним стосовно індосантів, векселедавця, а також інших зобов'язаних за векселем осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця. Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів (статті 38, 53, 78 Уніфікованого закону).

Згідно статті 70 Уніфікованого закону, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Зі змісту статті 77 Уніфікованого закону випливає, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту, строку платежу, платежу, права регресу у разі неплатежу, платежу у порядку посередництва, копій, змін, позовної давності, неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків.

Виходячи зі змісту вказаних норм Конвенції, якою було запроваджено Уніфікований закон, початок перебігу трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

При цьому слід зазначити, що встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Вказані строки застосовуються незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов'язаних за векселем осіб.

За вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу.

Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Усі інші особи, які поставили свій підпис на векселі, є учасниками регресних вексельних зобов'язань. Це означає, що право регресу до зазначених осіб виникає у держателя векселя тільки за наявності протесту в неплатежі або іншому порушенні, допущеному при обігу векселя прямими боржниками. Без такого протесту регресні боржники не зобов'язані за векселем, крім випадків, коли інше передбачено в цьому документі або прямо встановлено Уніфікованим законом (абзац 5 ст. 44, ст. 46, абзац 4 ст. 54). Тому при настанні строку платежу за векселем вимога про його сплату може бути заявлена тільки до прямого боржника, а не до боржника, зобов'язаного в порядку регресу.

З наведеного видно, що законодавцем чітко передбачена обов'язкова сплата до бюджету сум акцизного збору в повному обсязі по кожному векселю окремо та в зазначений строк.

Враховуючи те, що вексель серії АА №0476691 зі строком платежу до 20.05.2007 року не був опротестований у встановленому порядку, колегія суддів приходить до висновку, що зобовязання векселедавця зі сплати акцизного збору втратили характер вексельних та поширюються на положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства, що регулює порядок обігу векселів в Україні, слід зазначити, що вексель вважається погашеним векселедавцем лише у разі сплати ним всієї суми акцизного збору (тобто у повному обсязі), що водночас має бути підтверджено відповідними доказами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проставлення податковим органом на векселі відмітки з написом «ПОГАШЕНО» є правом векселедержателя, а не його безпосереднім обовязком. Вказане право векселедержатель реалізує тільки у тому випадку, якщо векселедавцем в повному обсязі було виконано вексельне зобовязання, що підтверджується відповідними доказами. До того ж, позивачем не зазначено жодного посилання на норму закону, яка визначає прямі зобовязання податкового органу на вчинення ним дій щодо проставлення на податковому векселі вищевказаної відмітки, що вказує на наявність у нього виключного права на вчинення вказаних дій.

Отже, позивачем не було надано належних доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фірми «Союз-Віктан» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

В.С. Заяць

Повний текст ухвали складено та підписано - 22.02.2010 р.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5346/09

№ 9/193 (2а-1708/08) Головуючий у 1 інстанції Кротюк О.В.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю: Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Заяць В.С.

Скирді Б.К.

представника відповідача Куракіна Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фірми «Союз-Віктан» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року по справі за позовом Фірми «Союз-Віктан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про зобовязання погасити податковий вексель, -

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фірми «Союз-Віктан» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2008 року залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

В.С. Заяць