Ухвала суду № 86464613, 26.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7637/19

1-кс/755/9008/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Павлікові Д.О., за участі слідчого Новицького А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС десятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Новицького А.Л. про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100100000064 від 09 червня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В :

22 листопада 2019 року старший слідчий з ОВС десятого СВ розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в м. Києві Новицький А.Л. звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які у безготівковому вигляді перебувають на рахунках.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні десятого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 09.06.2016 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100100000064, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України.

Відповідно постанови про призначення групи слідчих, проведення досудового розслідування доручено десятому СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві.

Досудовим розслідуванням встановлено групу осіб, які з 2016 року по теперішній час здійснюють діяльність по наданню послуг з ухилення від сплати податків службовим особам реально діючих підприємств, шляхом реєстрації податкових накладних з відображенням у них реалізації товарів, робіт, послуг, хоча фактично дані операції не відбуваються а лише здійснюються з метою штучного збільшення валових витрат підприємств.

Клопотання погоджено прокурором відділу прокуратури м. Києва Бондарчуком Д.М.

В судове засідання слідчий не з`явився, подав заяву в якій просив клопотання задовольнити та розглянути за його відсутності.

Вивчивши доводи клопотання, матеріали, надані в його обґрунтування, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Підставою для накладення арешту зазначають, що вказані грошові кошти являються речовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є предметом кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому суду не наведено даних на підтвердження того, що вказані в клопотанні рахунки дійсно відкриті в банківській установі.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність накладення арешту на грошові кошти, з наданих матеріалів клопотання не має можливості пересвідчитися в існуванні рахунків на які слідчий просить накласти арешт.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого з ОВС десятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Новицького А.Л. про накладення арешту у кримінальному провадженні за №32016100100000064 від 09 червня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова