Рішення № 86460722, 21.11.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15324/19

Провадження № 2/686/3906/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року Хмельницький міськрайонний суд в складі :

головуючого - судді Приступи Д.І.

при секретарі Медвідь М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Волова, 11) в особі Хмельницького відділення №1 (місцезнаходження: 29007, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 33, ЄРДПОУ 19390819) про скасування наказу, поновлення на роботі зі стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановив:

07 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» в особі Хмельницького відділення №1 про скасування наказу, поновлення на роботі зі стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з серпня 2012 року ОСОБА_1 , працювала у Хмельницькій філії №1 публічного акціонерного товариства «Idea Bank» на посаді старшого фахівця з касової роботи. Відповідно до наказу про зміни в особовому складі №94а від 20 травня 2019 року, ОСОБА_1 , старшого фахівця з касової роботи Хмельницького відділення №1, звільнено з роботи 21 травня 2019 року у зв`язку з втратою довір`я з боку власника, згідно п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України. ОСОБА_1 вважає наказ про звільнення незаконним, а тому позивач просить його позов задовольнити.

Представник позивача та позивач подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, у випадку неявки відповідача не заперечили, щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримали в тому обсязі, що визначений у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заяви про розгляд справи без його участі не надсилав, про причини неявки суд не повідомив.

Із письмової згоди представника позивача суд ухвалив заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, що з серпня 2012 року ОСОБА_1 , працювала у Хмельницькій філії №1 публічного акціонерного товариства «Idea Bank» на посаді старшого фахівця з касової роботи. Відповідно до наказу про зміни в особовому складі №94а від 20 травня 2019 року, ОСОБА_1 , старшого фахівця з касової роботи Хмельницького відділення №1, звільнено з роботи 21 травня 2019 року у зв`язку з втратою довір`я з боку власника, згідно п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України. ОСОБА_1 вважає звільнення незаконним та таким, що здійснено з порушенням законодавства, та те що відповідач при звільненні не вказав на причини втрати довіри, так як жодних винних дій не вчиняла, ні свідомо, ні з необережності.

Відповідно до пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України, підставою для розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності. Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов:

- безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом,

зберігання, транспортування, розподіл тощо);

- винна дія працівника;

- втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення з підстави втрати довіри може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Як вбачається, підставою для розірвання трудового договору у зв`язку з втратою довіри є здійснення працівником винних дій. Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна. Однак власник у разі спору зобов`язаний довести і факт порушення, і вину працівника. Сам факт нестачі грошових коштів чи товарних цінностей, отриманих працівником під звіт, не є достатньою підставою для звільнення працівника у зв`язку з втратою довіри. Власник, повинен довести наявність у діях працівника конкретних порушень, довести вину працівника в цих порушеннях. Такими можуть бути порушення порядку прийняття і відпускання грошових і товарних цінностей, недодержання правил їх збереження, неповідомлення відповідним посадовим особам про обставини, які перешкоджають забезпеченню збереження грошових і матеріальних цінностей, обмірювання, обважування чи обрахування осіб, які одержують (купують) товарні цінності чи валюту.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довіри, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.12,99 № 13 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним органом (а в разі відсутності таких органів-представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження.

Судові витрати по справі становлять 768 грн. 40 коп., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 533, 536, 610, 611 п.1, 612 ч.1, 1046, 1048 ч.1, 1054 ч.1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 264-265, 280 ЦПК України суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ про зміни в особовому складі №94а від 20 травня 2019 року, виданий головою правління публічного акціонерного товариства «Idea Bank» М.В.Власенко.

Поновити ОСОБА_1 , на посаді старшого фахівця з касової роботи у Хмельницькій філії №1 публічно о акціонерного товариства «Idea Bank» з 20 травня 2019 року зі стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 20 травня 2019 року по день фактичного поновлення на роботі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» код ЄДРПОУ 19390819 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано та закінчення строку для подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Д.І. Приступа