Рішення № 86457834, 17.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2019 року № 640/18389/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівнипровизнання протиправною та скасування постанови від 02.08.2019р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідвни від 02.08.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП №59693330.

Ухвалою суду від 18.10.2019р. суддею Амельохіним В.В. відкрито провадження в адміністративній справі в порядку визначеному статтями 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приймаючи до свого провадження виконавчий напис №2431 відповідач порушив приписи ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» відкривши виконавче провадження не за місцем проживання позивача, перебування або знаходження його майна, з порушенням правил територіальної діяльності за наявності в неї достовірної інформації про місце проживання та перебування, як боржника, в іншому виконавчому окрузі.

05 листопада 2019 року Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна надала відзив на позовну заяву та належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження № 59693330.

Відповідач у своєму відзиві наголошує на тому, що в даному випадку порушення Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцемзнаходження майна боржника. Оскільки, у виконавчому написі зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, а тому не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

28.10.2019р., у зв`язку з тим, що у судове засідання позивач, відповідач не прибули належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд, відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2019 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59693330 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика Володимира Вікторовича виданого 16 липня 2019 року №2431, яким передбачено стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 21 418, 46 грн.

Не погоджуючись з оскарженою постановою позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 26 Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 3 статті 26 Закону передбачено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунку боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження, тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Приписами ч.1 статті 24 Закону визначено, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії, щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. Пунктом 2 частини 2 цієї статті Закону у повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, в заяві про примусове виконання рішення та листі вих.№22/07/19-2/1187 від 22.07.2019р. стягувачем зазначено, що ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 004-20178-191213 від 19.12.2013 року має відкритий картковий рахунок в АТ «Дельта Банк». У зв`язку з переходом прав вимоги за Договором про відступлення прав вимоги за кредитними договорами №143/К від 26.01.2018 року, укладеному між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» для ОСОБА_2 змінено рахунок для погашення заборгованості на р/р НОМЕР_1 відкритий у відділенні «Печерське» АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, що знаходиться за адресою: м. Київ ,вул. Євгена Коновальця буд.44. Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку НОМЕР_1 та власником наявних на цьому рахунку грошових коштів.

Частиною 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

В частині 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Грошові кошти на рахунках банку в розумінні глави 13 Цивільного кодексу України є майном.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року в справі №905/3542/15.

Оскільки, рахунок відповідача, є відкритим у відділенні «Печерське» АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, що знаходиться за адресою: м. Київ , вул. Євгена Коновальця буд.44 то суд вважає, що відкриття виконавчого провадження не суперечить нормам законодавства, а приватний виконавець має право приймати виконавчий документ за місцемзнаходження грошових коштів боржника.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2019 року ВП № 59693330 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями ст. 255, ч. 1 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.ст. 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.В. Амельохін