Рішення № 86457605, 18.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3442/19

РІШЕННЯ

іменем України

18 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача: Цвітуна М.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області форми "Ф" від 23.03.2018 року №1046-53/918.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не отримував жодного податкового повідомлення-рішення про нарахування йому грошового зобов`язання з земельного податку та з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 128567,82 грн, у зв`язку з чим вважає податкове зобов`язання неузгодженим, а податкову вимогу - протиправною.

Суд, ухвалою від 01.11.2019 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалами суду від 20.11.2019 та 03.12.2019 відмовлено у задоволенні заяв представника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по адміністративній справі № 560/3442/19.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позовну заяву, та додаткові пояснення в яких вказав, що відповідно до інтегрованої картки платника АІС "Податковий блок" фізичній особі ОСОБА_1 проведено нарахування земельного податку з фізичних осіб по наступних податкових повідомленнях - рішеннях: 29.08.2016 року згідно податкового повідомлення-рішення № 10890-17 від 30.06.2016 року на суму 6,82 грн; 29.08.2016 року проведено нарахування за минулі роки в сумі 15843,32 грн; 29.08.2016 року проведено нарахування за минулі роки в сумі 27936,38 грн; 29.08.2016 року згідно податкового повідомлення-рішення №11332-17 від 30.06.2016 року на суму 40032,59 грн; 29.08.2017 року згідно податкового повідомлення-рішення №6325-12 від 30.06.2017 року на суму 20,46 грн; 29.08.2017 року згідно податкового повідомлення-рішення №6326-12 від 30.06.2017 року на суму 40032,59 грн. Сума податкового боргу станом на 31.12.2017 року склала 123877,96 грн.

Зазначив, що 23.03.2018 року Надвірнянським управлінням ГУ ДФС в Івано-Франківській області сформовано податкову вимогу форми ”Ф” №1046-53/918 на суму податкового боргу 128567,82 грн, яку надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штрих-код відправленого листа 785010230277 за даними Укрпошти) та вручено особисто 19.04.2018 року у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями.

Вважає, що оскаржувана податкова вимога прийнята відповідачем обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень контролюючого органу, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для її прийняття. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника АІС "Податковий блок" фізичній особі ОСОБА_1 проведено нарахування земельного податку з фізичних осіб по наступних податкових повідомленнях - рішеннях: 29.08.2016 року згідно податкового повідомлення-рішення № 10890-17 від 30.06.2016 року на суму 6,82 грн; 29.08.2016 року проведено нарахування за минулі роки в сумі 15843,32 грн; 29.08.2016 року проведено нарахування за минулі роки в сумі 27936,38 грн; 29.08.2016 року згідно податкового повідомлення-рішення №11332-17 від 30.06.2016 року на суму 40032,59 грн; 29.08.2017 року згідно податкового повідомлення-рішення №6325-12 від 30.06.2017 року на суму 20,46 грн; 29.08.2017 року згідно податкового повідомлення-рішення №6326-12 від 30.06.2017 року на суму 40032,59 грн. Сума податкового боргу станом на 31.12.2017 року склала 123877,96 грн.

29.08.2016 року відповідно до інтегрованої картки платника АІС "Податковий блок" проведено нарахування позивачу орендної плати з фізичних осіб за минулі роки в сумі 4689,89 грн.

23.03.2018 Надвірнянським управлінням ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми "Ф" №1046-53/918 про сплату позивачем податкового боргу у сумі 128567,82 грн, в тому числі з земельного податку з фізичних осіб в сумі 123877,96 грн та з орендної плати з фізичних осіб - 4689,86 грн, яка була направлена позивачу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153 пункту 14.1); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1); податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1).

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

В силу п.286.5 ст.286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пп.2 п.4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року N 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за N 124/28254, дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми "Ф" - до корінця податкового повідомлення-рішення).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено позивачу нарахування земельного податку з фізичних осіб по наступних податкових повідомленнях - рішеннях: 29.08.2016 року згідно податкового повідомлення-рішення № 10890-17 від 30.06.2016 року на суму 6,82 грн; 29.08.2016 року проведено нарахування за минулі роки в сумі 15843,32 грн; 29.08.2016 року проведено нарахування за минулі роки в сумі 27936,38 грн; 29.08.2016 року згідно податкового повідомлення-рішення №11332-17 від 30.06.2016 року на суму 40032,59 грн; 29.08.2017 року згідно податкового повідомлення-рішення №6325-12 від 30.06.2017 року на суму 20,46 грн; 29.08.2017 року згідно податкового повідомлення-рішення №6326-12 від 30.06.2017 року на суму 40032,59 грн.

При цьому, в якості доказів надіслання позивачу вказаних податкових повідомлень - рішень відповідачем надано до суду копії фіскальних чеків №0017357 від 18.07.2016 року, №0016974 від 17.07.2017 року, копії квитанцій Ощадбанку України.

Однак, із досліджених в судовому засіданні копій фіскальних чеків та копій квитанцій Ощадбанку України не можливо встановити дату вручення податкових повідомлень - рішень.

Крім того судом враховано, що відповідачем, в якості належного доказу вручення позивачу податкових повідомлень - рішень, не надано суду повідомлень про вручення поштових відправлень з відмітками про дату вручення та зазначенням прізвища одержувача.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні, а відповідач не надав доказів надіслання (вручення) позивачу податкових повідомлень-рішень №7-17 від 30.06.2016, №6-17 від 30.06.2016, №10890-17 від 30.06.2016 року, №11332-17 від 30.06.2016 року, №6325-12 від 30.06.2017 року, №6326-12 від 30.06.2017 року за належною адресою, що свідчить про їх неотримання позивачем.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що визначене податковими повідомленнями-рішеннями №7-17 від 30.06.2016, №6-17 від 30.06.2016, №10890-17 від 30.06.2016 року, №11332-17 від 30.06.2016 року, №6325-12 від 30.06.2017 року, №6326-12 від 30.06.2017 року зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у сумі 123877,96 грн та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 4689,86 грн є неузгодженим, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення позивач не отримував, що, в свою чергу, свідчить про відсутність у нього податкового боргу та протиправність прийнятої відповідачем податкової вимоги форми "Ф" від 23.03.2018 року №1046-53/918.

Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №821/122/16 адміністративне провадження №К/9901/27965/18.

Положеннями статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність визначення позивачу суми грошового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у сумі 123877,96 грн та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 4689,86 грн, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити, а саме скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області форми "Ф" від 23.03.2018 року №1046-53/918.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області форми "Ф" від 23.03.2018 року №1046-53/918.

Стягнути судовий збір в сумі 1237,78 грн (одна тисяча двісті тридцять сім гривень 78 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 грудня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано - Франківська область, 76018 , код ЄДРПОУ - 39394463)

Головуючий суддя П.М. Майстер