
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
19.12.2019 р. № 520/12420/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові клопотання представника Харківської митниці Державної фіскальної служби про закриття провадження у справі за позовом Адвокатського об`єднаного АО “Кейтс Ло Груп” до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
19.11.2019 року Адвокатське об`єднане АО “Кейтс Ло Груп” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківської митниці ДФС щодо ненадання запитуваної інформації в адвокатському запиті від 28.10.2019 року, а саме засвідченого належним чином акту тематичної перевірки діяльності Харківської митниці ДФС від 04.04.2019 року проведеної ДФС України;
- зобов`язати Харківську митницю ДФС надати запитувану інформацію Адвокатському об`єднанню “Кейтс Ло Груп”, а саме засвідчений належним чином акт тематичної перевірки діяльності Харківської митниці ДФС від 04.04.2019 року проведеної ДФС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом Адвокатського об`єднаного АО “Кейтс Ло Груп” до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Харківською митницею Державної фіскальної служби до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено клопотання про закриття провадження у даній справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.10.2019 року між Адвокатським об`єднанням «Кейтс Ло Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАМІП СЕРВІС» було укладено договір про надання правової допомоги.
28.10.2019 року адвокатом, керуючим партнером Адвокатського об`єднання «Кейтс Ло Груп» Тарасовою Катериною Ігорівною, яка діяла на підставі ордеру на надання правової допомоги серія АА №1008851 від 28.10.2019 до Харківської митниці ДФС був направлений адвокатський запит від 28.10.2019 року, про надання засвідченого належним чином акту тематичної перевірки діяльності Харківської митниці ДФС від 04.04.2019 року, проведеної ДФС України.
Листом Харківської митниці Державної фіскальної служби №1301/Адв/20-70-10 від 04.11.2019 року адвокату Тарасовій Катерині Ігорівні повідомлено, що частиною 1 статті 11 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що інформація, що стосується митної справи, отримана органами доходів і зборів, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України. Вказано, що у відповідності до частин 2-3 статті 11 МКУ інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом. Зазначено, що відповідно до частини 1 статті 56 МКУ інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, не може без спеціального дозволу особи чи органу, які подають таку інформацію, розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, крім подання її в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України. Повідомлено, що одночасно з цим, частиною 2 статті 452 МКУ визначено, що інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися органам досудового розслідування у зв`язку із здійсненням ними кримінального провадження, а також за письмовими вмотивованими запитами - державному Антимонопольному комітету України та голові територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з розслідуванням ними антиконкурентних узгоджених дій. Також, вказано, що відповідно до пункту 2.1.10 Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом ДФС від 07.07.2015 №470 (який був чинним на момент складання робочою групою ДФС акту перевірки від 04.04.2019 року), визначалося, що акт (довідка) про результат перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про встановлені/невстановлені факти порушень податкового, митного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи ДФС, інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих та інших документів ДФС. Повідомлено, що акт тематичної перевірки діяльності Харківської митниці ДФС від 04.04.2019 містить інформацію про експортно-імпортні операції конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, тому вбачається, що він є документом, що містить інформацію з обмеженим доступом. Крім того, зазначено, що зважаючи на законодавчі обмеження щодо поширення інформації про підприємства, громадян, а також товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, Харківська митниця ДФС не вбачає правових підстав для надання вищезазначеної інформації.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з статтею 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника (у даному випадку інтересу тієї особи, яку представляє керуючий партнер Адвокатського об`єднання «Кейтс Ло Груп» Тарасова Катерина Ігорівна). Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії суб`єктів владних повноважень.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13 січня 2011 року.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша стаття 1 Закону № 2939-VI ).
З огляду на пункт 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
Відповідач, реалізуючи свої повноваження, наділений правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення громадян у порядку Закону № 2939-VI.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні належної відповіді на адвокатський запит та відмові у задоволенні такого запиту.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон № 5076-VI).
Статтею 20 Закону № 5076-VI закріплене право адвоката під час здійснення адвокатської діяльності вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, окрім іншого:
1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);
3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;
4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Закон визначає адвокатський запит - як письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (частина перша стаття 24 Закону № 5076-VI).
За приписами статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Судом встановлено, що керуючим партнером Адвокатського об`єднання «Кейтс Ло Груп» Тарасовою Катериною Ігорівною до Харківської митниці Державної фіскальної служби був спрямований саме адвокатський запит у відповідності та порядку ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Спрямування такого запиту, є реалізацією адвокатом свого права визначеного цим Законом.
При цьому, суд зазначає, що сам по собі адвокатський запит, сформований та спрямований на реалізацію прав адвоката в порядку ст. ст. 20, 24 Закону № 5076- VI, жодних посилань на порядок формування та підстав визначених відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», такий адвокатський запит не містить.
Виходячи з наведених правових норм та встановлених судами обставин, суд приходить до висновку, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту. Таким чином відносини, які склалися між адвокатом, ТОВ «ВАМІП СЕРВІС» та відповідачем щодо зобов`язання останнього надати запитувану інформацію в адвокатському запиті, не може бути публічно-правовими у розумінні КАС України.
За таких обставин, вимоги стосовно ненадання запитуваної інформації в адвокатському запиті не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року по справі № 686/23317/13-а та Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2019 року по справі № 826/11699/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Отже, в даному випадку спір не є публічно правовим, а належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав, визначених ст.238 КАС України, для закриття провадження по даній справі.
Статтею 239 КАС України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 238, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
У Х В А Л И В:
Клопотання представника Харківської митниці Державної фіскальної служби про закриття провадження у справі №520/12420/19 за адміністративним позовом Адвокатського об`єднаного АО “Кейтс Ло Груп” до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.
Провадження у адміністративній справі №520/12420/19 за позовом Адвокатського об`єднаного АО “Кейтс Ло Груп” до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.
Роз`яснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Бабаєв А.І.
Судове рішення № 86457394, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 19.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/12420/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: