
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2384/19
10 грудня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Смик А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2019 року, після отримання від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відповіді на її звернення від 16.05.2019 року з листа № ВЕБ-19001-Ф-С-19-018150 від 23.05.2019 року, позивач дізналась, що 11 липня 2014 року було призначено пенсію за віком державного службовця, яка не підлягає перерахунку.
Однак, ОСОБА_1 не зверталась із заявою про призначення пенсії за віком як державного службовця, що підтверджується копією заяви про призначення пенсії за віком, а відтак вважає неправомірним призначення їй вищезгаданої пенсії державного службовця.
Ухвалою від 21.10.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 06.11.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Позивачу призначено пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу», згідно заяви, копію якої позивач додала до позову, однак, разом з вказаною заявою позивач подала до Управління ПФУ в м. Тернополі також документи, які необхідні для призначення пенсії за віком, згідно Закону України «Про державну службу», а саме: Довідку про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг,, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та Довідку про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та Довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за 1994-2000 роки.
В матеріалах пенсійної справи позивача знаходиться повідомлення ОСОБА_1 про те, що Управлінням ПФУ в м. Тернополі, за заявою від 11.07.2014 року призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відділом з контрольно-перевірочної роботи за нарахуванням та сплатою платежів Управління ПФУ в м. Тернополі 21.07.2014 року та 29.12.2014 року проведено перевірку достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії та перевірку достовірності подання довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», про що складено акти №1361 та №2636 відповідно, що свідчить про те, що позивач знала або могла знати, що їй призначена пенсія за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Станом на момент подання позовної заяви позивача переведено з одного виду пенсії на інший, а саме на пенсію за віком, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за заявою позивача, яку вона подала до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області 07.03.2019 року, що ще раз свідчить про те, що позивач знала про те, який саме вид пенсії їй призначено, однак дотепер не вчиняла ніяких дій щодо даного питання.
Отже, виходячи з вищезазначеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.
08 листопада 2019 року ухвалою суду призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 18 листопада 2019 року о 11:00 год.
12.11.2019 через канцелярію Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
Ухвалою суду від 18.11.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) оголошено перерву до 10.12.2019 о 10:45 год. для витребування додаткових доказів.
02.12.2019 представником відповідача подано письмові пояснення по справі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, просив в позові відмовити в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях по справі.
Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що в липні 2014 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі із заявою про призначення пенсії за віком.
Водночас, у травні 2019 року, після отримання відповіді на її звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 16.05.2019 року отримала лист відповідь за № ВЕБ-19001-Ф-С-19-018150 від 23.05.2019 року, з якого вбачається, що 11 липня 2014 їй було призначено пенсію за віком державного службовця, яка не підлягає перерахунку.
Позивач вказує, що не зверталась до відповідача із заявою саме про призначення пенсії за віком як державного службовця, що підтверджується копією заяви про призначення пенсії за віком, у якій чітко вказано: «Вид пенсії - за віком», оскільки на державній службі позивач перебуває і на даний час, вона не мала наміру майже за 10 років до припинення державної служби у 65 років, оформляти пенсію державного службовця у 56 років та 6 місяців, відтак вважає неправомірним призначення їй вищезгаданої пенсії державного службовця.
Отже, призначення ОСОБА_1 вищезгаданої пенсії державного службовця за віком є неправомірним та таким, що порушує її права, оскільки вона з такою заявою не зверталась. Крім того позивачку неправомірно позбавлено можливості отримати пенсію державного службовця після припинення нею державної служби, тим самим зменшивши розмір очікуваної нею пенсії державного службовця, після припинення державної служби.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно абз.1 п.13 р. ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції станом на 19.04.2014 року), у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України" (2591-17), "Про державну службу" (3723-12), "Про Національний банк України" (679- 14), "Про дипломатичну службу" ( 2728-14), "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ), "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ), "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17), "Про судову експертизу" (4038-12), "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12), "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР), Митного кодексу України ( 4495-17 ), Положення про помічника-консультанта народного депутата України (379/95-ВР) та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. І ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування "(у редакції станом на 19.04.2014 року), заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Таким чином відповідач помилково призначив позивачці пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу", оскільки ОСОБА_2 02.07.2014 р. подала до органів пенсійного фонду заяву в якій просила призначити їй пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
При цьому суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачці було відомо, який вид пенсії їй призначено і вона погодилась з цим.
Судом встановлено, що в матеріалах пенсійної справи міститься повідомлення про те, що згідно із заявою ОСОБА_1 їй з 11.07.2014 р. призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", а на розписці - повідомленні є відмітка працівника пенсійного фонду Травіна про те, що 28.08.2014 р. трудову книжку і повідомлення "отримала", однак відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що позивачка дійсно отримала це повідомлення.
Крім того, як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивачем подано заяву про призначення їй загальної пенсії "за віком" і додано до неї трудову книжку, паспорт, код, довідку про зарплату, копію диплому та копію свідоцтва про одруження, однак відповідачем помилково призначено їй пенсію за віком у відповідності до Закону України "Про державну службу".
Пенсійне забезпечення державних службовців на момент втинткнення спірних правовідносин до 1 травня 2016 року визначалось Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723 (у подальшому – Закон №3723).
Так, згідно ст. 37 вказаного Закону право на пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби – не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
З 01 травня 2016 року набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 р. №889-V111 (у подальшому – Закон №889), згідно ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців уже здійснюється на загальних підставах.
Стаття 46 Конституції України передбачає право громадян України на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення;
Згідно з п. 6 ст. 92 Конституції України законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні регулюються Основами законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року №16/98-ВР.
Згідно статті 2 Основ законодавство України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні/
Функціями соціальної держави є забезпечення й захист соціальних прав людини, соціальний захист населення.
В даному випадку відповідачем порушено право позивача на отримання пенсії у відповідності до поданої неї заяви за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а сам по собі факт перебування позивачки на державній службі не дає відповідачу право призначати їй пенсію на свій розсуд, без врахування її заяви у відповідності до Закону України «Про державну службу» за віком.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про призначення ОСОБА_1 з 11.07.2014 року пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 11.07.2014 року пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також зобов`язання відповідача з 11.07.2014 року провести перерахунок та виплатити позивачці призначену пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
При цьому суд вважає, що такий спосіб захисту порушених прав позивачки є найбільш ефективним та відповідає завданням адміністративного судочинства щодо захисту прав,свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, ЄДРПОУ 14035769) про призначення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) з 11.07.2014 року пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" визнати протиправним та скасувати.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, ЄДРПОУ 14035769) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) з 11.07.2014 року пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, ЄДРПОУ 14035769) провести ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) з 11.07.2014 року перерахунок та виплатити призначену пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, ЄДРПОУ 14035769).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 грудня 2019 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 86457316, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 10.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2384/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: