Ухвала суду № 86457016, 17.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6571/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., за участю секретаря судового засідання Філімоненка А.О., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про відмову від позову та про розподіл судових витрат за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0036470-5507-1520 від 15.03.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0036470-5507-1520 від 15.03.2019 року.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

09.12.2019 року від представника позивача, надійшло клопотання про відмову від позову та закриття провадження у справі, а також про розподіл судових витрат, в обґрунтування якої зазначено, що Відповідачем було скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0036470-5507-1520 від 15.03.2019 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд не знаходить підстав для відхилення цієї заяви, оскільки це є процесуальним правом позивача, передбаченим ст. 44, 47 КАС України та не порушує права та інтереси інших осіб.

Судом встановлено, та не заперечується Відповідачем, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0036470-5507-1520 від 15.03.2019 року Відповідачем було скасовано, тобто Позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його Відповідачем після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 КАС України, Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивача звільнено від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Згідно розрахунку щодо судових витрат, витрати зі сплати судового збору складають 768,40 грн., а витрати на професійну правничу допомогу - 2500,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. згідно квитанції № СВ02425630/1 від 31 жовтня 2019 року (а.с. 4).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь позивача судового збору в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат на професійну (правничу) допомогу, суд зазначає наступне.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. представником позивача надано до суду:

- договір про надання правової допомоги від 01.11.2019 року;

- Акт від 09.12.2019 року про обсяг виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 01.11.2019 року.

Відповідно до п.п. 3.1. п. 3 Договору, оплата за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. п. 1 Договору, Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі 2500,00 грн.

Згідно з п.п. 3.2. п. 3 Договору, Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату винагороду протягом трьох місяців з дати підписання Договору.

Клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не надходило.

Таким чином, суд зазначає, що наданими позивачем документами, фактичний обсяг витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги підтверджено належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню у розмірі 2500,00 грн.

З огляду на зазначене та згідно із ст.140 КАС України, судові витрати ОСОБА_1 у загальній сумі 3268 грн. 40 коп. (судовий збір - 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 2500,00 грн.) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заяви про залишення позовної заяви без розгляду та вважає її такою, яка підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 139-140, 189, 238, 241- 243 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про відмову від позову та про розподіл судових витрат по справі 420/6571/19 - задовольнити.

Закрити провадження у справі 420/6571/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0036470-5507-1520 від 15.03.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), сплачений судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.12.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.