Рішення № 86456800, 17.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 р. № 400/3231/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування припису від 30 вересня 2019 року № 30/09/2019,

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2019 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, в якій просила визнати протиправним та скасувати припис за № 30/09/2019, винесений відповідачем 30.09.2019 за вих. № 18-378 щодо відсутності у позивача дозволів на розміщення зовнішньої реклами - рекламних засобів, розташованих за адресою: вул. Генерала Карпенка, 51-Б на території ринку „Факел” „V-подібні” розміром 6.0 х 3.0 м (2 шт).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала про невідповідність оскаржуваного припису вимогам чинного законодавства України, посилаючись на дотримання нею алгоритму дій, передбаченого Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, відсутність у відповідача права на направлення приписів та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2016 у справі № 490/4894/16-а.

Одночасно із зверненням до адміністративного суду з позовною заявою позивач надала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити здійснювати дії щодо демонтажу засобів зовнішньої реклами, розташованих за адресою: вул. АДРЕСА_2 Карпенка, АДРЕСА_3 , на території ринку „Факел”, „V- подібні” розміром 6.0 х 3.0 м (2 шт) – до результатів розгляду позовної заяви.

Відповідач у відзиві, що надійшов до суду 14 листопада 2019 року, проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в позові з посиланням на відсутність у позивача дозволів на розміщення транспортних засобів та відповідність оскаржуваного припису чинному законодавству.

Ухвалою від 04 жовтня 2019 року суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою від 08 жовтня 2019 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п`ята статті 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Матеріали справи свідчать, що 15 червня 2015 року Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради видало позивачу рішення № 856\15-П про встановлення пріоритету заявника на місце розташування зовнішньої реклами - рекламних засобів типу "V-подібний" розміром 6,0 х 3,0 м за адресами:

- вул. Генерала Карпенка, 51-Б на території ринку «Факел» (1 шт. односторонній);

- вул. Генерала Карпенка, 51-Б на території ринку «Факел» (1 шт. односторонній) - строком на 3 місяці з 10 червня 2015 року по 10 вересня 2015 року.

Зазначена обставина підтверджується копією відповідного рішення.

У липні 2015 року Комунальне підприємство «Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» на замовлення громадської організації „Миколаївського обласного громадського фонду „Факел” сприяння молодим науковцям і обдарованій молоді” виконало роботи з виготовлення схем на установку рекламних конструкцій по вул. Генерала Карпенка, 51-Б у м. Миколаєві, що підтверджується копією акту приймання-передачі виконаних робіт від 10 липня 2015 року № 485 до договору від 06 липня 2015 № 485.

25 березня 2016 року виконавчий комітет Миколаївської міської ради прийняв рішення № 295, яким відмовив позивачу у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами у вигляді рекламних засобів типу „V-подібний” розміром 6.0 х 3.0 м за адресою: вул. Генерала Карпенка, 51-Б на території ринку „Факел” (2 шт.) на підставі відсутності в погоджувальній частині дозволів або в інших додатках відомостей про умови та строк, на який власник місця розташування рекламного засобу погодив його розміщення, що не дає можливості визначити строк дії дозволів (пункт 1.24 цього рішення, витяг з рішення міститься у справі).

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернулася до суду із позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення від 25 березня 2016 року № 295 в частині відмови у видачі позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами у вигляді рекламних засобів типу «V-подібний» на території ринку «Факел» розміром 6,0 х 3,0 м за адресою: вул. Генерала Карпенка, 51-Б.

Постановою від 28 вересня 2016 року у справі № 490/4894/16-а Одеський апеляційний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування рішення, визнавши протиправним та скасувавши пункт 1.24 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.03.2016 за № 295 про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Одеський апеляційний адміністративний суд установив, що позивач виконав усі вимоги щодо оформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами, як то передбачено пунктом 5 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, затверджених рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 04 жовтня 2011 року № 1015 та, відповідно, виконком не мав підстав для відмови позивачу у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Із зазначеної постанови суду також вбачається, що вимог про зобов`язання виконавчого комітету Миколаївської міської ради видати відповідний дозвіл або вчинити інші дії на користь позивача позивач не висувала, а суд не приймав рішень такого змісту.

30 вересня 2019 року відповідач виніс відносно позивача припис № 30/09/2019 про усунення порушень розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві шляхом демонтажу рекламних засобів власними силами.

Припис мотивований тим, що у результаті перевірки вимог Закону України „Про рекламу”, Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 „Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”, „Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Миколаєві”, затверджених рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011 № 1015, рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради „Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві” від 12.06.2015 № 496 та згідно з підпунктом 3.3 Порядку демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві, затвердженого рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.04.2012 № 464, встановлено, що на рекламні засоби для розміщення зовнішньої реклами, розташовані за адресою: вул. Генерала Карпенка, 51-Б на території ринку „Факел” „V-подібні” розміром 6.0 х 3.0 (2 шт.), відсутні дозволи на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві.

30 вересня 2019 року позивач звернулася до головного архітектора м. Миколаєва з листом від 30 вересня 2019 року № 30/09-2019, в якому просила виконати рішення суду (постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року) та надати дозволи на розміщення зовнішньої реклами.

На підставі письмових доказів, що містяться у матеріалах справи, та із пояснень сторін, викладених у позовній заяві та відзиві, суд установив, що після прийняття виконкомом Миколаївської міської ради рішення від 25.03.2016 за № 295 та наступного скасування цього рішення постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 490/4894/16-а виконком Миколаївської міської ради не видавав позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Водночас суд повторює, що позивач не висував до виконкому Миколаївської міської ради позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дій, зокрема, видати позивачу дозволи на розміщення зовнішньої реклами. Відтак резолютивна частина постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 490/4894/16-а не містить відповідного зобов`язання.

Також з пояснень сторін, наведених у заявах по суті справи, вбачається, що спірні рекламні засоби позивачем встановлені і розташовані на території ринку „Факел” за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 51-Б.

Спір між сторонами виник у зв`язку з винесенням відповідачем оскаржуваного припису від 30 вересня 2019 року № 30/09/2019 та полягає в оцінці правомірності цього припису через призму наявності у позивача правових підстав для встановлення відповідних рекламних засобів.

Спірні правовідносини регулюються Законом України „Про місцеве самоврядування”, Законом України „Про благоустрій населених пунктів”, Законом України „Про рекламу”, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, Порядком демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві, затвердженим рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27 квітня 2012 року № 464, Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві від 04 жовтня 2011 року № 1015.

Зокрема, відповідно до статті 1 Закону України „Про місцеве самоврядування” виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Підпункти 7 та 13 пункту „а” частини першої статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування” відносять до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад такі власні (самоврядні) повноваження, як організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України „Про благоустрій населених пунктів”, згідно з частиною першою статті 1 якого благоустрій населених пунктів – це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 21 Закону України „Про благоустрій населених пунктів” до елементів (частин) об`єктів благоустрою належать засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами.

За нормами частини першої статті 16 Закону України „Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 3, 4, 45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. На територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів. Контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Порядок демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві, затверджений рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 27 квітня 2012 № 464, передбачає, що виявлення самовільних рекламних засобів здійснюється Робочим органом (управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради – пункт 2 цього Порядку) самостійно або на підставі заяв інших юридичних та фізичних осіб, громадських організацій та ради підприємців з питань координації діяльності у галузі зовнішньої реклами (пункт 3.1 Порядку). Демонтажу згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві підлягають самовільно розміщені рекламні засоби (у разі відсутності дозволу) (підпункт „б” пункту 3.3 Порядку).

У випадках, встановлених підпунктами б), в), г), ґ), д) пункту 3.3 цього Порядку, демонтаж рекламних засобів повинен бути проведений розповсюджувачем зовнішньої реклами самостійно за власний рахунок та власними силами у термін, вказаний у приписі Робочого органу згідно з додатком 1 (пункт 3.4 Порядку).

Приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами направляються Робочим органом розповсюджувачам зовнішньої реклами в письмовій формі поштою або вручаються уповноваженим представникам розповсюджувачів зовнішньої реклами особисто, під підпис. Копії приписів надсилаються в адміністрації районів Миколаївської міської ради для здійснення контролю за їх виконанням.

Якщо розповсюджувачем у зазначений в приписі термін були усунені порушення Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Миколаєві, про що останній повідомив у письмовій формі Робочий орган, то демонтаж рекламних засобів не проводиться. У разі неможливості встановлення власника рекламного засобу чи невиконання у зазначений термін вимог припису Робочого органу про усунення порушень Правил розміщення зовнішньої реклами, Робочий орган готує висновки заступнику міського голови щодо факту встановлених порушень та надає пропозиції до проекту відповідного рішення виконкому міської ради, яким визначається перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу із зазначенням місця розташування, терміну проведення демонтажу та виконавця демонтажу. Виконкомом міської ради на черговому засіданні розглядається та приймається відповідне рішення про демонтаж рекламних засобів (пункти 3.5 – 3.7 Порядку).

На підставі вищенаведеного суд установив, що позивач дійсно не має дозволу на розміщення зовнішньої реклами, оскільки, як зазначено вище, виконавчий комітет Миколаївської міської ради не видавав позивачу відповідного дозволу.

Скасування в судовому порядку рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про відмову у видачі позивачеві дозволу на розміщення зовнішньої реклами не є тотожним видачі дозволу, наявність якого вимагається чинним законодавством, норми якого наведені вище.

Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 490/4894/16-а, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не зобов`язує виконавчий комітет Миколаївської міської ради вчинити будь-які дії, зокрема, ані видати відповідний дозвіл позивачу, ані повторно розглянути заяву позивача.

Отже, є підстави вважати, що рекламні засоби позивача встановлені без відповідного дозволу.

Також суд не має можливості погодитися із аргументом позивача про відсутність у відповідача повноважень для винесення приписів, оскільки такі повноваження передбачені нормами 3.3 - 3.7 Порядку демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві, затвердженого рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 27 квітня 2012 № 464.

Таким чином, суд дійшов висновку, що припис відповідача винесений обґрунтовано, а також на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, що є підставою для відмови в позові.

У зв`язку з відмовою в позові судовий збір, сплачений позивачем за звернення з позовом до адміністративного суду, не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департамента архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, Миколаїв, 54001, код за ЄДРПОУ: 02498754) – відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник